Дохід з сидерату — фацелія дає мед і екологічну вигоду

При ціні 250-300 грн за кілограм урожай меду з 200 гектарів квітучої фацелії здатен принести пасічникам мільйони гривень. Цього сезону мед став рідкіснішим і дорожчим через втрату 20% бджолосімей по всій країні — і саме тому пасічники зараз шукають кожен гектар медоносів через будь-які канали включно з оголошеннями в соцмережах.

Через бойові дії несприятливу зимівлю і відсутність держпідтримки Україна цього сезону втратила близько 20% бджолосімей. Закупівельна ціна меду зросла до 250-300 грн за кілограм — майже вдвічі більше торішнього показника для деяких сортів. У такій ситуації кожне поле активного медоноса стає для пасічника відчутним фінансовим ресурсом.

Саме в цей дефіцитний для галузі період аграрне товариство на своїх землях засіяло 200 гектарів фацелії — і через соцмережі запросило пасічників для запилення культури. Про це розповів агроном товариства Олександр Христюк.

Олександр Христюк. Суспільне Чернігів

Ціна порожнього поля проти поля що цвіте

За оцінкою одного з вулика може дати у врожайний сезон до 300 кілограмів меду з гектара фацелії. При закупівельній ціні 250-300 грн/кг це означає потенціал у десятки тисяч гривень з кожного засіяного гектара — і це лише пряма вартість меду без урахування додаткової продукції бджільництва.

Пасічник Віктор Ступак привіз свої 54 вулики на поле 10 червня подолавши 70 кілометрів від дому.

«Не знаю як воно з медом — буде чи не буде. Але для бджоли просто краса. Кращого немає. В цей період коли вона роїться безвзятковий період — це порятунок. У гарний період вони десь 300 кілограмів з гектара виділяють» — розповідає пасічник.

За його словами знайомі колеги-пасічники зараз вимушено сидять на болотах в ярах біля ставків де практично немає взятку. Поле фацелії стало для нього єдиним відомим місцем з активним медоносом саме в цей період — інформацію він отримав через соцмережі.

Поле фацелії на Чернігівщині. Фото: Суспільне Чернігів

Подвійна вигода — і ґрунту і фінансовому результату обох сторін

Олександр Христюк пояснює що фацелія — не випадковий вибір, а частина системної роботи з сівозміною. До цього поля тут росла кукурудза, а тепер 55 гектарів засіяні елітною фацелією із загальної площі майже 200 гектарів культури в господарстві.

«Фацелія — це хороший сидерат. Вона корегує кислотність ґрунту покращує доступ кисню в ґрунт і робить кращу структуру ґрунту. Одна з актуальних властивостей на цей час поки вона цвіте те що це один з найкращих медоносів» — каже агроном. 

Детальніше про фацелію як сидерат і досвід мінімального обробітку ґрунту — у нашому репортажі  Мінімальний обробіток ґрунту в Україні: економія пального сидерати і фінансування банку — досвід Фелікс-Агро

 Підприємство загалом дотримується чіткого графіка сівозміни і навіть вирощує насіння для сидеральних сумішей — горох, льон олійний, редьку олійну і саму фацелію. У межах приблизно 10% сівозміни господарство розбавляє основні культури саме такими сидератами.

Для аграрія вигода подвійна — безкоштовне запилення культури і покращення структури ґрунту. Для пасічника — порятунок у найскладніший період сезону коли мед став рідкіснішим і дорожчим, а кожен гектар активного медоноса здатен компенсувати втрати від важкої зимівлі бджолосімей.

За матеріалами: Суспільне Чернігів, УНІАН