Пшениці озимій восени — добрий старт

Основні причини поки що недостатньої ефективності зернової галузі полягають у недотриманні науково обґрунтованих сівозмін, значному порушенні у підходах до систем обробітку ґрунту, удобрення, захисту посівів від хвороб, шкідників та бур’янів, а також у недостатньому використанні та реалізації адаптивного та продуктивного потенціалу урожайності вітчизняних сортів пшениці озимої в умовах виробництва.

Однак за останнє десятиріччя на валові збори зерна найбільший вплив мають погодні умови. Аналіз урожайності пшениці озимої за останні 30 років свідчить про її значну залежність від погодних умов, особливо вологозабезпечення ґрунту в посівний період та протягом основних фаз вегетації посівів.

Так, в умовах Харківської області, яка належить до Східного Лісостепу України, за період 1991–2020 рр. несприятливими передусім чергу через дефіцит опадів були 18 років, а саме: 1994–1996, 1998–2000, 2002–2003, 2005–2007, 2009–2010, 2012, 2015, 2016, 2017 та 2019 рр. Аналіз кліматичних умов області за цей період свідчить, що порівняно з нормою відбулося значне підвищення суми ефективних температур за дефіциту опадів в період серпня — жовтня, тобто протягом осінньої посівної кампанії. Особливістю останніх п’яти років є осіння посуха протягом посівного періоду озимини, через що посіви входили в зиму слаборозвиненими. Насамперед це стосується посівів по гірших, непарових попередниках, площі під якими в структурі становлять більше ніж 80% (соняшник — 60–70%, стерньові — 5–7%, кукурудза на зерно — 6–8%), тоді як під різними видами парів та горохом в сумі — лише 15%.

Обробіток ґрунту в умовах посухи

Стратегічним напрямом проведення комплексу осінніх польових робіт є своєчасний і якісний обробіток ґрунту під озимину з метою збереження та накопичення вологи в орному і посівному шарах ґрунту, що забезпечить одержання дружних сходів та подальший оптимальний ріст і розвиток посівів. Важливе своєчасне збирання попередників та якісна підготовка ґрунту до сівби, оскільки верхній шар швидко втрачає вологу, значно ущільнюється, погіршуються його фізичні властивості, знижується біологічні процеси, пов’язані з накопиченням поживних речовин. Цей негативний вплив тим значніший, чим більший період між збиранням попередника і початком підготовки ґрунту під озимину. В агроценозах існує об’єктивна закономірність зв’язку між тепловим режимом середовища і розвитком посівів, яка проявляється вже на самому ранньому етапі проростання насіння та появи сходів.

Читайте також: Унесення твердих органічних добрив під озиму пшеницю: практичні рекомендації

За дефіциту запасів атмосферної та ґрунтової вологи слід брати до уваги практичну відсутність у цей період капілярного руху вологи, яка втрачається переважно конвективно-дифузним шляхом, тому за розпушеного стану ґрунту її втрати максимальні. Встановлено, що за випаровування води з поверхні ґрунту та використання її посівами вологість орного шару поступово знижується, а на відповідному етапі капіляри ґрунту розриваються.

Тому в умовах посухи обробіток ґрунту, пов’язаний з його розпушуванням, має одночасно супроводжуватися ущільненням, бажано у єдиному технологічному циклі. Слід зазначити, що за посушливих умов та наявності в орному шарі ґрунту менше як 20 мм продуктивної вологи, що спостерігається в останні десятиріччя, найбільш доцільним є застосування поверхневого обробітку ґрунту з використанням дискових знарядь, дискаторів, комбінованих агрегатів, які за один-два проходи забезпечують якісну підготовку ґрунту та збереження вологи. Вплив вологості ґрунту на період сівба — сходи проявляється в темпах поглинання води насінням під час набухання та у швидкості росту проростків у ґрунті. Для дружних сходів важливим є не тільки вологість ґрунту на глибині заробляння насіння на момент сівби, але й динаміка її в післяпосівний період.

