Погодні умови, що склалися навесні цього року, загальний стан перебігу посівної компанії та посівів викликають чимало занепокоєння. Зокрема, посилене кущення пшениці та ячменю загрожує переростанням посівів, одним із наслідків чого може стати вилягання зернових. Вчасне застосування сучасних регуляторів росту дозволить не лише уникнути небезпеки, а й сформувати кращий урожай

Весняні виклики для технологій

Застосування регуляторів росту вже стало хорошим тоном, свого роду ознакою опанування господарством найкращими сучасними технологіями вирощування зернових колосових культур. Війна та економічні негаразди, спричинені нею, звичайно, змушують мінімізувати затратну частину технологій. Але погодні умови навесні — постійні коливання температур, часті опади й надмірне зволоження тощо — знову гостро поставили проблему оптимізації ростових процесів.

Власне, побоювання щодо ймовірності подальшого переростання посівів пшениці озимої виникали ще восени, особливо в посівах доволі ранніх строків і після хороших попередників. А весняні погодні умови ці побоювання тільки підтверджують. Про внесення високих доз азотних добрив, які можуть спричинити надмірне зростання вегетативної маси, не йдеться. Але надмір вологи сприяє в багатьох випадках загущенню посівів, через що виникає недостатня освітленість у нижній частині стебла. Коли до цього додається ще й загалом слабка інсоляція через хмарну погоду, розвиток прикореневих гнилей у перезволоженому ґрунті, то проблема можливого вилягання посівів переходить у гостро практичну площину.

Керування природними фітогормонами

І тут без регуляторів росту/ретардантів, які дозволять розраховувати на добрий результат навіть за несприятливих погодних умов, обійтися складно. Справа не тільки в запобіганні виляганню — зниження довжини стебла, підвищення жорсткості тощо. Недарма образно кажучи, що, скорочуючи стебло, рістрегулятори скорочують шлях до високого врожаю. Не менш важливим є позитивний фізіологічний вплив на рослину, оптимізації морфології на кращий розвиток продуктивних стебел і генеративних органів та відповідний перерозподіл поживних речовин. Ретарданти можуть мати різну хімічну природу, але проявляють одну й ту саму основну біологічну активність, яка затримує ділення та розтягування клітин субапікальної меристеми. Відтак, пригнічується зростання пагонів і стебел. З тим апікальна (верхівкова) меристема не лише не припиняє функціонувати, а й може посилено розвиватися.

Синтетичні регулятори росту рослин класифікують за типом впливу на природні фітогормони: ретарданти — антагоністи цитокінінів, ретарданти — інгібітори транспорту ауксинів, ретарданти біосинтезу гіберелінів, а також речовини, що сприяють виділенню етилену або утворенню його в рослинах.

Зокрема, ретарданти біосинтезу гіберелінів уповільнюють зростання рослин і зміцнюють стебла в умовах перезволоження. Хлормекват-хлорид, який належить до таких речовин, добре знайомий українським агровиробникам.

Класичне рішення

Серед переваг препарату Хлормекват-хлорид 750 називають:

• стримування росту стебла та надання йому жорсткості;
• перешкоджання проникненню збудників хвороб всередину стебла;
• підвищення кількості врожаю та якості зерна;
• пришвидшення процесу збирання врожаю та зменшення витрат на збиральну кампанію.

Зазначається, що ефективність регулятору росту не знизиться, якщо через годину пройдуть опади. Але його недоцільно застосовувати на низькому фоні азотних добрив за умов посухи та низьких температур повітря.

Архітектор посівів

Ефективний регулятор росту завдяки діючій речовині тринексапак-етил пригнічує утворення гібереліну. Таким чином досягається стримування росту стебел, збільшення товщини стінок соломини та кращий розвиток кореневої системи.

Переваги препарату:

• підвищення зимостійкості рослин завдяки збільшенню вмісту цукрів в осінній період і зміцненню кореневої системи;
• зменшення ризику вилягання завдяки зміцненню кореневої системи, зміцненню стебла та скороченню довжини міжвузлів;
• закладання високого потенціалу врожайності рослин внаслідок покращення вологозабезпеченості, підвищення продуктивного стеблостою.

Серед технологічних переваг зазначають:

• можливість застосування з фази кущення до початку появи прапорцевого листка;
• можливість застосування в широкому діапазоні температур, починаючи з +8 °С;
• відсутність фітотоксичної дії на культуру.

Етиленовий ефект

Регулятор росту розраховано для застосування на пшениці та ячменеві. Завдяки діючій речовині етефон у своєму складі препарат надає жорсткості й стримує ріст стебла рослини.

Регулятор росту швидко проникає в рослину й пришвидшує біосинтез етилену в рослинних тканинах. Етилен, своєю чергою, стимулює синтез твердих субстанцій (лігнін, целюлоза). Таким чином оптимізується морфологія рослини: змінюється динаміка накопичення біомаси рослин, співвідношення соломи та зерна в напрямі останнього.

Серед переваг препарату називають:

• запобігання виляганню культури;
• сприяння підвищенню врожайності;
• стимулювання росту кореневої системи;
• запобігання зламуванню основи ячмінного колоса;
• забезпечення сприятливих умов для збирання врожаю.

Рішення в комплексі

Регулятори росту все більшого значення отримують не лише для підвищення стійкості рослин до вилягання, а й для цілеспрямованого керування фізіологічними процесами формування врожаю. Як наголошують фахівці, застосування ретардантів допоможе агровиробникам скоротити недобір урожаю на 1,5–2 т/га. До того ж покращується якість зерна, зменшується поширення хвороб тощо. Але дієвість цих препаратів і стійкий позитивний ефект напряму залежить від низки чинників.

Визначальне значення можуть мати фази весняної вегетації, коли вносять препарат. При обробці посівів регуляторами росту в період від повного кущіння до початку виходу в трубку найбільшою мірою підвищується опірність рослин на злам у нижніх міжвузлях, тобто в прикореневій частині. А ось за пізніших обробок коротшають верхні міжвузля і не завжди забезпечується належний ефект у боротьбі виляганням. Також свою роль відіграють особливості сорту, густота посіву та щільність розвитку стеблостою, наявний рівень мінерального забезпечення тощо. І, зрозуміло, погодні чинники. Не має особливого сенсу Не покладатися на ретарданти, коли культура перебуває в стресовому стані. Ґрунтова/повітряна посуха, низькі або високі температури, надмірне зволоження тією чи іншою знижують ефект від застосування.

Степан Коцький

Яна Касторнова: «Використання енергії сонця...

За 12 років на ринку зеленої енергетики компанія «Солар Фемілі» вибудувала продуктивні та надійні...

Регламентний та управлінський облік на зерновому...

Зерновий елеватор є ключовим елементом інфраструктури сільського господарства, який забезпечує...

Максим® Кватро — сучасне рішення передпосівного...

Вирощувати кукурудзу останніми роками стало ризиковано й клопітно. Нині важко вгадати можливий...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

48952
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

31970
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

18023
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Corteva Agriscience представляє новий...

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.