Продуктивність соняшнику на Черкащині

Результати практичних досліджень засвідчили значний вплив мінеральних добрив на врожайність соняшнику, що істотно покращило всі показники економічної ефективності (виробничі витрати, вартість і собівартість продукції, прибуток) виробництва насіння цієї культури

В агробізнесі Черкаської області соняшник залишається стратегічною культурою, забезпечуючи прибутковість за будь-яких погодно-кліматичних умов та економічних негараздів. Протягом останніх років середня посівна площа посівів соняшнику становила 69,2 тис., а врожайність була у межах 17,5 ц/га. Для вивчення впливу культури на структуру сівозмін та ефективність її вирощування проводять тривалі дослідження. Дослідження проводять в умовах Лівобережного Лісостепу у Драбівському відділенні Черкаської державної сільськогосподарської станції землеробства упродовж 18–20 років у сівозмінах різного типу з насиченням зерновими 50–60–70% і соняшником — від 10 до 20%.

Вивчення продуктивності гібридів

В умовах Центрального Лісостепу України в результаті досліджень 2016–2018 рр. вивчали ступінь реалізації продуктивного потенціалу різних гібридів соняшнику: Гусляр (3,06–4,16 т/га), Добродій (2,79–3,72 т/га), Златсон (2,92–3,87 т/га), Ясон (2,34–3,16 т/га). Для нормального росту і розвитку рослин соняшнику складалися загалом оптимальні умови аерації чорнозему реградованого. Його об’ємна маса варіювала від 1,12 до 1,27 г/см³ за загальної шпаруватості від 50,3 до 57,23% і шпаруватості аерації 23,0–42,3%. Внесення мінеральних добрив як головного абіотичного чинника сприяло істотному підвищенню біометричних показників гібридів соняшнику: лінійний приріст рослин перебував у межах від 1,6 см до 10,3 см, сира біомаса збільшувалася від 0,43 до 0,55 кг на рослину, площі листової поверхні — від 5,5 до 21,5 дм². Максимальну площу листової поверхні однієї рослини (81,1 дм²) сформував гібрид Хазар на фоні оранки за внесення більш інтенсивної дози добрив N₆₀P₆₀K₆₀ в основне удобрення та N₃₀ навесні у підживлення. Гібрид Резон формував, у середньому, вищі біометричні показники за чизельного обробітку порівняно із полицевою оранкою, приріст висоти рослин становив 2,0–3,8 см, площа листової поверхні збільшувалася на 2,8–3,6 дм². Найвищі показники індивідуальної продуктивності показав гібрид Хазар за більш інтенсивної дози добрив на фоні полицевої оранки, формуючи кошик діаметром 18,0–20,7 см, масу насіння з одного кошика — 68,8–95,7 г.

Способи основного обробітку ґрунту в роки досліджень впливали по-різному. У середньому, ефективнішою виявилася полицева оранка для гібридів Хазар (2,94–3,97 т/га) і Каменяр (2,67–3,54 т/га). Гібрид Резон за рівнем урожайності (2,54–3,33 т/га) мав неістотні переваги на фоні чизельного обробітку. Максимальну врожайність соняшнику забезпечив гібрид Хазар (3,97 т/га) за внесення добрив у дозі N₆₀P₆₀K₆₀ в основне удобрення і N₃₀ навесні на фоні оранки з приростом врожаю: від застосування добрив 1,03 т/га й окупністю 1 кг добрив — 4,9 кг зерна; від способу основного обробітку ґрунту — 0,17 т/га з виходом олії 1,71 т/га. Гібриди Каменяр і Хазар на фоні полицевої оранки порівняно із чизельним обробітком формували приріст урожаю в межах похибки досліду, що свідчить про можливість застосування як оранки, так і чизельного обробітку ґрунту.

Читайте також: Мінеральне живлення для соняшнику

Важливим показником якості насіння є вміст олії в ядрі насінини. Результати аналізів засвідчили, що особливо помітний негативний вплив на накопичення олії справили несприятливі погодні умови 2017 року. За посушливих умов з одночасним впливом підвищених температур і супутньої їм нестачі ґрунтової вологи в період утворення кошиків — цвітіння олійність насіння знизилася до 39,5–41,9%. У сприятливіші роки олійність гібридів була віщою на 6,7–11,0% у 2016 р. і на 2,5–6,9% у 2018-му. У середньому, за три роки гібриди за досліджуваних варіантів формували невисокий вміст олії у межах від 43,79 до 46,05%, збір олії з одиниці площі — 1,15–1,82 т/ га, сирого протеїну — від 20,3 до 21,8%.

Обробіток ґрунту практично не впливав на накопичення олії в насінні соняшнику. Вищий показник олійності у середньому (45,3–45,9%) та в усі роки досліджень зафіксували у варіантах без унесення добрив. Виявили тенденцію до зниження вмісту олії (на 0,1–2,1%) у разі внесення добрив за обох обробітків. Гібрид Хазар продемонстрував найбільший вміст олії — 45,57–46,05%. Вміст олії та сирого протеїну в насінні соняшнику перебував у зворотному зв’язку — за зростання олійності зменшувався сирий протеїн. За трирічними даними, вихід олії істотно залежав від урожайності і вмісту олії, тому різнився у гібридів, що вивчали: 1,22–1,59 т/га (Каменяр), 1,16–1,47 т/га (Резон), 1,34–1,82 т/га (Хазар) — на фоні оранки та 1,18–1,49, 1,15–1,46, 1,28–1,71 т/га — на фоні чизельного обробітку. Максимальний вихід олії (1,82 т/га) за врожайності 3,97 т/га забезпечив гібрид Хазар на фоні полицевої оранки і дози добрив N₆₀P₆₀K₆₀+N₃₀.

