- Деталі
- Олійні
- 1561
Озимий ріпак можна назвати однією із найбільш недооцінених українськими агровиробникам культур. З одного боку нею щороку засівають мільйони гектарів, та з іншого ці площі могли б бути набагато більшими.
Озимий ріпак можна назвати однією із найбільш недооцінених українськими агровиробникам культур. З одного боку нею щороку засівають мільйони гектарів, та з іншого ці площі могли б бути набагато більшими.
За недотримання вимог збирання ріпаку втрати врожаю можуть сягати 30%.
Вибір строків, способів і технічних засобів збирання ріпаку мають вирішальне значення для отримання високого врожаю культури.
У липні місяці по всій території України розпочинаються жнива. Та поряд з цим агровиробники посилено готують ґрунтообробні агрегати, розкидачі та сівалки для того, аби вчасно та якісно посіяти озимий ріпак.
Чому у деяких господарствах втрати під час збирання ріпаку досягають часом 30-40%
Є різні дані щодо потенційних втрат урожайності через нехтування протруюванням насіння перед сівбою. Усереднити їх можна приблизно так: якщо не провадити передпосівну обробку посівного матеріалу, то за несприятливих умов можна взагалі не виїздити комбайном у поле. У кращому разі втрати становитимуть не менше ніж 25% урожаю. Насіння сої до того ж потребує бактеризації — спеціальної обробки інокулянтами.
В останні роки спостерігається тенденція до збільшення кількості шкідників у посівах сої. Рослини сої пошкоджуються протягом усього вегетаційного періоду. Найуразливіші фази — періоди закладання генеративних органів і наливання-достигання зерна.
Далеко не всі посіви озимих культур нормально витримують зиму, і керівникові господарства доводиться ухвалювати непросте рішення про їх пересівання. Найчастіше їх місце навесні заступає соняшник, рідше — ярі зернові. Однак як альтернативний варіант можна розглянути і ярий ріпак як можливість урізноманітнити сівозміни й оптимізувати економіку господарства. Адже ріпак — це перші гарантовані гроші в сезоні.
Результати практичних досліджень засвідчили значний вплив мінеральних добрив на врожайність соняшнику, що істотно покращило всі показники економічної ефективності (виробничі витрати, вартість і собівартість продукції, прибуток) виробництва насіння цієї культури
Соняшник має добре розвинену кореневу систему, що проникає на глибину 3–4 м, а в горизонтальному напрямку — на 0,8–1,2 м. Тому рослини засвоюють вологу й елементи живлення із глибоких шарів ґрунту. Соняшник добре споживає фосфор і калій із ґрунту, а також післядію раніше внесених добрив, здатен засвоювати фосфор із важкорозчинних сполук ґрунту і добрив, а калій — із важкорозчинних сполук ґрунту.