Боротьба з рослиною-паразитом на соняшнику дієва лише за умови застосування комплексних заходів

…Їдемо полями Дніпропетровщини, оглядаючи еталонні посіви «євролайтнінгового» соняшнику. У господарстві, що нас запросило, щороку збирають не менш ніж 40 ц/га цієї культури. Через дорогу — посіви невеликого фермерського господарства. Рослини суціль біля коріння оточені білуватим паразитом. Соняшник буквально гине, і про якийсь прийнятний урожай немає і мови.

– Бачите, нас розділяють лише кілька метрів. Поки що ми цю гидоту тримаємо. Однак мине рік-другий, чи з’явиться нова раса, чи ми щось зробимо неправильно, і вовчок перелізе до нас. Поки що тримаємося, — зауважує керівник господарства, милуючись своїм струнким генетично стійким соняшником.

Ось такий вигляд має ситуація протистояння з найвідомішою загрозою для вирощування найбільш прибуткової культури Півдня України. Хто має кошти і напрацьовану технологію протидії, той у міру сил тримає вовчок на відстані. Іноді — отакій от, завдовжки усього декілька метрів. Хто ж ризикує та в зоні поширення цього паразита висіває соняшник за класичною технологією, може дістати нуль цілих нуль десятих прибутку, попри певні вжиті заходи…

Утім, навіть поєднання вирощування генетично стійких до вовчка гібридів і «антивовчкових» гербіцидів далеко не завжди гарантує результат.

Читайте також: Вовчок: зменшуємо втрати

По-перше, питання кількості рас вовчка і поширення їх у конкретних регіонах вже давно перетворилися чи то на рівняння з багатьма невідомими, чи то на сумнівної чесності лотерею. Цифри 5, 6 або 7 давно вже ні про що не свідчать і нічого не гарантують. На жаль, сьогодні селекція відстає від розвитку вовчка та появи нових його рас. До того ж варто говорити про їх регіональні особливості, які ще більше заплутують ситуацію. Тому вибір гібридів соняшнику, стійких проти n-ї кількості рас вовчку, — рішення загалом правильне, однак не гарантує стовідсоткового захисту.

По-друге, значна частина площ на Півдні та Сході країни перебуває поза межами нормальної сівозміни і, даруйте, здорового глузду, позаяк там по 10–15 років поспіль уперто висівають прибутковий соняшник. Тільки от прибутковим він дедалі частіше стає винятково на словах і папері, бо посіви безжально висмоктує вовчок. Утім, з іншого боку, фермери степової зони лишаються заручниками посушливого клімату, за якого більш-менш пристойну врожайність можуть дати соняшник та озимі зернові. Тому сіють соняшник по соняшнику, нерідко нехтуючи елементарними заходами протидії вовчку, не від хорошого життя, а через банальний брак коштів і альтернативних варіантів.

Саме тому розширення географії розповсюдження рослини-паразита здається справою часу, і на те немає іншої ради, аніж кардинальний перегляд усієї системи південного землеробства та вирощування соняшнику зокрема. 

 

1. Насіння вовчка зберігає схожість у ґрунті до 20 років і довше. Себто традиційний обробіток із перевертанням пласта виносить його назовні, де воно спокійно проростає, присмоктуючись до кореневих виділень соняшнику. Рослина-паразит розвивається, продукує нове насіння, і ситуація повторюється — замкнене коло. Відповідно, розімкнути його можна лише обираючи таку технологію обробітку ґрунту, за якої глибші шари землі не вивертатимуть назовні і, відповідно, не проростатиме насіння вовчка. Це може бути технологія ноу-тілл, міні-тілл, вертикальний обробіток ґрунту, стрип-тілл чи якесь поєднання цих елементів.

2. Один із головних факторів поширення вовчка, як ми вже згадували, — відсутність нормальної сівозміни і, передусім, тих сільгоспкультур, які відіграють для вовчка роль пасток. Це кукурудза, сорго і суданська трава. Коренева система цих рослин своїми виділеннями провокує проростання насіння вовчка, однак надалі рослина-паразит не спроможна живитися й гине. Отже, періодичне впровадження у сівозміну згаданих культур-пасток може істотно знизити ступінь загрози для посівів соняшнику.

Однак не все так просто, бо вирощувати кукурудзу у посушливих регіонах Півдня України, за невеликими винятками, можуть собі дозволити лише господарства, що використовують зрошувальні установки. Це автоматично виводить зрошення на перший план. Саме від розвитку цього напряму багато в чому залежить успішна боротьба з вовчком у степових регіонах України.

Дещо інакша справа із сорго, яке цілком комфортно почувається у посушливих умовах. На заваді поширенню сорго як продовольчої культури в Україні стає поки що її нетрадиційність і відсутність налагодженої системи збуту врожаю.