Хороший сорт — добрий урожай

Основними чинниками, що обумовлюють ефективність зерновиробництва пшениці, є раціональний підбір сортів, адаптованих до різних ґрунтово-кліматичних умов. У господарствах області в останні роки вирощують більше як 150 сортів пшениці озимої. Далеко не всі вони адаптовані до умов нашої природно-кліматичної зони та не гарантують стабільність урожайності за роками.

Зауважимо, що надання односторонньої переваги лише сортам інтенсивного типу, які максимально пристосовані винятково до високих норм добрив та кількаразового захисту від хвороб та шкідників, як правило, призводить до звуження генетичного потенціалу рослин і суттєво збільшує їх генетичну вразливість через швидке розповсюдження нових збудників хвороб. З іншого боку, реалізація потенційної продуктивності залежить від конкретних умов вирощування. Проведений аналіз урожайності пшениці озимої в Харківській області свідчить, що потенціал сучасних сортів (9,0–11,0 т/га) використовується на 45–60%. У моніторинговий період 1951–2016 рр. рівень реалізації генетичного потенціалу продуктивності пшениці озимої становив від 47,0 до 60,9% за середнього багаторічного показника 53,1%. Як свідчать дані світової практики, зростання врожайності сільськогосподарських культур забезпечується рівнем використання прибутку від його реалізації в межах до 60%.

Читайте також: Сорти твердої озимої пшениці

Вже добре відомі в Харківській області та за її межами сорти пшениці м’якої озимої селекції Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН Дорідна, Досконала, Альянс, Розкішна, Статна, Запашна, Фермерка, Здобна, Приваблива, Привітна. У дослідженнях протягом 2017–2020 рр. відмічено високий генетичний потенціал урожайності, висока адаптивна здатність та стабільність нових сортів інституту, які занесено до Державного реєстру сортів рослин з 2017 року: Гармоніка, Краса ланів, Диво, Патріотка, Принада, Вигадка, Коровайна, Метелиця харківська та Гайок. Морозостійкість цих сортів за штучного проморожування підвищена, а у сорту Метелиця харківська — висока. Сорти Патріотка і Принада є безостими, решта остисті. Сорт Краса ланів середньоранній, решта середньостиглі. Висота рослин сортів Вигадка та Метелиця харківська становить 100 см, а у інших — 90–95 см, що забезпечує високу їх стійкість проти вилягання. Урожайність у конкурсному сортовипробуванні 2017–2020 рр. становила 7,5–8,0 т/га, а у окремі роки сягала 10 т/га. За якістю зерна сорти Краса ланів, Принада та Гайок віднесено до сильних пшениць, решта до цінних. Вміст білка у зерні становить 11,5–13,5%, клейковини у борошні — 18–30%. Сорти Диво, Вигадка, Метелиця харківська, Патріотка та Принада можна віднести до універсального типу використання, а Гармоніка, Краса ланів, Коровайна та Гайок придатні для вирощування за інтенсивними технологіями. Саме внаслідок високої пластичності до умов вирощування нові сорти здатні забезпечувати як стабілізацію зерновиробництва, так і одержання високоякісного зерна, що з огляду на зміни клімату є найбільш важливим та цінним для виробництва.

На сьогодні в господарствах вирощують не менше 3–4 сортів із різними біологічними особливостями та адаптивними властивостями, які є більш стійкими до хвороб, посухи, стресових умов перезимівлі, вилягання та здатні формувати якісне зерно. Слід ураховувати, що з потеплінням клімату зміщуються дати переходу середньодобових температур через +5 і +10 градусів, що впливає на тривалість міжфазних періодів та проходження етапів продукційного процесу сортів.

Сергій Попов, д-р с.-г. наук
Олег Леонов, д-р с.-г. наук
Інститут рослинництва
ім. В. Я. Юр’єва НААН