Старі підходи до внесення елементів живлення під посіви королеви полів поступово себе віджили, відступивши перед очевидністю кліматичних і фінансових чинників. Класичні агрономічні рекомендації щодо вирощування та, зокрема, мінерального живлення кукурудзи потребують ґрунтовного перегляду

Мова передусім про те, що універсальні нормативи щодо внесення конкретних норм NPK і традиційних видів добрив не завжди є доцільними з погляду рентабельності вирощування цієї культури. Поготів за нинішніх умов із цінами на зерно та вартістю мінеральних добрив.

Окрім фінансового аспекту слід брати до уваги широкий вибір гібридів із різними особливостями, а також кліматичні чинники — передусім, нестабільність зволоження впродовж періоду вегетації рослин.

Наші розрахунки повинні ураховувати не так очікувану врожайність, як рентабельність вирощування кожного гібрида за конкретних ґрунтово-кліматичних умов. Який сенс закладати норму добрив у розрахунку на усереднені 10 т врожаю і проводити кількаразове позакореневе живлення мікроелементами, якщо сукупність негативних чинників не дозволить вийти на такі показники.

Ми вже не говоримо про істотне зниження реальної рентабельності вирощування кукурудзи, спричинене не лише низькими цінами на зерно, а й вкрай складною і дорогою логістикою та вартістю досушування врожаю.

____________________

Вносячи потрібні норми азоту, фосфору та калію, не можна забувати про цинк, магній і сірку, забезпеченість якими суттєво впливає на стійкість посівів кукурудзи та фінальну врожайність цієї культури

____________________

Навпаки, у цьому разі слід мінімізувати й оптимізувати внесення мінеральних добрив таким чином, щоб вийти на нормальну рентабельність навіть за такої врожайності й додаткових негативних чинників. З тим, вносячи потрібні норми азоту, фосфору та калію, не можна забувати про цинк, магній і сірку, забезпеченість якими суттєво впливає на стійкість посівів кукурудзи та фінальну врожайність цієї культури.

І на перший план з огляду на постійну загрозу виникнення стресових явищ виходить саме правильний вибір гібридів кукурудзи. Як з боку їх характеристики врожайності, тривалості вегетації та стійкості, так — і вартості посівного матеріалу та вирощування.

До кукурудзи у більшості вітчизняних аграріїв, попри все, завжди було особливе ставлення. З одного боку, за сприятливих кліматичних умов і вмілого підходу до вирощування з кожного гектара можна було отримати надзвичайну рентабельність. Тому і прагнули люди її підживити із запасом. Та, з іншого боку, завжди існувало побоювання перевищити межі розумного, надаремно витративши кошти.

Нині такої проблеми, вочевидь, що не існує, адже норми внесення міндобрив у переважній більшості господарств знижено вдвічі-утричі. Тому вітчизняні фермери метикують: як за мінімальних вкладень якось підтримати кукурудзу і досягти прийнятної врожайності.

Якою є ефективна технологія мінерального живлення і що слід обов’язково враховувати? Велика кількість пожнивних решток, що лишилися після культури-попередника, автоматично означає гостру потребу в азоті, щоб процеси нітрифікації пройшли як слід. Якщо ми не дамо вчасно потрібної норми азоту, то цей елемент живлення солома витягне сама — із ґрунту, причому в той період, коли потреба сходів кукурудзи в азоті буде найгострішою. Якщо ж азоту буде достатньо, то пришвидшена мінералізація пожнивних решток поступово робитиме доступною інші важливі елементи живлення, сприяючи заразом активному розвитку біоти в ґрунті.

Тому нам у жодному разі не обійтися бодай без мінімальної норми азотних добрив, хоча головним тут є навіть не цей чинник, а висока азотофільність кукурудзи. Адже кукурудза потребує доволі високих норм унесення макроелементів. Це стосується як головної страви її «меню» — азоту, потреба у якому є не просто великою, а ще й пролонгованою, включно до досить пізніх фаз вегетації, так і фосфору та калію. Причому калій, внесення якого на більшості інших традиційних культур незрідка ігнорується або мінімізується, потрібен обов’язково, навіть на наших чорноземах, традиційно добре забезпечених цим елементом живлення.

