Обробіток ґрунту під соняшник

Головним завданням основного обробітку ґрунту під соняшник є максимальне знищення багаторічних та однорічних бур’янів, накопичення і збереження якомога більшої кількості вологи у кореневмісному шарі після осінньо-зимових і ранньовесняних опадів, мобілізація поживних речовин, активізація біологічних процесів ґрунту, створення оптимальної структури орного шару, запобігання вітровій і водній ерозії.

Система зяблевого обробітку ґрунту включає лущення поля на глибину 6–8 см одразу після збирання врожаю стернових попередників. Забур’янені площі лущать двічі з інтервалами 15–20 днів, потім орють. Глибина оранки на ґрунтах, не схильних до ущільнення і запливання, має становити 25–27 см, на ґрунтах із важким механічним складом — 27–30 см, а на площах, засмічених кореневищними і коренепаростковими бур’янами, — 28–35 см. Поля, засмічені осотом та іншими коренепаростковими бур’янами, слід обробляти за типом поліпшеного зябу (два-три дискових лущення стерні, оранка). Заходи обробітку ґрунту в системі поліпшеного зябу рекомендується чергувати так, щоб домогтися виснаження бур’янів, а потім їх знищити.

Якісний обробіток ґрунту вирішує проблему його перезволоження та ущільнення в разі пересихання. Це може спричинити слабкий розвиток кореневої системи, яка буде неспроможна виконувати свою якірну функцію, тому можливе прикореневе полягання рослин.

Вплив якості обробітку ґрунту на розвиток кореневої системи

Результати наших досліджень, що ми проводили із середньораннім гібридом, свідчать, що застосування як попередника для соняшнику сої ранніх сортів позитивно впливало на формування виповненого насіння та урожайності, яка становила 2,89–2,71 т/га й істотно перевищувала продуктивність рослин після озимої пшениці.

Читайте також: Вирощування соняшнику із сидератами

У разі вирощування соняшнику після кукурудзи на зерно рівень урожайності порівняно із попередником соєю знижувався, проте не суттєво, за традиційного та мінімального обробітку ґрунту і становив 2,78 та 2,65 т/га. Нижчий, ніж після сої та кукурудзи на зерно, рівень урожайності формувався після озимої пшениці за традиційного та мінімального обробітку ґрунту — 2,56 та 2,41 т/га.

Вплив ущільнення ґрунту на розвиток кореневої системи соняшнику

Результати показали суттєвий вплив попередників і систем обробітку ґрунту на показники якості. Найбільшою натурою насіння соняшнику відзначалося за глибокого основного обробітку ґрунту: після сої — 427 г/л; після кукурудзи на зерно — 417 г/л; після озимої пшениці — 400 г/л. Мілкий обробіток ґрунту замість оранки після досліджуваних попередників істотно не зменшував цього показника, а за прямої сівби він знижувався: після озимої пшениці на 16%. Олійність насіння була вищою за глибокого основного обробітку ґрунту і після озимої пшениці становила 50,5%, після кукурудзи на зерно — 50,2%, після сої — 49,6%. Мілкий обробіток ґрунту замість оранки після озимої пшениці та сої не зменшував цього показника, а після кукурудзи на зерно олійність знижувалася на 2,4%, за прямої сівби — на 3,6%.

Слабкий розвиток кореневої системи спостерігається на полях, де землекористувачі застосовують мінімальний обробіток ґрунту або пряму сівбу, не маючи для цього необхідних агрегатів. Їх помилкове бачення мінімізації обробітку і технології no-till призводить до значної забур’яненості та переущільнення ґрунту. Переущільнення також спостерігали у посівах соняшнику за ранньовесняного обробітку фізіологічно незрілого ґрунту, особливо, якщо його проводили дисковими знаряддями.

Ольга Андрієнко, доцент кафедри загального
землеробства Центральноукраїнського національного
технічного університету, канд. с.-г. наук
Андрій Андрієнко, канд. с.-г. наук