3. Ключові агротехнічні операції у багатьох господарствах виконують аврально через брак техніки, кваліфікованих кадрів та ефективної системи організації праці. Простіше кажучи, рухом техніки і діями персоналу керують вручну і слабо контролюють. Тому про дієву профілактику і запобігання поширенню вовчка між різними полями одного господарства не йдеться. Скажімо так, що це питання здається «ділом десятим» поміж інших важливих господарських справ. Однак не допускати потрапляння насіння вовчка на чисті поля — справа не менш важлива. Ясна річ, абсолютної стерильності за умов, що існують, досягти неможливо. Проте якихось мінімальних карантинних вимог — чищення коліс і гусениць техніки, одягу та взуття персоналу і продуманого маршруту техніки (спочатку на чисте поле, а потім — на уражене вовчком) — дотримувати все-таки потрібно.

4. Вибирати правильну технологію вирощування соняшнику і гібриди, генетично стійкі до ураження вовчком. При цьому немає гарантії, що на полі не трапиться нетипова раса рослини-паразита. Тому об’єктивним вибором вітчизняних аграріїв на сьогодні є поєднання у посівах генетично стійких гібридів соняшнику і потужних спеціалізованих гербіцидів. Найвищу ефективність забезпечує застосування на посівах соняшнику гербіцидів, до складу яких входять діючі речовини групи імідазолінонів — імазопір, імазамокс тощо. Найпоширенішими препаратами тут є добре знайомі українським агрономам гербіциди Євролайтнінг і Євролайтнінг Плюс, що їх застосовують у системах вирощування цієї культури Clearfield та Clearfield Plus. Ці препарати призначені для післясходової боротьби із дводольними бур’янами і контролю вовчка у посівах соняшнику.

 

Тому технологія вирощування культури в регіоні, де існує постійна загроза з боку вовчка,має передбачати добір гібридів соняшнику, стійких одночасно й до основних рас рослини-паразита, і до найпоширеніших гербіцидів, що застосовують для боротьби з нею. З огляду на те, що йдеться про елітний посівний матеріал і препарати, слід усвідомлювати вартість імовірних помилкових рішень. Найчастіше — у строках. Адже вносити гербіциди потрібно не пізніше, аніж з’явиться друга, а краще — перша пара листків. Багато залежить і від того, чи правильно вносять препарати, вибирають обприскувач та обладнання, від умов внесення, приготування робочих розчинів тощо. І, звісно ж, значної шкоди заподіює досить потужний ринок фальсифікату в Україні.

Разом з тим, поєднання таких дієвих рішень, як генетична стійкість гібридів соняшнику та ефективна система вирощування, дає змогу отримувати еталонні посіви і високі врожаї цієї культури. Навіть поруч із полями, що уражені вовчком.

Читайте також: Вирощування соняшнику із сидератами

Не бракує проблем і згодом. Адже потужні гербіциди, якими контролюють дводольні бур’яни та вовчок, можуть справляти серйозну післядію на наступні культури. Доволі часто це озима пшениця, яка просто «лягає». Тому наступником євролайтнінгового соняшнику варто висівати стійкі гібриди ріпаку або взагалі лишати площі під паром.

Так чи інакше, проблема вовчка — одна зі складових комплексного стратегічного питання зміни підходів у сільському господарстві України. Монокультури, застосування сумнівних препаратів і посівного матеріалу низької якості, нехтування внесенням належної кількості добрив, майже цілковита відсутність органічних добрив і занепад тваринництва, недостатня забезпеченість зрошувальним обладнанням і небажання вводити у сівозміну альтернативні культури — ці всі та чимало інших аспектів потребують перегляду. Причому переглядатимуть їх саме життя і, звісно, ринок.

Проблема із вовчком потребує винятково комплексних рішень. У тому числі — дотримання рекомендацій виробників насіння і препаратів, а також компаній-дистриб’юторів, які пропонують консультативні послуги для аграріїв. Питання з цією рослиною-паразитом у багатьох регіонах настільки загрозливе, що подекуди складається враження, що самотужки з ними впорається далеко не кожен агроном чи фермер.

 

Ігор Павлюк

Мальчувальний метод обробітку ґрунту в Степу...

Експлуатація та інтенсивна експлуатація чорноземів Степу протягом тривалого періоду призвело до...

Труднощі захисту дерев в інтенсивних садах від...

Застосування в системі захисту плодових насаджень фунгіцидів різних хімічних груп — обов’язкова...

Дмитро Шацман: «Вирощування класичних гібридів...

У перший рік війни українська насіннєва компанія «Євросем» не зменшила посіви насіння соняшнику, а...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

36703
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

26086
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

13470
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.