Пізнє підживлення озимої пшениці

Часто у зоні Степу через швидке висихання ґрунту бракує вологи, тому не вдається внести дробно азот у три строки, а вносять у два і навіть в один період, що не відповідає інтенсивним технологіям вирощування пшениці та впливає на отримання низьких урожаїв із незадовільною якістю зерна. Від закінчення колосіння до достигання пшениця озима ще засвоює близько 80 кг/га азоту. Тому пізнє внесення азотних добрив (третє підживлення) має велике значення, поготів, що високий уміст білка в зерні досягається тільки таким шляхом

Важливість термінів унесення добрив

У такому разі азотні добрива доцільно вносити перед початком колосіння, проте не пізніше за колосіння рослин. Унесення добрив, коди появився колос, впливає не на збільшення врожайності, а на покращення якості зерна. Тому це потрібно ураховувати в підживленні азотними добривами озимої пшениці.

Якщо підживити озиму пшеницю до появи колоса, то підвищиться врожайність, а якщо внести азотні добрива у фазу появи колоса і пізніше, то покращиться якість зерна, проте не збільшиться врожайність. Чим пізніше проведено підживлення, тим менше азотні добрива впливають на величину врожаю і більше — на якість зерна. Для встановлення доцільності його проведення використовують дані листкової діагностики. Пізні азотні підживлення підвищують показник седиментації, масу 1000 зернин і натуру зерна, проте зменшують уміст у ньому лізину, метіонину і цистину. Це відносне зниження якості компенсується підвищенням умісту білка.

Авіатехнології на допомогу

За внесення літаком розчину карбаміду популярними є два варіанти його концентрації:

1 — за виготовлення 39%-го робочого розчину карбаміду у 100 л води розбавляють 65 кг карбаміду. Виливання літаком відбувається близько 100 л робочого розчину на 1 га. З тим на 1 га вноситься 17,9 кг азоту д. р.;
2 — за отримання 30%-го робочого розчину карбаміду 65 кг сечовини розчиняють у 150 л води, отримуючи 215 л розчину на 1 га (на 1 га уносять 30 кг азоту д. р.).
Важливо розуміти, що авіотехнологія внесення карбаміду і засобів захисту по листку малими дозами робочого розчину 25, 50–100 л/га відрізняється від унесення КАС і засобів захисту самохідним обприскувачем, де виливання робочого розчину — 100–200 л/га. Позакореневе внесення розчину карбаміду літаком важливо проводити після дощу і за роси з 4-ї до 8-ї ранку. У цих випадках восковий захисний шар листя рослин стає пористим, і добриво проникає через нього, що особливо важливо в зоні недостатнього зволоження для ефективної роботи добрива. Крім того, на 1 га поля в ранкові часи утворюється до 30–60 т/га роси, яка покращує при внесенні літаком покриття рослин малими дозами виливу робочого розчину 50–100 л/га

Особливості обприскування

Навпаки, за внесення самохідним обприскувачем не можна вносити КАС під час дощу й по росі. У цих випадках восковий захисний шар листя рослин стає пористим — і добриво проникає через нього і спричиняє опіки. Існує правило в роботі самохідним обприскувачем: за наявності роси на листках рослин — обробку засобами захисту не проводити. Таких вимог потрібно дотримуватися в обробці гербіцидами на основі гліфосату, клетодиму, бетанальної групи та деяких інших діючих речовин, для високої ефективності яких потрібна відповідна концентрація робочого розчину. Обприскування по росі призведе до суттєвого зниження концентрації діючих речовин і, відповідно, до зниження ефективності обробки. Також такі обробки проводять з урахуванням випадіння роси за 2–3 години до обприскування посівів.

Проте за обробки більшою кількістю фунгіцидів як літаком, так і самохідним обприскувачем, за незначної наявності роси, що не стікає з рослин при їх коливанні від вітру або проходу техніки, може, навпаки, підвищити ефективність обробки через більш рівномірне розподілення препарату листком і через довше перебування на листку у зволоженому стані.

Найліпшим азотним добривом для позакореневого підживлення є карбамід, але його поступово через маркетинг витіснив КАС, який за ефективністю по підживленню по листку поступається карбаміду. На відміну від інших форм азотних добрив розчин карбаміду у воді має нейтральну реакцію навіть за підвищених концентрацій (20–30 і навіть до 40%), він не обпікає листки, добре засвоюється рослинами, тоді як 2–5%-й розчин аміачної селітри спричиняє на них сильні опіки. Карбамід концентрацією понад 5%, надійшовши в клітини, зумовлює плазмоліз, що не супроводжується некрозом тканини.

Сергій Хаблак, д-р біол. наук, агроном
Інститут харчової біотехнології та геноміки