Озимі зернові: сівба й осінній догляд

На що звернути увагу під час підготовки до сівби й осіннього догляду озимої пшениці та озимого ячменю.

Озима пшениця залишається ключовою озимою культурою для більшості господарств, розташованих у зоні Степу та Лісостепу. За належного догляду пшениця може забезпечити дуже хорошу рентабельність виробництва.

Показники її врожайності можуть істотно відрізнятися у господарствах залежно від цілої низки чинників. Наприклад, в Одеській області у посушливі сезони врожайність озимої пшениці може знижуватися до 20 ц/га, тоді як поруч можуть працювати господарства, де за тих самих умов урожайність буде удвічі вищою. Причина таких успішних результатів здебільшого криється у належній підготовці ґрунту до сівби, виборі сортів, а також у подальшому догляді в осінньо-зимовий період.

Технології вирощування озимої пшениці можуть істотно відрізнятися за фінансами. Багато чого залежить від кількості опадів і не тільки. Ефективні технології напрацьовують навіть не роками, а десятиліттями. Хтось може проводити одну інсектицидну обробку посівів на рік і збирати по 40–50 ц/га, а хтось — цілих п’ять, «піднімаючи» по 80–90 ц/га зерна на «коло».

З озимим ячменем упродовж останніх років складається особлива ситуація. По-перше, то звужуються, то розширюються ринки збуту, здебільшого пивоварного ячменю. Природно, змінюється ціна, що не сприяє популярності цієї культури. По-друге, останнім часом дедалі частіше лунає думка про те, що фактична відсутність весни найболючіше вдарила саме по озимому ячменю, який не здатен нормально пройти квітневий період.

Читайте також: Озима пшениця: сорти для пізньої сівби

Кращим способом обробітку ґрунту під озимі зернові є традиційна відвальна оранка. Строки їх висівання після збирання культури-попередника дають змогу нормально виконати цю агротехнічну операцію. Плюс — добротна передпосівна культивація з належним вирівнюванням ґрунту.

Судячи з розмов з успішними аграріями, які вирощують озимі зернові в різних ґрунтово-кліматичних зонах, для цих культур критично важливим є правильне внесення азоту. Особливо для пшениці.

Традиційний підхід передбачає вносити помірну норму в осінній період. Ліпше — у вигляді КАС або інших видів рідких азотних добрив. Зазвичай рекомендують вносити не більше ніж 60–90 кг/га азоту восени, щоб уникнути надмірного розвитку сходів. Основні норми азоту вносять вже наприкінці зими — на початку весни. Тоді закладають іноді по 200–400 кг/га селітри і сумірну кількість КАС.

Однак досвід аграріїв, які працюють у східних областях України, свідчить про те, що за умов перманентного дефіциту вологи доволі ефективним є закладання повної норми добрив з осені. У тому числі азотних. Логіка така: навесні рослини не встигнуть засвоїти й половини закладеного азоту, позаяк швидко закінчиться волога. А от якщо дати необхідну норму з осені, рослини почнуть засвоювати цей найважливіший елемент від самого початку відновлення вегетації. А вимивання азоту в нижні шари ґрунту в нинішніх умовах посушливого Степу й зовсім неможливе.

Тож очевидно, що слід переглянути ставлення до азотного живлення озимих зернових як до одного з найважливіших елементів для нормальної перезимівлі рослин. І вже точно можна бути впевненими, що під озимі зернові потрібно закладати нормальну кількість NPK — не менше ніж 90–120 кг у діючій речовині. Утім, якщо зробити необхідні аналізи ґрунту, можна без шкоди для врожайності знизити норму внесення калію і фосфору.

Для нормальної осінньої вегетації озимих зернових так само необхідно позакоренево вносити такі мезо- і мікроелементи, як бор, цинк, сірка і мідь. Особливо останніх два справляють певний фунгіцидний ефект. Саме на зернових незайвим буде позакореневе внесення цілого коктейлю мікроелементів, що сприятиме нормальній перезимівлі посівів.

Особливе питання під час вирощування озимої пшениці — використання регуляторів росту. Їх обов’язково слід застосовувати, плануючи високий урожай за інтенсивною технологією після відновлення вегетації. І дуже бажано — в осінній період, щоб уникнути надмірного розвитку посівів. Застосування таких препаратів також сприяє профілактиці захворювань. Здебільшого їх можна поєднувати з мікроелементними сумішами.

Читайте також: Озима пшениця: завчасно готуємо насіння до сівби

Застосування інсектицидів на озимих зернових залежить від реальної ситуації зі шкідниками рослин. Цілком може бути, що саме цієї осені загрози від шкідників немає і спеціально обприскувати інсектицидами не потрібно. Але за умови використання двокомпонентних протруйників, які унеможливлюють загрозу ураження шкідниками і хворобами, передусім, саме в осінній період.

Вибираючи технологію гербіцидного захисту озимих зернових, насамперед слід зважати, чи є на полі злакові бур’яни. Висівати ці культури рекомендується винятково на полях, чистих від пирію та інших спільних «родичів». І при цьому пильно стежити, щоб не посіяти зернові на поле, де минулого сезону застосовували спеціалізований гербіцид. І здебільшого — занадто потужний гербіцид суцільної дії. Минулого року на Харківщині подекуди фіксували випадки врожайності пшениці у розмірі … 4 ц/га. Причина очевидна — минулого року там вирощували соняшник або ріпак і застосовували технологію, ефективну проти бур’янів і рослин-паразитів. Сівозміну не продумали як слід — і ось результат…

Наостанок зазначимо, що осінній догляд озимих культур — це лише частина довгого відповідального ланцюжка, мета якого — висока рентабельність вирощування рослин.

Ігор Коваленко