Ріпак ярий — цінний попередник для зернових культур
- Деталі
- Олійні
- 2885
Ріпак ярий має неабияку господарську цінність, адже його можна вирощувати в зонах, ризикованих для вирощування озимого ріпаку. Він є доброю страховою культурою. У роки, коли ріпак озимий вимерзає, його площі без великих додаткових затрат пересівають ярим ріпаком.
Ярий ріпак має таке саме значення, як і озимий. У його насінні міститься 35–45% слабосхнучої олії (йодне число 101), 20–26% білка, до 17–18% вуглеводів. Олія з ярого ріпаку має чудові харчові якості, а також її широко використовують у різних галузях народногосподарського комплексу. Макуха (низькоерукових сортів) є добрим кормом для тварин, а макуха з нових «00» сортів — ще й високобілковий складник для виробництва харчових продуктів.
Зелену масу широко використовують на корм. У ній міститься 4,9–5,1% білка, тобто вдвічі більше, ніж у зеленій масі кукурудзи та соняшнику. Ярий ріпак вирощують у післяукісних, післяжнивних і проміжних посівах. Він добрий медонос, має фітосанітарні властивості, хороший попередник, особливо для зернових культур.
Попередники
Найкращі попередники ріпаку ярого — зернобобові, зернові, картопля, кукурудза, однорічні й багаторічні трави. Не можна висівати після інших капустяних культур. Урожайність унаслідок такого розміщення в сівозміні зменшується на 20–30%. На попереднє поле його можна повертати не раніше, як через 4–5 років. Він добрий попередник для інших культур.
Обробіток ґрунту
Для лущіння стерні дисковими знаряддями можна використати борони БДС-8,4; БДС-6,8; БДВ-8,5; БДВ-6,5; БДТ-7; БДВ-4,2; БДВ-3 та БДВ-2. Через 2–4 тижні рекомендується зяблева оранка на глибину 20–25 см, а на полях, що забур’янені багаторічними бур’янами, — на глибину 25–30 см і більше.
Навесні за фізичного достигання ґрунту на зораних полях зяб боронують, розпушують, вирівнюють. Дуже важливо якісно підготовити ґрунт до сівби. Найкраще для цього використати після боронування комбіновані агрегати. Передпосівний обробіток ґрунту проводять на глибину сівби.
Удобрення
Ріпак ярий добре реагує на внесення органічних і мінеральних добрив. Гній (20–30 т/га) краще вносити під попередник. Під оранку вносять всю норму фосфорних і калійних добрив. Більшу частину азотних добрив (1/2–2/3 загальної норми) вносять під передпосівну культивацію. Решту азоту (аміачна селітра) використовують для підживлення рослин у фазах 5–6 листків — бутонізація. Можливе листкове підживлення розчином карбаміду (5–10%-ї концентрації) у баковій суміші із сірчанокислим магнієм (5%-ї концентрації) та мікроелементами у фазах розетка — зелені бутони. Норми внесення азоту, фосфору і калію залежно від попередника наведено в таблиці.
Норми мінеральних добрив для одержання 20–25 ц/га насіння ярого ріпаку
Підготовка насіння
Висівати треба високоякісне насіння зі схожістю не нижчою за 85%. Якщо врожай призначається на харчову олію, треба контролювати посівний матеріал на вміст ерукової кислоти й глюкозинолатів. Насіння протруюють одним із таких препаратів: вітавакс 200, офтанол, чинук.
Сівба
Ріпак сіють рядковим або вузькорядним способом. Якщо є можливість якісно загорнути насіння в ґрунт, можна сіяти розкидним способом, що забезпечує найкращу рівномірність розміщення насіння на площі. Для сівби застосовують ріпакові сівалки СПЧ-6, ДТ-6 (Accord) фірми «Квернеланд», зерно-трав’яні сівалки (СЗТ-3,6), зернові (СЗЛ-3,6; СЗА-З,6), сівалки типу «Містраль».
