Попередники соняшнику

Варіювання врожайності соняшнику значно залежить від років вирощування, попередників, гібридів різних груп стиглості і, як показує аналіз росту і розвитку рослин, умов проходження критичних періодів. Від темпів розвитку рослин гібридів залежить температурний режим, за якого формується і квітує брунька. Адже найбільше вологи (45–60%) соняшник споживає саме під час утворення кошика — цвітіння. Нестача вологи в цей період може стати причиною формування недорозвинених кошиків і насіння.

Аналізуючи результати досліджень, слід зауважити, здебільшого вищий урожай насіння у гібридів соняшнику різних груп стиглості формувався тоді, коли період від утворення кошика до цвітіння припадав на червень або першу декаду липня незалежно від року випробувань. Тобто саме тоді, коли, за середньобагаторічними показниками, можуть випадати опади.

Отже, для того щоб гібриди різних груп стиглості в різні роки проходили цей важливий для рослин (критичний) період у зазначені строки, необхідно висівати соняшник, коли ґрунт прогріється до 10–12 °C і до встановлення температури 14–16 °C. Спочатку слід сіяти середньостиглі та середньоранні гібриди, а завершувати ранньостиглими формами. Проте для середньопізніх і холодостійких гібридів сівба має починатися із прогрівання ґрунту до 8–10 °C.

У регіонах із достатнім зволоженням, де випадає понад 500 мм опадів, соняшник починає нераціонально використовувати вологу й висушує ґрунт не менше ніж у посушливих районах. Але в Лісостепу та Північному Степу опади випадають нерівномірно за періодами й часто переходять у зливи зі значними поривами вітру. Якщо висота рослин надмірна, це може призвести до їх полягання, особливо за наявності хвороб.

Читайте також: Захист соняшнику від гнилей

Тому розміщувати соняшник у сівозміні необхідно після культур, які зазвичай залишають у ґрунті небагато азоту. Такими попередниками можуть бути озимі зернові культури. Надлишок азоту може зумовлювати переростання і запізнене дозрівання соняшнику, що вкрай небажано. Як правило, оптимально під соняшник у сівозміні відводять одне поле з таким розрахунком, щоб повертати його на це поле не раніше як за 4–5 років, а за наявності у сівозміні озимого ріпаку та цукрових буряків — за 7–8 років. Завдяки цьому можна майже повністю уникнути ураження посівів культур хворобами і шкідниками.

Натомість, якщо вирощувати соняшник що 2–3 роки, значно поширюються різноманітні паразити (вовчок, біла й сіра гниль, несправжня борошниста роса тощо). Це призводить до зменшення врожайності і погіршення якості насіння.

Хоча відсутність ущільнення ґрунту має для соняшнику дуже важливе значення, не можна розміщувати його після ріпаку, який добре відомий своєю властивістю покращувати структуру ґрунту. Це тому, що соняшник, як і ріпак та інші хрестоцвіті й зернобобові дуже чутливий до білої гнилі. Загалом частина чутливих культур у сівозміні не має перевищувати 20–25%, тому між ними потрібно витримувати принаймні чотирирічну перерву.

Добрим попередником для соняшнику, окрім зернових, є також кукурудза після мульчування її пожнивних решток. У дуже сухих регіонах неможливо вирощувати соняшник після багаторічних трав, цукрових буряків і суданської трави, які надзвичайно висушують ґрунт. Просапні культури — картопля чи цукрові буряки — можуть бути добрими попередниками для соняшнику, лише якщо їх вирощувати без використання органічних добрив, коли разом із достатніми запасами вологи зберігається добра структура ґрунту.

Читайте також: Високоврожайні гібриди соняшнику: як отримати гідну рентабельність

Сам соняшник у зволожених регіонах є добрим попередником для озимих зернових, особливо озимої пшениці. Завдяки добре розвиненій кореневій системі він значно покращує структуру ґрунту і допомагає наступній культурі краще вкорінюватися. Окрім цього, пожнивні рештки соняшнику багаті на калій та магній, що дає можливість заощадити на калійних добривах для наступної культури.

Звісно, все це спрацьовує лише на попередньо добре збалансованих ґрунтах. Разом із цим ґрунтові запаси вологи після соняшнику практично вичерпуються. У дуже засушливих регіонах запаси вологи можуть відновитися лише за 2–3 роки. Падалиця соняшнику також здатна зумовити значні складнощі для вирощування наступної культури.