Підживлення посівів кукурудзи

Значна частина вітчизняних агровиробників була змушена істотно обмежити витрати на вирощування ярих культур, зокрема кукурудзи. Причиною цього став як дефіцит пального, запчастин і міндобрив, так і негаразди з фінансами через неможливість реалізувати торішній урожай

Відповідно подекуди кукурудзу доводилося сіяти в недостатньо оброблений ґрунт із мінімумом добрив, а то взагалі без них. Також не всім вдалося добути гарантовано якісний посівний матеріал й обробити його протруйниками. Це може стати причиною очевидних проблем зі станом посівів на початку літа й згодом спричинити істотний недобір урожайності цієї культури.

Утім, якщо господарство має запаси якихось коштів і ресурсів для маневру, наразі ще не пізно спробувати виправити становище. Звісно, що брак нормального стартового живлення та інші моменти вже не подолати, проте шляхом здійснення низки агрозаходів цілком можна вийти на хороші показники врожайності й убезпечити посіви від імовірних погодних та інших стресів.

Так, зокрема, випереджаючи проблему з бур’янами, варто розглянути доцільність механічного міжрядного обробітку. Гербіциди цьогоріч істотно подорожчали. До того ж далеко не завжди можна вчасно придбати потрібні препарати. Слід узяти до уваги й те, що в разі несприятливих погодних умов і пізніх строків сівби кукурудзи, гербіциди можуть не просто бути малоефективними, а ще й завдати шкоди посівам, пригнічуючи рослини.

Читайте також: Фітоценотичний контроль бур’янів у посівах кукурудзи

Відповідно, існує очевидний сенс здійснити два-три міжрядних обробітки посівів кукурудзи, повністю знищуючи смітну рослинність у міжряддях. Це дасть змогу не лише позбавитися від 90% бур’янів, а й досягти низки інших агрономічних переваг. Так, надзвичайно корисним із боку турботи про стан рослин є розпушування ґрунту в міжряддях. Це дає змогу одночасно із механічним знищенням бур’янів істотно покращити режим циркуляції вологи й атмосферного повітря в зоні розташування кореневої системи рослин. Фактично за своєю ефективністю цей агрозахід — до того ж проведений неодноразово — можна порівняти із застосуванням якісних стимуляторів розвитку.

Міжрядний обробіток посівів може стати нагодою, щоб довнести ті мінеральні добрива, які не були внесенні з якихось причин навесні. Якщо говорити конкретно про найважливіший для кукурудзи мікроелемент — азот, то його якраз і бажано давати на посівах цієї культури дробно. Не заглиблюючись занадто у цю тему, втім, зазначимо, що рослини кукурудзи на старті свого розвитку здатні засвоїти не більше як 25–30% усієї річної норми азоту, необхідного для формування певної врожайності. Себто якщо ми плануємо внести під урожайність 9–10 т/га, скажімо, 150 кг/га діючої речовини азоту, то повинні мати на увазі, що оптимально дати під передпосівний обробіток не більше як 50 кг/га д. р. Усе інше краще додати після настання фази розвитку рослин V10. Саме тоді в кукурудзи настає стрімке зростання потреби в азоті.

Тому, якщо з якихось причин ми змогли дати заледве 100 кг/га карбаміду під передпосівний обробіток чи порівнюваний обсяг добрив припосівним способом, не варто перейматися. Адже посіви можна підгодувати азотом уже ближче до фази утворення 8–10 листків. І це буде навіть краще, ніж ми б дали відразу повну норму азоту в передпосівний обробіток.

Уносити цей пізній азот можна різними способами. Найкраще, якщо це здійснюється за допомогою спеціального ґрунтового аплікатора чи довгих шлангів-насадок на форсунки обприскувача. За допомогою такого способу можна дати КАС просто в ґрунт чи під прикореневу зону стебел кукурудзи. Причому застосування обприскувача дозволяє працювати у доволі пізніх фазах розвитку культури, коли рослини вже мають значну висоту. Таке азотне підживлення за різними даними дає змогу підвищити врожайність кукурудзи на 10–15% і забезпечити покращення стану рослин.

Зауважимо: якщо господарство не має технічної можливості працювати з таким обладнанням, то для додаткового підживлення посівів кукурудзи можна використати якраз просапний культиватор, дообладнаний місткістю для добрив, дозатором і трубопроводами. Таким способом можна довнести якесь швидкорозчинне азотне добриво у ґрунт, заразом виконавши завдання з механічного знищення бур’янів і розпушення ґрунту.

Окремі сучасні моделі просапних культиваторів взагалі дають змогу паралельно вносити мінімальні дози гербіцидів для обприскування тих бур’янів, що розташовані в прикореневій зоні рослин кукурудзи й не можуть бути знищені просапним культиватором. З тим доцільно будь-який просапний культиватор оснастити спеціальними камерами для ведення по рядках.

Додамо, що до складу КАС бажано додавати домішку сірки, а в разі застосування для підживлення гранульованих добрив — також сірковмісні формуляції. Адже сірка є потужним каталізатором для підвищення ефективності засвоєння рослинами азоту.

Говорячи про листове підживлення посівів кукурудзи, наголосимо на тому, що існують дві ключові фази розвитку рослин, під час яких воно буде особливо доречним. Це фази утворення 3–6 листків і 8–10 листків.

У першій фазі рослини кукурудзи саме закладають репродуктивні органи. Їх коренева система є ще недостатньо розвиненою й має обмежені можливості споживання поживних речовин із ґрунту. Тому вкрай необхідним є листкове внесення цинку та бажано — фосфору. Причому останній має бути в таких формах, які можуть рухатися всередині рослини, досягаючи, зокрема, і коріння.

Читайте також: На що слід звернути увагу, обираючи технології вирощування кукурудзи у новому сезоні

Також доречним буде внесення у фазу 3–6 листків такого класичного добрива, як сульфат магнію, можливо, разом із карбамідом. Це дасть змогу забезпечити гостру потребу рослин у магнії та сірці, а також надати кукурудзі доступний азот, нехай навіть і в невеликій кількості. До того ж слід узяти до уваги, що внесення карбаміду по листку — це справа доволі ризикована, адже таким чином можна підпалити листочки рослин і завдати їм неабиякої шкоди. Тому норму, час й інші умови внесення слід ретельно обміркувати.

У фазу розвитку рослин кукурудзи 8–10 листків потрібно враховувати, що наступає потужний період потреби у цинку, фосфорі, азоті, а також калії. Якщо цього всього в ґрунті бракує, то його бажано дати. Нехай навіть фосфор і калій будуть внесені через листок у невеликій нормі — це краще, ніж нічого. Обов’язковим у цю фазу розвитку рослин також є підживлення мікродобривами, що містять цинк. Також доречним знову ж таки буде підживлення сульфатом магнію по листку.

Слід постійно контролювати ситуацію з унесеними раніше гербіцидами, визначаючи, чи завдав хімічний препарат стресу рослинам. Якщо ознаки стресу таки є, слід терміново чи навіть превентивно внести органічний стимулятор рослин, що містить амінокислоти й інші підтримувальні речовини. Це може бути, скажімо, якісний гумат, що істотно нівелює негативний вплив гербіциду власне на кукурудзу.

Ігор Коваленко