Як розумно заощадити на витратах

Чи можна виростити хороший врожай із мінімальними фінансовими витратами

Вкрай складно працювати за нинішніх цін на пальне, міндобрива, пестициди і запчастини до сільгосптехніки. Водночас лише невеликий відсоток вітчизняних агрокомпаній мають якісь фінансові запаси, тому доводиться вже четвертий рік поспіль вчитися працювати в умовах воєнного часу, шукаючи нові способи збереження рентабельності агровиробництва.

До цього поняття входить величезна кількість складових – від економії на міндобривах до зниження витрат на логістику зерна та його післязбиральну добробку, враховуючи високу вартість природного газу. Поряд з тим, існує ціла низка моментів на яких в принципі не можна заощаджувати, тому головний резерв економії міститься у полі, поєднуючись із необхідністю розвиватися, попри все.

Тому кожен фермер в Україні змушений вигадувати самостійну технологію вирощування сільгоспкультур, а також вибирати оптимальні для конкретного регіону вирощування сорти і гібриди сільгоспкультур. Сьогодні мало просто посіяти хороший соняшник – слід обрати саме такі гібриди, котрі забезпечать оптимальне співвідношення поміж витратами, валовою врожайністю та ступенем ризику вирощування у конкретному регіоні.

Водночас інвестиції у вирощування зерна у кожному регіоні завжди були різними. Добре, що задовго до війни більшість фермерів експериментували із ощадливими технологіями вирощування сільгоспкультур. Навіть ті, у кого було все гаразд із грошима. І сьогодні це дійсно допомагає їм вижити.

Так, дехто тестував нульовий чи смуговий обробіток грунту із обмеженим внесенням міндобрив просто заради експерименту, так би мовити, на перспективу. І нині це їм реально стало у пригоді.

_______________

Однак найбільше виграли ті агровиробники, хто думав не просто не рентабельність, а й про здоров’я грунту

_______________

Однак найбільше виграли ті агровиробники, хто думав не просто не рентабельність, а й про здоров’я грунту. Це дає змогу рік-два обійтися мінімальними нормами внесення міндобрив. Інша річ, що це вимушена економія і недовнесені поживні речовини все одно доведеться додати в грунт.

Наразі ж люди економлять на чому можуть або ж на тому, до чого їх змушують об’єктивні обставини. Зокрема, у дедалі більшій кількості українських агрокомпаній скорочують обсяги внесення міндобрив розкидним способом.

Це не завжди економічно неефективно – розкидати сотні кілограмів дорогих гранул на кожен гектар по всій площі поля. Натомість незрідка агровиробники обмежуються внесенням декількох десятків кілограмів міндобрив разом із насінням під час сівби, поєднуючи його із розкиданням меншого обсягу гранульованих добрив. Це забезпечує хороший стартовий розвиток молодих рослин. Якщо коріння буде добре розвинене від початку, то далі посіви візьмуть все інше живлення із глибших шарів грунту.

Така технологія часто поєднується із помірним передпосівним внесенням твердих чи рідких азотних добрив. До речі, увага до рідких добрив також зростає, враховуючи дещо нижчу вартість діючої речовини у їх складі та їх вищу доступність для кореневої системи рослин.

Також елементи живлення та органічні стимулятори рослин вносяться листовим способом за допомогою обприскувачів. Це дає змогу за відносно невеликі гроші забезпечити рослини корисними активними речовинами. Знову ж таки тут розрахунок на те, що здорова і забезпечена ключовими мікроелементами і біологічними стимуляторами рослина, зможе все інше витягнути із грунту самостійно.

Зрозуміло, що така практика є не зовсім перспективною і навіть дискусійною, але мова йде про те, щоб пережити певний час та не збанкрутувати.

Відзначимо і зростання інтересу українських фермерів до використання мікробних препаратів. Так, дедалі частіше доводиться зустрічати експертну думку щодо того, що пряма залежність врожаю від кількості внесених мінеральних добрив є хибною. Натомість краще звертати увагу на здоров’я грунту і разом із насінням вносити в землю препарати, які роблять доступними азот, фосфор та інші елементи живлення. У всякому разі такий підхід є перспективним і його варто принаймні протестувати на обмежених площах у своїх господарствах.

Також деякі агрономи вдаються до цікавих прийомів, покликаних скоротити витрати на вирощування. Зокрема, пізніше сіяти озимий ріпак та озиму пшеницю. Завдяки цьому вдається знищити механічним способом бур’яни до сівби та відмовитися від внесення гербіциду. Окрім цього, пізній посів озимих культур дає змогу заощадити на інсектицидах, адже шкідливі комахи стають малоактивними ближче до зими.

_______________

Дуже важливо правильно обрати технологію обробітку грунту

_______________

Дуже важливо правильно обрати технологію обробітку грунту. Не обов’язково орати все поле на велику глибину за такої високої ціни на «солярку». Відповідно, існує прямий сенс пошукати альтернативні підходи до обробітку грунту.

Способи економії, а передусім підвищення рентабельності агровиробництва можуть бути різними. Українським аграріям так чи інакше доведеться експериментувати і займатися тим, що вони раніше не вважали вартим уваги. Це можуть бути альтернативні технології обробітку грунту і мінерального живлення посівів, нетрадиційні сільгоспкультури, тваринництво, сушіння зерна соломою чи половою, і навіть подекуди механічна боротьба із бур’янами.