Підживлюємо кукурудзу рідкими добривами

Науково-практичні дослідження, що проводить на полях ПСП «Злагода» його директор Олександр Яблонський, відомі вже далеко за межами Рівненській області. Кілька років тому керівник господарства впровадив на своїх полях без перебільшення революційну на той час технологію обробітку ґрунту, внесення мінеральних добрив і сівби. Технологія ґрунтується на смуговому обробітку із застосуванням рідких багатокомпонентних мінеральних добрив. Сьогодні за цією технологією успішно працюють десятки вітчизняних агровиробників у різних регіонах. ПСП «Злагода» стало своєрідною лабораторією інноваційних рішень, що їх напрацьовують разом із провідними українськими та американськими фахівцями.

Господарство розташоване у західній частині України у двох районах Рівненській області. Земельний банк — 4000 га. У сівозміні стабільно вирощують 300–400 га цукрових буряків, 350 га — сої, 100 га — гороху, а також озиму пшеницю, кукурудзу та соняшник. П’ять років тому від класичної технології обробітку землі перейшли до стріп-тіллу та якісно нових технологій живлення сільгоспкультур. На коло тут стабільно збирають майже по 120 ц кукурудзи. І це попри тривалі посушливі періоди.

Автор неодноразово відвідував це господарство і спостерігав, як за технологією стріп-тілл готують площі під сівбу ярих культур. Із цією метою в ПСП «Злагода» застосовують американський аплікатор добрив разом зі спеціальним бункером-дозатором. Суть технології: нарізають смуги й одразу закладають у них кілька видів мінеральних добрив — твердих і рідких. Зокрема, з осені вносять калійні добрива, а також 500 кг/га гранульованого курячого посліду. Навесні точно в нарізані смуги за допомогою GPS-навігації висівають насіння разом із азотними або комплексними добривами.

«Сьогодні маємо змогу самостійно готувати практично будь-які поживні суміші добрив під конкретну сільгоспкультуру, — розповідає керівник ПСП «Злагода» Олександр Яблонський. — Це передусім власноруч приготований КАС із додаванням 4–6% сірки, а також за потреби — додаткові елементи живлення. Зокрема, у рідкому вигляді можемо давати фосфор і низку мікроелементів. Єдиний виняток — калій, що через свої фізико-хімічні особливості розчиняється набагато гірше. Тому вносимо його у гранульованому вигляді».

Читайте також: Як отримати 10 т/га кукурудзи у сухій вазі

Шестиметровий агрегат із 12 робочими органами можна використовувати для підготовки площ під вирощування широкого спектра сільськогосподарських культур із міжряддями від 35, 45, та 70 см. Унікальною особливістю цієї передпосівної комбінації є наявність двох об’ємних цистерн для рідких добрив місткістю по 5000 л. Додатково встановлені також дві ємності по 400 л для розчинів мікроелементів. Як варіант — можна встановити бункер-дозатор для гранульованих добрив, який також вносить добрива диференційовано.

«Мінеральне живлення рослин має ґрунтуватися на цілій низці факторів, — пояснює пан Олександр. — Це доступність елементів живлення, спроможність кореневої системи рослин засвоїти їх певний обсяг упродовж визначеного періоду, ґрунтово-кліматичні особливості тощо. Найпростіше розкидати на полі кілька центнерів мінеральних добрив на гектар і приорати. Однак у такому разі годі сподіватися на поліпшення результатів урожайності, надто ж за нинішніх погодних умов. Ми ніби працюємо у західному регіоні — Рівненська область, однак показники кількості продуктивних опадів у нас, на жаль, наближаються до зони ризикованого землеробства. Тому мусимо змінювати підходи й до обробітку ґрунту, і до внесення міндобрив, і до сівби».

Річ у тім, що низький коефіцієнт засвоєння калійних та особливо фосфорних добрив за традиційного способу внесення. Потрапивши у верхній сухий шар ґрунту, малорухливий і «беззахисний» фосфор залягає на місці мертвим вантажем і блокується. Калій, що внесли у міжряддя майбутніх посівів, здатен принести користь хіба що всюдисущим бур’янам. Зокрема, тому в ПСП «Злагода» вирішили перейти на технологію смугового обробітку ґрунту, яка передбачає цільове внесення різних видів добрив, переважно рідких.

«За локального внесення добрива розміщуються в тому горизонті ґрунту, де є волога й активно розвивається коренева система рослин. Відповідно, сходи вчасно отримують достатнє живлення, — зазначає Олександр Олексійович. — Окрім цього, в разі локального внесення поживних речовин контакт добрив із ґрунтом мінімальний, що знижує інтенсивність їх фіксації і блокування. Це дає змогу заощаджувати до 40% фосфорних і до 60% калійних добрив, що позитивно позначається на фінальній рентабельності виробництва. До того ж рідка форма менше залежить від вологості ґрунту. У посушливі роки саме рідкі мінеральні добрива здатні повноцінно і вчасно забезпечити рослини елементами живлення».

Олександр Яблонський спеціально заклав на посівах кукурудзи досліди, щоб визначити ефективність стартового внесення рідких добрив. Для цього до конструкції сівалки Gaspardo додали бак для рідких добрив, насос і систему дозування. Норма стартового внесення рідких добрив під кукурудзу варіювала від 30 до 50 л/га. До складу власноруч приготованої суміші входило 24% фосфору, 8% азоту і 1% цинку.

Читайте також: Як попередити хвороби кукурудзи

Цікаво, що надмірно дощова весна на Рівненщині, як і в багатьох регіонах України загалом, частково посприяла вивченню потенціалу ефективності цієї технології. Річ у тім, азот прискорено промився у глибші шару ґрунту, і там, де застосовували традиційну технологію, сходи кукурудзи опинилися на голодному пайку. Натомість стартове внесення необхідних для розвитку кореневої системи рослин фосфору і цинку у поєднанні з легкодоступним азотом дало сходам змогу сформувати потужний розгалужений корінь. Завдяки цьому вони отримали розширений доступ до поживних речовин у ґрунті.

«Вже на стадії п’ятого листка рослини кукурудзи в експериментальних посівах були набагато більш розвинені порівняно з посівами на інших полях. Ми поки що не зібрали врожай (розмова відбувалася у вересні 2019 року. — ред.), однак навіть візуально помітно, що розмір рослин і качанів, а також кількість рядів і кількість зерен у качанах більші на тих площах, де вносили рідкі стартові добрива. Адже генеративні органи закладаються на ранніх етапах органогенезу рослин, і якщо в цей момент у рослин немає стресу, генетичний потенціал розкривається максимально повно», — наголошує пан Яблонський.

Це дає змогу, зберігаючи попередній рівень витрат на міндобрива у господарстві, застосовувати практично необмежений арсенал поєднання елементів живлення. Себто, істотно підвищувати рентабельність виробництва, адекватно відповідаючи на кліматичні виклики.

Ігор Павлюк