Внаслідок різних причин цієї осені чимало вітчизняних агровиробників не встигли вчасно посіяти озимину. На заваді стали як погодні умови, які унеможливили нормальні процеси збирання врожаю ярих культур, обробітку полів та власне сівби, так і брак ресурсів, передусім зернозбиральних комбайнів.
Серед чинників, які впливають на рівень продуктивності в сучасному рослинництві, значна роль належить регуляторям росту. Озимий ріпак щодо цього є досить показовою культурою. Інколи для формування належного морфотипу рослини на початкових етапах росту, забезпечення успішної перезимівлі з подальшим формуванням урожайності без рістрегуляції просто не обійтися
Пшениці озимій належить провідне місце у зерновому балансі України. Упродовж вегетації її посіви уражує значна кількість хвороб. Серед них найбільш шкідливі: септоріоз, піренофороз, кореневі гнилі, борошниста роса, бура листкова іржа. Швидка втрата листкової поверхні через ураження хворобами та передчасне завершення вегетації веде до незворотних втрат урожаю й погіршення його якості
Ріпак — культура популярна. Близько 60 видів шкідників зовсім не проти нею поласувати. Звичайно, далеко не всі вони поширені в Україні. А з тих, що уражають посіви озимого ріпаку саме в час осінньої вегетації, можна виділити кілька видів. Саме вони заслуговують пильної уваги агронома в цей вкрай важливий для формування культури період.
Посушлива осінь — це вже звична проблема в багатьох регіонах. Але волога й тепла теж може додати турбот агроному, особливо коли вона затягнеться. Адже озимій пшениці у фазу осіннього кущення складно конкурувати з бур’янами в таких комфортних для них умовах. Настання холодів тут нічого не вирішить, а тільки ускладнить проблему. То ж завчасне гербіцидне втручання стає необхідністю. Поготів, що наявний арсенал препаратів тепер уже дозволяє забезпечити надійний і тривалий захист
Осіння пора — час формування майбутнього врожаю озимих культур, коли важливо здійснити низку організаційно-господарських і агротехнологічних заходів для якомога повного забезпечення їх прогнозованого ефекту
Погодно-кліматичні умови вирощування озимої пшениці диктують жорсткі вимоги як до сортів вітчизняної, так й іноземної генетики. Навіть у досить сприятливих умовах Центральної та Західної України, вони мають гарантувати як мінімум три речі: продуктивність, стійкість до низьких температур і толерантність до посухи. Сорт Нордіка можна назвати взірцем європейської селекції, яка повністю відповідає вимогам українських агровиробників.
Пшениця в Україні завжди в пошані — і вона має дати врожай за будь-якої погоди чи негараздів. Фріскі недарма здобув славу одного з найпопулярніших сортів селекції «Лімагрейн». Адже секрет його успіху вже добре відомий: він здатен забезпечити гідний результат навіть за напрочуд складних умов. Усе більше господарств у різних регіонах України переконалися в його високоврожайній стабільності.
Високу віддачу від вкладень у технології вирощування культур можна отримати тільки на сортах з високим генетичним потенціалом урожайності та якості зерна, з достатньо високим рівнем адаптації до відповідних ґрунтово-кліматичних умов, стійкості до хвороб і шкідників
Насіння сучасних сортів озимої пшениці має високу генетично зумовлену адаптивну спроможність, завдяки чому здатне повною мірою реалізовувати свій генетичний потенціал за чіткого дотримання технології їх вирощування. Серед основних важливих ознак нових сортів значне місце посідає їхня адаптованість до несприятливих абіотичних чинників, зокрема до змін клімату.
