Старі підходи до внесення елементів живлення під посіви королеви полів поступово себе віджили, відступивши перед очевидністю кліматичних і фінансових чинників. Класичні агрономічні рекомендації щодо вирощування та, зокрема, мінерального живлення кукурудзи потребують ґрунтовного перегляду

Вже не за горами той час, коли українські фермери попри усі негаразди виїдуть у поле для того, щоб посіяти озимі зернові та ріпак. На сьогоднішній день саме ці культури є найбільш перспективними для реалізації як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

У порівнянні із цінами минулих сезонів, вартість ходових видів мінеральних добрив зросла в два і більше разів. Зокрема, ціна за тонну азотних гранул досягає позначки 30 тисяч гривень за 1 тонну, а найбільш затребувані нині NPK пропонуються по 45-50 тисяч гривень.

У сільському господарстві зазвичай застосовують азотні добрива як органічного, так і неорганічного походження. Саме вони надають велику кількість легкодоступного азоту мікроорганізмам, відповідальним за розкладання рослинних решток. Та чи можна відмовитися від доволі недешевих азотних добрив? Який ефект від деструкторів? На ці та інші запитання дають відповіді фахівці компанії БТУ-ЦЕНТР.

Впродовж останніх років мінімізація обробітку грунту перетворилася на провідний тренд в українському рослинництві. Це пояснюється водночас прагненням заощадити кошти, що витрачаються на пальне та зберегти вологу. Як показує практика такі підходи можуть бути ефективними в разі дотримання цілої низки агрономічних вимог.

Це вже здається, не жарти і не «страшилки» - згідно із різноманітними прогнозами сировини для виробництва фосфорних добрив на діючих родовищах у всьому світі вистачить років на 20. Вже сьогодні прогнозують, що невдовзі фосфорні добрива поступово набуватимуть статусу дефіцитного товару із відповідним зростанням їх вартості.

Чому цільове внесення рідких добрив набуває дедалі більшої популярності

Рясні снігопади, які пройшлися минулого тижня майже по всій території України, дещо додали оптимізму агровиробникам. Звісно, що про достатнє забезпечення вологою майбутніх посівів вести мову зарано, але густий сніговий покрив – чудова нагода здійснити перше підживлення озимих культур.

Можна спрогнозувати, що цієї осені обсяг мінеральних добрив, котрі внесуть українські фермери на поля, знизиться принаймні удвічі. А в деяких господарствах взагалі ніхто нічого вносити не буде. Причина зрозуміла – немає коштів та бажання вкладатися у вирощування зерно, яке невідомо чи вдасться продати.

Господарство «ДП «Зернятко», розташоване у Менському районі на Чернігівщині, наразі обробляє близько 8400 га. Однією з основних культур є кукурудза, яку вирощують на площі 2500 га. Для агровиробників ця культура не є новою, проте багатьом не вдається отримати урожай, близький до потенційного. Як за допомогою нехитрих та аргументованих агроприйомів можна отримувати високі врожаї, ми дізнавалися у співвласника господарства Сергія В’ялого.