У розпал сезону обприскувач більше часу проводить біля заправного вузла, ніж у полі: під'їхати, набрати, повернутися. Одне технологічне рішення дозволяє розірвати цей цикл — і воно не потребує ні нової техніки, ні додаткових витрат.
Наприкінці липня цей бур'ян переходить межу, після якої боротьба з ним стає марною на роки вперед. Поки амброзія не зацвіла, її ще можна зупинити одним проходом. Щойно утвориться насіння — поле отримає запас, який проростатиме десятиліттями.
Сезон складається так, що садівникам доведеться конкурувати не обсягом, а якістю. Урожай очікується меншим за середній, але більшим за торішній, а отже, ціни підуть униз — і кожне некондиційне яблуко продати стане помітно важче. Що ще можна встигнути зробити до збору, пояснює практик садівниця.
Довезти тонну зерна до порту скоро коштуватиме стільки, що від її вартості лишиться дві третини. Аграрні асоціації підрахували це на конкретному маршруті й звернулися до уряду з проханням загальмувати підвищення тарифів. Їхній головний аргумент несподіваний: більше грошей залізниця з цього все одно не отримає.
- Деталі
- Аграрні новини
- 44
Ефективні обприскування незалежно від погоди
Чергування спеки і періодів помірних температур, локально – зливових дощів та гроз і подекуди шквальних вітрів суттєво ускладнюють польові операції. Для забезпечення стабільно ефективних обробок, незалежно від погодних умов, фахівці компанії Ukravit рекомендують доповнювати робочі розчини ад’ювантами щоб захист і підживлення культурних рослин завжди влучали в ціль.
- Деталі
- Аграрні новини
- 52
Невдовзі стартуватиме посівна озимих культур сезону 2026/2027 року. Ріпак залишається однією з найбільш прогнозованих культур у структурі українського рослинництва і вже кілька сезонів поспіль зберігає стабільно високий попит і не втрачає позицій за посівними площами. Незважаючи на погодні виклики, які цього року впливали на розвиток посівів і можуть позначитися на врожайності, інтерес аграріїв до культури залишається незмінним. Тому наразі очікується, що площі під озимим ріпаком не скорочуватимуться і відповідатимуть рівню попередніх років.
На тлі суцільних новин про блокаду портів і падіння цін статистика показує несподіване: зерна продали помітно більше, ніж торік. Пояснення, втім, не таке втішне, як цифра. Аграрії не виграли ринок — вони розвантажували склади, куди рік тому не змогли вивезти врожай.
Одне й те саме поле може давати різницю в урожайності до двох з половиною тонн з гектара, а потреба в азоті між його ділянками різниться на понад двісті кілограмів. Здавалося б, це найкращий аргумент за точне внесення. Точне внесення азотних добрив усередині поля майже не додає врожаю — до такого висновку дійшли за підсумками пʼятирічних дослідів на озимій пшениці, озимому ячмені та ріпаку.
Від теплиць лишилися понівечені каркаси, техніку спалило, а з двох десятків працівників повернулася заледве половина. Та посеред цих руїн господар знову садить кавуни — і не будь-які, а сорт, який мав усі шанси зникнути назавжди. Насіння для нього зберегла звичайна жінка, яка переховала його всю окупацію.
Там, де ще покоління тому впевнено сіяли жито, картоплю та льон, сьогодні жовтіють соняшникові поля. Це не примха окремих господарств, а наслідок зміщення самих меж агрокліматичних зон — і посунулися вони вже на відстань, порівнянну з двома областями. Для тих, хто планує сівозміну на північ від Києва, це означає цілком практичні висновки.