Однією з найдавніших сільськогосподарських культур світу є ячмінь. Як і пшениця, його окультурили в епоху неолітичної революції на Близькому Сході не менше як 10 тис. років тому. Однак, попри свою прадавню історію, людство й далі веде селекційну роботу, створюючи все нові сорти, які поряд із високим рівнем урожайності повинні мати необхідні господарсько-цінні властивості: високий уміст білка і вуглеводів — для виготовлення круп, комбікормів і годівлі худоби; низький уміст білка, високий — вуглеводів, а також високий рівень виходу солоду — для пивоваріння тощо. Проте, досягаючи успіхів в урожайності та якісних показниках, ми робимо наші сорти все більш залежними від погодних умов і рівня інтенсифікації виробництва, зокрема удобрення і хімічного захисту.
Висока потенційна забур’яненість ґрунту пояснюється здатністю бур’янів легко адаптуватися до умов навколишнього середовища. На підставі багаторічних спостережень науково-дослідних установ України (ННЦ Інститут землеробства НААН України, Інститут захисту рослин НААН України, Інститут біоенергетичних культур та цукрових буряків, Інститут зернових культур НААН України та інші) встановлено, що всього 10% обстежених площ мають незначну забур’яненість, 60% площ — середню (10–50 шт./м²) і 30% ріллі — сильну забур’яненість (понад 50 шт./м²). Потенційна забур’яненість ріллі становить від 400–500 млн до 1–2 млрд шт./га насінин
Ярі зернові завжди були дещо у затінку озимих. Хоча ці культури все ж мають істотне значення для багатьох господарств. Так, яру пшеницю та ярий ячмінь досить часто розглядають як страховий варіант — для пересівання озимини, якщо вона в поганому стані. Але і самі по собі вони можуть принести добрий зиск, особливо це стосується пивоварного ячменю. Та і яра пшениця завдяки високим хлібопекарським якостям зерна має свою ринкову нішу. А дбати про хороший урожай варто вже з насінини. Передпосівна обробка насіннєвого матеріалу є неодмінною сучасних технологій вирощування ярих зернових культур
Останні роки на території України спостерігається тенденція до збільшення середньозваженого відсотка ураження зернових колосових культур сажковими хворобами. Основна причина цього — нехтування стандартами захисту зернових культур, особливо ярих.
Кукурудза — важлива зернова культура Північного Степу України. В останні десятиріччя у зв’язку з подорожчанням енергоресурсів та зміною пріоритетів розвитку галузі рослинництва на фоні скорочення застосування органічних і мінеральних добрив, погіршенням фітосанітарного стану, запровадженням короткоротаційних сівозмін, розширенням площі посівів кукурудзи до 5,0 млн гектарів виникає потреба в удосконаленні елементів технології вирощування кукурудзи з метою зростання врожайності зерна та підвищення його якості
Сільське господарство — це, часом, про банальні речі, на кшталт: що посієш — те й пожнеш. Але саме вони лежать в основі бодай і найсучаснішого виробництва просто неба. І одна з таких ясних речей — урожай залежить від якості насіння. Кукурудза, попри всі пертурбації у сівозміні, була і є однією з ключових культур для багатьох господарств. І належна якість посівного матеріалу завжди в полі зору агронома
Яра пшениця — це не про захмарну врожайність. Це про надзвичайну якість зерна та чудові хлібопекарські показники. Але, щоб яра пшениця дала очікуваний якісний врожай, пильну увагу слід звернути саме на ранні етапи вегетації культури. І тут вибір протруйників може стати визначальним
Відверто кажучи, кукурудза сьогодні посідає, мабуть, останнє місце в рейтингу рентабельності вирощування основних сільгоспкультур, що вирощуються в Україні. Про це опосередковано свідчать десятки, якщо не сотні тисяч тонн гектарів і досі незібраної «королеви полів».
На відміну від деяких інших країн в Україні яра пшениця перебуває у затінку своєї озимої сестри. Цьому є чимало пояснень. Та, мабуть, основне з них — це нижча врожайність. Але сучасні сорти ярої пшениці здатні дати хороші результати навіть на фоні озимих зернових. Ба більше, висока якість зерна може знайти свого споживача не лише на внутрішньому, а й на зовнішньому ринку.
Можна назвати відразу декілька резонів за внесення елементів живлення на посівах по листу. Коротко їх перерахуємо. Насамперед це врахування такої очевидної речі як недоступність окремих макро- чи мікро-елементів для кореневої системи рослин внаслідок таких явищ як підвищена кислотність, температура, вологості, засоленості ґрунту тощо. Доволі часто мікроелементи, що на перший погляд перебувають у ґрунті в достатній кількості, знаходяться у складі недоступних для сходів сполук. Тому компенсувати потребу в них рослин кукурудзи можна якраз за допомогою позакореневого внесення.
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...
