Виробництво зерна твердої пшениці дозволить вітчизняним аграріям вийти на інший рівень конкурентності на ринку, зокрема для переробної промисловості країни.

Сучасні сорти твердої озимої пшениці вітчизняної селекції, адаптовані до різних місцевих умов вирощування, спроможні формувати врожай зерна у виробничих умовах Степу і Лісостепу України понад 75–80 ц/га із високими технологічними показниками якості.

Одним із найважливіших критеріїв високої якості твердої пшениці є вміст білка в зерні. Задовільна якість твердої пшениці формується, коли у зерні накопичується не менше ніж 13% білка; при цьому в семоліні та вироблених з неї продуктах харчування міститься не менше ніж 12% білка.

В Україні можуть вирощувати тверді пшениці різного типу розвитку, але найефективніше осінньо-зимові запаси вологи використовують озимі та факультативні сорти. У жорстких стресових умовах зимівлі високою морозостійкістю характеризуються сорти твердої озимої пшениці Айсберг одеський, Алий парус, Акведук, Лагуна, Перлина одеська, Гардемарин, Крейсер, Таврида і Босфор. Кращу морозо- і зимостійкість мають сорти твердої озимої пшениці, що потребують тривалої яровизації і мають значну фотоперіодичну чутливість.

Читайте також: Сорти озимої пшениці: обираємо кращий

Стабільні врожаї зерна твердої озимої пшениці на Півдні України формують сорти, що потребують тривалої яровизації (30–35 діб) і мають середньосильну фотоперіодичну чутливість. Такі сорти в степовій зоні швидше відновлюють вегетацію і краще використовують весняну вологу в ґрунті.

Рекомендовані заходи для якості зерна

Підвищити врожай зерна озимої твердої пшениці та поліпшити його якість неможливо без внесення достатньої кількості мінеральних добрив, особливо азотних. З огляду на те що ґрунти південних регіонів України здебільшого бідні на мінеральні поживні речовини, не варто сіяти на них озиму тверду пшеницю без внесення мінеральних добрив. Результати агрохімічних обстежень є основою для визначення дози і способів внесення добрив на кожному полі. Суттєвий економічний ефект від підвищення врожаю зерна до 50–60 ц/га на звичайних чорноземах без пониження його технологічних якостей можливо отримати за наявності у ґрунті оптимальної кількості поживних речовин у доступних формах: N – 120–150, P2O5 – 40, K2O – 40 кг д. р. на 1 га. Звісно, це разом із тією кількістю поживних речовин, що залишилися у ґрунті після попередньої культури.

Ось чому дуже важливо мати у господарстві кращі попередники. Під основний обробіток ґрунту вносять повну норму фосфорно-калійних і 30–40% річної норми азотних добрив. Незбалансоване ґрунтове живлення посівів озимої твердої пшениці за переважного внесення азотних добрив може знизити стійкість рослин до грибкових захворювань, насамперед, до фузаріозу колоса.

Другу частку азотних добрив – 70–80 кг д. р. (аміачна селітра) більш ефективно внести в ранньовесняний період шляхом підживлення зернотуковими сівалками або наприкінці зими – розсіяти по мерзлоталому ґрунту. Це сприяє швидкій регенерації надземної маси і кореневої системи рослин твердої пшениці, а також закладенню повноцінних репродуктивних органів. Цьому сприяє й аміачна селітра у ранньовесняний період. Тому строки і норми внесення азотних добрив мають дуже важливе значення для оптимального забезпечення рослин азотом протягом вегетації і, відповідно, – для збільшення врожаю зерна та підвищення його якості.

Однією з вимог інтенсивної технології вирощування озимої твердої пшениці є роздрібне внесення азотних добрив, що дає рослинам змогу більш раціонально використовувати азот і зменшує його втрати з ґрунту.

Наступне прикореневе підживлення – у фазі кущення – початок виходу в трубку – в дозі 50–60 кг N/га не лише збільшить урожай зерна, а й покращить його якість. Відомо, що рослини ефективно використовують мінеральні добрива, лише коли в орному шарі ґрунту міститься 15–20 мм продуктивної вологи.

Одним з найвагоміших показників якості зерна твердої пшениці є вміст в зерні білка. За недостатньої кількості вологи у ґрунті, в період ранньовесняного підживлення, замість сухих азотних добрив доцільно внести водорозчинні комплексні добрива з мікроелементами разом із 10–12%-вим розчином карбаміду або карбамідно-аміачної суміші (КАС). За потреби такі підживлення доцільно суміщати з обробкою посівів пшениці гербіцидами, фунгіцидами та інсектицидами. Тобто в наступні періоди розвитку пшениці: кущення, вихід у трубку, колосіння за фізіологічно-активної листкової поверхні рослин. Вносити карбамід або КАС разом із водорозчинними комплексними добривами необхідно лише на основі листкової експрес-діагностики та науково-обґрунтованої методики.

