Специфіка мінерального живлення озимих культур, зокрема ріпаку, передбачає декілька етапів і має свої особливості. Насамперед щодо азотного живлення. Його розподіляють на два періоди — до зимового спокою і після.
Специфіка мінерального живлення озимих культур, зокрема ріпаку, передбачає декілька етапів і має свої особливості. Насамперед щодо азотного живлення. Його розподіляють на два періоди — до зимового спокою і після.
Озимий ріпак іноді називають «першими грошима» аграріїв. Дійсно, хороший валовий збір ріпаку дає змогу одразу отримати пристойну суму і вкласти ці кошти у наступну посівну, найчастіше — озимих зернових. Тому до ріпаку в нас завжди буде особлива увага, адже ця культура може «вистрелити» як жодна інша.
На що звернути увагу під час підготовки до сівби й осіннього догляду озимої пшениці та озимого ячменю.
У південному Степу України пшеницю необхідно сіяти у пізні строки, після випадіння агрономічно суттєвих опадів
Сівба якісним насінням — обов’язкова умова технології вирощування будь-якої культури. Для пшениці озимої запроваджені такі обов’язкові показники якості: сортова чистота, вміст основної культури, схожість, вологість, життєздатність, ураженість хворобами і шкідниками. Лише те насіння, що відповідає зазначеним показникам, вважають кондиційним і допускають до сівби.
На добре підготовленому ґрунті за достатній вологозабезпеченості ріпак сходить через 4–5 днів. Після сходів першочергово розвивається коренева система. До фази перших 4 листків основна частина асимілянтів транспортується до коренів, які ростуть у довжину й товщину. За умови вчасної сівби процес інтенсивного росту кореневої системи триває до кінця вересня.
Основні причини поки що недостатньої ефективності зернової галузі полягають у недотриманні науково обґрунтованих сівозмін, значному порушенні у підходах до систем обробітку ґрунту, удобрення, захисту посівів від хвороб, шкідників та бур’янів, а також у недостатньому використанні та реалізації адаптивного та продуктивного потенціалу урожайності вітчизняних сортів пшениці озимої в умовах виробництва.
Дедалі більше вітчизняних агровиробників починають переглядати своє ставлення до тваринницької галузі. Якщо ще років 5 тому здавалося, що корів в Україні можна буде побачити хіба що на виставці, ситуація поступово змінюється на краще. Рентабельність у 20–30% уже не здається мізерною, бо різко знизилася рентабельність рослинництва. Разом із тим приходить усвідомлення того, що без органічних добрив годі вести мову про підвищення врожайності сільгоспкультур.
Вертикальна підготовка ґрунту під висів озимого ріпаку дає змогу забезпечити вологе середовище для проростання і хорошого старту сходів
Виробництво зерна твердої пшениці дозволить вітчизняним аграріям вийти на інший рівень конкурентності на ринку, зокрема для переробної промисловості країни.