Дякувати Богу, цьогорічна зима нас трохи побавила опадами, і не скрізь. Однак у багатьох регіонах України фіксується більш-менш достатній, а часом навіть вищий від норми вміст вологи. Зокрема, це означає, що внесені у грунт мінеральні добрива не пропадуть даремно, а будуть використані рослинами для свого розвитку і формування врожаю.
З огляду на строки розвитку, характер живлення імаго або личинок, фенологію ріпаку озимого комплекс фітофагів умовно можна поділити на шість основних еколого-економічних груп:
Кліматичні зміни вплинули на всі елементи вирощування ріпаку, зокрема, на особливості захисту посівів. Розповімо про головні моменти, що тепер стали одними з найбільш визначних і безпосередньо впливають на формування врожаю культури.
Усе, що стосується удобрення та підживлення озимих культур, зокрема пшениці, збурює жваву дискусію агрономів. Адже цей агротехнічний захід завжди відрізняється залежно від ґрунтово-кліматичних умов та вологозабезпечення.
До весняного тепла та відновлення вегетації озимої пшениці лишаються лічені тижні. Невдовзі можна буде визначити якість перезимівлі рослин та прийняти рішення щодо подальшого догляду за посівами.
Основним показником фотосинтетичної діяльності рослин ріпаку озимого, що визначає рівень його продуктивності, є фотосинтетичний потенціал. Залежно від підживлень він зростав у сорту на 16,3%, у гібрида – на 28,9%.
Як оптимізувати вегетацію рослин та убезпечити посіви озимого ріпаку від факторів, що спричинюють стрес.
Про традиційні підходи внесення добрив на посівах озимої пшениці та сучасні кліматичні реалії.
Рясні снігопади, які пройшлися минулого тижня майже по всій території України, дещо додали оптимізму агровиробникам. Звісно, що про достатнє забезпечення вологою майбутніх посівів вести мову зарано, але густий сніговий покрив – чудова нагода здійснити перше підживлення озимих культур.