Читайте також: Захист ріпаку в умовах кліматичних змін
Глибина сівби залежить від типу і вологості ґрунту й становить 1,5–2,0 см. Не рекомендується сіяти глибше за 3 см навіть на легких ґрунтах чи за браку вологи у верхньому шарі ґрунту.
Норма висіву
Норма висіву насіння 4–6 кг/га забезпечує на 1 м² 120–140 сходів рослин ріпаку. За ранніх строків сівби рекомендується мати 100 рослин/м², за пізніх — 150 рослин/м². В оптимальних умовах норму висіву можна зменшити до 80–120 насінин/м².
За даними НПЦ Лембке, оптимальна густота рослин ярого ріпаку становить 80–120 рослин/м². Для сортів густота більша (100–120 рослин/м²) — норма висіву 3,5–4,5 кг/га; для гібридів менша (80–100 рослин/м²) — норма висіву 3,0–4,0 кг/га.
Строки сівби
Строки сівби ріпаку ярого ранні. Вони припадають на час сівби ячменю ярого. Запізнення із сівбою на 5–10 днів, порівнюючи з оптимальним строком, призводить до зниження врожаю насіння на 25–50%.
Догляд
Для ріпаку ярого дуже небезпечною є ґрунтова кірка, яка може утворитися внаслідок весняних холодних дощів. Для її руйнування протягом 5 днів після сівби можна застосовувати борони. Цей агрозахід також використовують після появи сходів на дуже загущених посівах.
Для знищення бур’янів застосовують ті самі препарати, що й на посівах озимого ріпаку. Найбільшої шкоди в перші фази росту ріпаку завдають бур’яни та хрестоцвіті блішки. Тому з унесенням гербіцидів не можна затримуватись. У фазу розетки на площах, де поширені ромашка й осот, застосовують гербіцид лонтрел, або фюзілад, коли переважають злакові бур’яни. Високу ефективність забезпечує бутізан, трефлан, дуал голд, трофі.
Читайте також: Основні шкідники ріпаку та пестицидні заходи боротьби з ними
Для захисту від шкідників і хвороб застосовують ті самі препарати, що й на посівах озимого ріпаку. Початок цвітіння ярого ріпаку припадає на відцвітання озимого, тому можна очікувати сильного розповсюдження шкідників унаслідок їх переходу з озимого ріпаку. В окремих випадках посіви від шкідників захищають двічі. Небезпека виникає, вже починаючи з появи бутонів. Поріг шкідливості — 1–2 жуки на рослину. Хворобами ярий ріпак уражується значно менше, ніж озимий. Тому фунгіциди, як правило, не вносять.
Збирання
Ріпак ярий цвіте приблизно на 4 тижні пізніше від озимого, насіння достигає на 2–4 тижні пізніше. Настання повної стиглості за несприятливих умов може затягнутися до вересня. Тому на таких площах доцільно провести десикацію.
Збирають ріпак ярий прямим комбайнуванням, оскільки він достигає більш рівномірно, ніж озимий. Оптимальна вологість зерна має бути в межах 10–15%. Зберігається зерно за вологості меншої ніж 9 %.
На забур’янених площах перевагу має роздільний спосіб збирання. На валки косять, коли ріпакове поле стає зелено-жовтим за вологості насіння в стручках 25–35%. Насіння на бокових гілках має вишневе забарвлення. Протягом 4–6 днів насіння в стручках висихає до вологості 8–10%. Обмолочують валки ввечері та зранку.
Після збирання поле лущать, що сприяє проростанню насіння, що висипалося. Пізніше зелену масу ріпаку-самосіву разом зі стернею й соломою глибоко приорюють, що сприяє поповненню ґрунту органічними речовинами.
Олександр Цилюрик, д-р с.-г. наук, завідувач кафедри рослинництва
Олександр Іжболдін, старший викладач
Дніпровський державний аграрно-економічний університет