Результати дворічних досліджень засвідчили суттєву перевагу систематичної оранки та поверхневого беззмінного обробітку ґрунту над обробітками no-till. На тлі систематичної оранки та внесення мінеральних добрив дозою N₄₅P₄₅K₄₅ у поєднанні з дворазовим позакореневим підживленням мікроелементами у фази листкоутворення та початку цвітіння з нормою витрати 2 л/га отримали максимальні показники індивідуальної продуктивності: 45,7 бобу з однієї рослини, 105,1 шт. насінин, 21,2 г насіння, масу 1000 насінин 201,8 г з рівнем урожайності 3,10 т/га та збором білка з одиниці площі — 1,28 т/га. Застосування no-till обробітків протягом двох років засвідчило зниження врожайності сої від 0,11 (4,0%) до 0,24 т/га (7,3%) до систематичної оранки

Результати практичних досліджень засвідчили значний вплив мінеральних добрив на врожайність соняшнику, що істотно покращило всі показники економічної ефективності (виробничі витрати, вартість і собівартість продукції, прибуток) виробництва насіння цієї культури

Удобрення посівів ріпаку для забезпечення потреби рослин у борі проводять на стадії 3–5…4–6 листків / ВВСН 13–15…14–16 спільно з обробкою регулятором росту. Для такого підживлення по листку зазвичай використовують від 30–50 до 150 г/л бору. Ця обробка сприяє підвищенню морозостійкості рослин і їх швидкому відновленню навесні

Підтримка аграріїв нині набула особливої актуальності. Дуже важливим є пошук надійного, професійного та перевіреного ділового партнера. Велика кількість учасників вітчизняного аграрного бізнесу наразі мають потребу у комплексі послуг, спрямованих на розвиток, а подекуди — й на відновлення власних господарств

Основні причини поки що недостатньої ефективності зернової галузі полягають у недотриманні науково обґрунтованих сівозмін, значному порушенні у підходах до систем обробітку ґрунту, удобрення, захисту посівів від хвороб, шкідників та бур’янів, а також у недостатньому використанні та реалізації адаптивного та продуктивного потенціалу урожайності вітчизняних сортів пшениці озимої в умовах виробництва.

За розширення посівних площ культур, що пізно збирають, кліматичних умов, що склалися протягом останніх років і форс-мажорних умов воєнного стану скорочуються посіви пшениці озимої. Тому забезпечити потребу виробництва зерна можливо за розширення площ під пшеницею ярою. Пшениця яра є резервом високоякісного продовольчого зерна (виготовлення круп, хліба, макаронних і кондитерських виробів).

Останніми роками внаслідок дефіциту вологи та обмежених фінансових ресурсів аграріїв у багатьох регіонах України суттєво змінилися підходи до вирощування сільгоспкультур. Зокрема, чимало агрокомпаній перейшла на бюджетну технологію вирощування сої, яка передбачає економію на обробітку ґрунту та внесення мінеральних добрив.

Кукурудза негативно реагує на брак світла. Невелике затінення, навіть за умови сприятливого збігу інших чинників зовнішнього середовища, значно знижує продуктивність, подовжує вегетацію культури. Людина може впливати на цей процес, регулюючи доступ світла до асиміляційних органів (густота посіву) і живлення рослини (регулювання водного режиму і поживних речовин у ґрунті)

Розкидачі твердих гранульованих міндобрив сьогодні працюють у більшості господарств України. Попри певну зміну підходів до мінерального живлення у передових вітчизняних агрокомпаніях, розкидачі й досі не втрачають своєї високої актуальності. Поготів, що ці машини оснащують сучасними технологіями, призначеними для точного землеробства

Питання посухи та як рослинам отримувати вологу у такий критичний період залишається актуальним. В якості відповіді, а точніше рішення цієї проблеми, хочу поділитись практичним кейсом, що був реалізований у 2015 році в Україні на Вінниччині.