На сьогодні в сільськогосподарському виробництві степової й лісостепової зони України найпоширенішими є сорти пшениці твердої озимої V і VI сортозміни Гардемарин, Бурштин, Континент, Крейсер і Босфор. Сорти Гавань, Акведук і Прозорий показують найкращі результати в лісостеповій і північних районах степової зони. Пришвидшено впроваджують у виробництво також сорти нового покоління.
Продукти переробки з твердої озимої пшениці є основою для виробництва високоякісних макаронних і круп’яних виробів. Їх широко використовують у хлібопекарській та кондитерській промисловості
Майбутня стійкість та врожайність посівів багато в чому залежатиме від того, наскільки рослини озимого ріпаку будуть забезпечені елементами живлення в осінній період та зможуть їх засвоїти до холодів.
Жито більш толерантне до умов вирощування відносно інших озимих зернових. Глибоко проникна в ґрунт коренева система і здатність до засвоєння поживних речовини, навіть у малодоступній формі, дозволяє вирощувати його на ґрунтах із невисокою природною родючістю.
Озима пшениця не дуже вибаглива до ґрунтообробітку та й загалом до технології. Проте багато агровиробників на семінарах, Днях полів постійно звертаються до фахівців із запитаннями щодо удобрення, точніше, підживлення озимої пшениці. Адже щороку складаються нетипові погодні умови: рання, пізня весна, достатня або недостатня кількість вологи тощо. У цій статті розглянемо основні нюанси удобрення і підживлення озимої пшениці.
Однозначно знайти рекомендації для догляду за посівами озимих культур важко. Для кожного господарство будуть власні особливості й технологічні питання, унікальні можливості та вимоги для вирощування продукції. Але є шаблони, за якими можна працювати агроному чи фермеру. Ось головні рекомендації.
Технологія вирощування залежить від низки факторів. Першим у цій низці, після вибору сорту, є попередник і місце у сівозміні. Не рекомендується вирощувати ріпак озимий на одному полі частіше, ніж за 4–5 років. Площі, призначені під посіви ріпаку озимого, мають бути чисті від бур’янів і добре підготовлені.
Озима пшениця досить вимоглива до кислотності ґрунту, і оптимальний рівень його має перебувати в межах рН 6–7,5. Тому на кислих ґрунтах під озиму пшеницю найкраще вносити кальцієву селітру, та звісно, що дуже важливо — не перегодувати азотом озимі зернові культури з осені.
Для прогнозування та формування запланованого врожаю пшениці озимої необхідно запланувати основні показники структури врожаю і технологічні заходи, за допомогою яких можна управляти формуванням цих структурних складових.
Специфіка мінерального живлення озимих культур, зокрема ріпаку, передбачає декілька етапів і має свої особливості. Насамперед щодо азотного живлення. Його розподіляють на два періоди — до зимового спокою і після.