Для зрівноваженого підживлення рослини важливі не лише макро-, а й мікроелементи. У період вегетації доступність елементів із ґрунту часто буває обмеженою, особливо в період кущення і між фазами прапорцевого листка та виходу колосу. Холодні температури, посуха, несприятливе рН ґрунту можуть зменшити засвоєння рослинами добрив і мікроелементів. Тому рекомендоване позакореневе листкове підживлення водорозчинними комплексними добривами із мікроелементами (B, Mn, Zn, Cu, Fe, Mo), що гарантовано забезпечує значний приріст урожаю зерна, підвищення вмісту білка в зерні з одночасним покращенням «сили» глютену пшениці твердої озимої.

Читайте також: Сорти м’якої пшениці для Степу

Сорти пшениці твердої озимої Ареал одеський і Лайнер у 2014–2016 рр. проходили державне сортовипробування. За результатами дворічного випробування сорт Ареал одеський внесений до державного Реєстру сортів рослин України на 2016 р., а сорт Лайнер підтвердив свою продуктивність, якість зерна та комплексну стійкість до хвороб у ДСВ. Вони характеризуються високим потенціалом продуктивності та відмінними макаронними і круп’яними властивостями.

У сільськогосподарському виробництві степової і лісостепової зони України найпоширеніші сорти пшениці твердої озимої V сортозміни Гардемарин, Бурштин, Континент, Крейсер, Лінкор та Босфор. Сорти Гавань, Акведук і Прозорий показують кращі результати у лісостепових та північних районах степової зони. Прискорено впроваджують у виробництво сорти нового покоління: Ареал одеський, Лайнер, Престижний, Шляхетний, Блискучий та Яскравий.

Сорт АРЕАЛ ОДЕСЬКИЙ

Сорт інтенсивного типу, універсального використання. Рекомендується для вирощування після кращих попередників (чорні та зайняті пари, зернобобові на зерно, багаторічні трави, овочеві та баштанні культури), потребує доброго забезпечення вологою і мінеральним живленням. Сорт середньорослий (100–105 см), стійкість до вилягання висока. Характеризується вищою за середню морозо- та зимостійкістю, високою посухостійкістю. Рекомендований для Степу та південних районів Лісостепу. Має підвищену стійкість до поширених хвороб: борошниста роса (7–9), бура і стеблова іржа (5–7), септоріоз і перенофора (6–7) балів. Середній урожай зерна (2008–2013 рр.) становить 62,8 ц/га, що на 8,2 ц/га більше за стандарт. Якість зерна відповідає вимогам стандарту до вищих ґатунків твердої пшениці: вміст сухого протеїну – 13,9–15,9%, сирої клейковини – 28,0–30,7%, ІДК – 90 у. о., натура зерна сягає 798–835 г/л, скловидність – 95%, маса 1000 насінин – 45,8–48,4 г.

Сорт ЛАЙНЕР

Сорт інтенсивного типу, універсального використання. Рекомендується для вирощування після кращих попередників (чорні та зайняті пари, зернобобові на зерно, багаторічні трави, овочеві та баштанні культури), потребує доброго забезпечення вологою та мінеральним живленням. Сорт Лайнер короткостебловий (85–95 см), стійкість до вилягання висока. Характеризується вищою за середню морозо- та зимостійкістю (6–8 балів), високою посухостійкістю (7–9 балів). Рекомендований для Степу та південних районів Лісостепу. Має підвищену стійкість до поширених хвороб: септоріозу і різних видів сажки (8–9 балів), борошнистої роси, бурої і стеблової іржі (7–9 балів). Середня врожайність на сортодільницях – 57,4 ц/га зерна, що на 6,3% вище за середній стандарт. Якість зерна відповідає вимогам стандарту до вищих ґатунків твердої пшениці: вміст сухого протеїну – 14,4–16,3%, сирої клейковини – 32,7–37,9%, ІДК – 95 у. о., натура зерна сягає 800–818 г/л, скловидність – 95%, маса 1000 насінин – 42,5–43,6 г.

Анатолій Паламарчук, канд. с.-г. наук,
завідувач лабораторії
Селекційно генетичного інституту – НЦНС

Мальчувальний метод обробітку ґрунту в Степу...

Експлуатація та інтенсивна експлуатація чорноземів Степу протягом тривалого періоду призвело до...

Труднощі захисту дерев в інтенсивних садах від...

Застосування в системі захисту плодових насаджень фунгіцидів різних хімічних груп — обов’язкова...

Дмитро Шацман: «Вирощування класичних гібридів...

У перший рік війни українська насіннєва компанія «Євросем» не зменшила посіви насіння соняшнику, а...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

36696
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

26082
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

13467
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.