Однак чимало господарств, що ідуть традиційним шляхом мінерального живлення кукурудзи, із року в рік дедалі частіше наражаються на таку проблему, як низька ефективність традиційних гранульованих добрив. Якщо говорити про таке популярне «кукурудзяне» добриво, як карбамід, то це пів біди. Його широко замінюють на КАС чи безводний аміак, та в принципі вчасно і правильно внесений карбамід дає свій ефект.

Значно гірша справа з добривами на кшталт нітроамофоски, яке також коштує грубих грошей і засвоюється незрідка вельми неохоче. Звична річ — гранули NPK, що спокійнісінько лежать собі у верхньому шарі ґрунту у вересні, саме тоді, коли комбайни починають заходити в кукурудзу. Сенсу в такому, з дозволу сказати, мінеральному живленні небагато, а от грошенята за ці добрива витрачають цілком реальні. Це пояснюється як банальним браком вологи в ґрунті, так і почасти низькою якістю самих гранульованих добрив.

Реальних ефективних виходів зі становища тут може бути кілька. На нашу думку, об’єктивно найбільш раціональним є перехід на використання рідких мінеральних добрив, а також багатокомпонентних легкорозчинних гранульованих добрив.

Ми можемо навести також не один приклад ефективного застосування технології внесення рідких сумішей, що складаються з кількох компонентів, під висів кукурудзи. Як безпосередньо під весняний обробіток ґрунту за смуговою технологією, так і під час сівби. Наголосимо лишень на тому, що доступність елементів живлення у складі рідких добрив для рослин є набагато вищою проти твердих, проте економіка вирощування виграє у всіх сенсах.

____________________

Застосування спеціалізованих комплексних добрив чи мікроелементних сумішей під час сівби незрідка може бути доцільнішою, ніж внесення додаткового центнера нітроамофоски чи карбаміду на кожен гектар поля

____________________

Мірою розвитку технологій точного землеробства та підвищення вартості традиційних мінеральних добрив зростає увага аграріїв до мікроелементного живлення королеви полів. Дедалі більше господарств замовляє точні розгорнуті аналізи мінерального складу ґрунту, і на їх основі агрономи роблять деталізовані висновки щодо врожайності конкретних гібридів цієї культури на тому чи іншому полі за застосування різних технологій живлення. Скажімо, доведена незамінна роль таких мікроелементів, як цинк чи марганець у формуванні врожайності кукурудзи, їх вплив на такий важливий аспект, як стійкість рослин до стресів.

Саме тому застосування спеціалізованих комплексних добрив чи мікроелементних сумішей під час сівби незрідка може бути доцільнішою, ніж внесення додаткового центнера нітроамофоски чи карбаміду на кожен гектар поля.

Також не варто ігнорувати позакореневі підживлення як доступний ефективний спосіб дати рослинам те, чого вони потребують у конкретній фазі розвитку.

Утім, сподіватися на те, що ми пару разів попшикаємо на листочки й компенсуємо цим гострий дефіцит елементів живлення не варто. Мусимо спиратися на конкретну потребу рослин в елементах живлення на кожному полі, а для цього слід мати точні аналізи ґрунту. Вони недешеві, однак за умови того, що їх робила надійна компанія, виправдовують свою вартість сторицею. Поготів, коли маємо змогу провадити бодай примітивне диференційоване внесення мінеральних добрив.

Відповідно, можемо підсумувати, що при розрахунку оптимальної стратегії живлення кукурудзи у цьому сезоні ми повинні бодай приблизно знати, що в ґрунті є і чого бракує. І у внесенні орієнтуватися на рідкі добрива чи легкорозчинні гранули з цільовим їх унесенням — у рядок під час сівби чи у вигляді азотного підживлення у міжряддя. Нинішній сезон — це саме той випадок, коли «пацієнта» краще погодувати з чайної ложечки, але дати саме те, що сприятиме його оздоровленню.

Василь Черкас

Мальчувальний метод обробітку ґрунту в Степу...

Експлуатація та інтенсивна експлуатація чорноземів Степу протягом тривалого періоду призвело до...

Труднощі захисту дерев в інтенсивних садах від...

Застосування в системі захисту плодових насаджень фунгіцидів різних хімічних груп — обов’язкова...

Дмитро Шацман: «Вирощування класичних гібридів...

У перший рік війни українська насіннєва компанія «Євросем» не зменшила посіви насіння соняшнику, а...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

36699
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

26083
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

13468
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.