Найвищі показники вмісту протеїну (21,08–21,82%) відзначили за внесення добрив у дозі N₆₀P₆₀K₆₀ в основне удобрення та N₃₀ у підживлення навесні, що можна пояснити тим, що азот сприяє накопиченню протеїну в насінні.

За ґрунтово-кліматичних умов правобережної частини Центрального Лісостепу мінеральні добрива в дозах N₃₀P₃₀K₃₀ та N₆₀P₆₀K₆₀+N₃₀ сприяли росту, розвитку і формуванню більшої продуктивності гібридів. Максимальну врожайність гібридів Каменяр (3,54 т/га), Хазар (3,80 т/га) отримали на фоні внесення N₆₀P₆₀K₆₀ в основне удобрення і N₃₀ навесні у підживлення на фоні полицевої оранки, Резон (3,33 т/га) — на фоні чизельного обробітку.

Економічна ефективність вирощування соняшнику залежить, насамперед, від рівня врожайності, ціни реалізації у зіставленні з виробничими витратами. Вирощування всіх гібридів соняшнику в роки досліджень було прибутковим. Розрахунки економічної ефективності досліджуваних агротехнічних заходів за середньої ціни реалізації 9167 грн/т засвідчили, що виробничі витрати у разі вирощування гібридів соняшнику на фоні оранки перевищували аналогічні показники на 356–445 грн/га порівняно із чизельним обробітком.

Читайте також: Надрання сівба соняшнику у сезоні-2021: що потрібно врахувати

Водночас полицева оранка виявилася більш енерговитратною. Заміна оранки чизельним обробітком сприяла заощадженню пального під час виконання технологічного циклу робіт (6–9 л/га). Виробничі витрати різнилися лише через фактор добрив: вони зростали від 10 229 грн/га (варіант без добрив) до 12 050 грн/га за внесення N₃₀P₃₀K₃₀ і до 13 980 грн/га за внесення N₆₀P₆₀K₆₀+N₃₀ на фоні оранки та від 9873 грн/га до 11 682 грн/га і 13 535 грн/га — за чизельного обробітку.

Результати досліджень 2016–2018 рр. засвідчили значний вплив мінеральних добрив на врожайність та економічні показники. Завдяки зростанню врожайності гібридів соняшнику за удобрених варіантів підвищувалися всі показники економічної ефективності (виробничі витрати, вартість і собівартість продукції, прибуток). Однак рівень рентабельності удобрених варіантів перебував на рівні контролю або зменшувався за внесення більш інтенсивної дози добрив на 3,2–13,4% за оранки і на 4,4–11,3% — за чизельного розпушування. Найвищий рівень рентабельності в середньому за три роки досліджень (160,3–164,7%) забезпечив гібрид Хазар за полицевої оранки. Найменший рівень рентабельності (115,1–128,5%%) продемонстрував гібрид Резон на фоні полицевої оранки за більш інтенсивного фону удобрення. Це пояснюється високою вартістю туків. На фоні чизельного обробітку показник був вищим на 7,3–10,4% і становив 125,5–135,8%.

Попри значне зростання витрат у варіантах з використанням добрив, собівартість однієї тонни продукції мало змінювалася і варіювала у межах від 3831 до 3949 грн (Каменяр), від 4011 до 4262 грн (Резон), від 3479 до 3521 грн (Хазар) на фоні оранки. За чизельного обробітку була дещо меншою (на 0,6–4,6%) і становила, відповідно, 3783–3969 грн, 3887–4065 грн, 3501–3562 грн.

Найважливішим показником економічної ефективності є чистий прибуток з 1 га. Витрати на збільшення норми внесення добрив компенсувалися вартістю додаткового врожаю досліджуваних гібридів. Вартість компенсації перевищувала витрати на добрива, у середньому, у 1,8–2,7 разу. Найменший чистий прибуток у варіантах дослідження був на контролі (без добрив) — 14 247 грн (Каменяр), 13 147 грн (Резон), 16 722 грн (Хазар) на фоні полицевої оранки та 14 053 грн, 13 411 грн, 15 978 грн, відповідно, за чизельного обробітку.

Гібрид Хазар у середньому за три роки досліджень показав найкращі показники економічної ефективності за полицевої оранки. За максимальної врожайності (3,97 т/га) у досліді цей гібрид забезпечив рівень рентабельності 160,3%, найвищий прибуток — 22 413 грн/га і найнижчу собівартість продукції — 3521 грн/т.

Отже, під час вирощування різних гібридів соняшнику впродовж звітного періоду досліджувані способи обробітку ґрунту забезпечили різні показники продуктивності й економічної ефективності із перевагою полицевої оранки у 2017–2018 роках. У 2016 році на фоні чизельного обробітку отримали істотне зростання врожаю насіння порівняно з полицевою оранкою та економічні переваги у прибутковості і рентабельності виробництва та енергоощадності. Результати досліджень підтверджують доцільність застосування як традиційної оранки, так і чизельного обробітку.

Олександр Демиденко, д-р с.-г. наук,

Іван Шаповал, канд. с.-г. наук,

Михайло Блащук, канд. с.-г. наук,

Черкаська державна сільськогосподарська ДС ННЦ «Інститут землеробства»