Кліматичні зміни вплинули на всі елементи вирощування ріпаку, зокрема, на особливості захисту посівів. Розповімо про головні моменти, що тепер стали одними з найбільш визначних і безпосередньо впливають на формування врожаю культури.
Усе, що стосується удобрення та підживлення озимих культур, зокрема пшениці, збурює жваву дискусію агрономів. Адже цей агротехнічний захід завжди відрізняється залежно від ґрунтово-кліматичних умов та вологозабезпечення.
До весняного тепла та відновлення вегетації озимої пшениці лишаються лічені тижні. Невдовзі можна буде визначити якість перезимівлі рослин та прийняти рішення щодо подальшого догляду за посівами.
Основним показником фотосинтетичної діяльності рослин ріпаку озимого, що визначає рівень його продуктивності, є фотосинтетичний потенціал. Залежно від підживлень він зростав у сорту на 16,3%, у гібрида – на 28,9%.
Як оптимізувати вегетацію рослин та убезпечити посіви озимого ріпаку від факторів, що спричинюють стрес.
Про традиційні підходи внесення добрив на посівах озимої пшениці та сучасні кліматичні реалії.
Рясні снігопади, які пройшлися минулого тижня майже по всій території України, дещо додали оптимізму агровиробникам. Звісно, що про достатнє забезпечення вологою майбутніх посівів вести мову зарано, але густий сніговий покрив – чудова нагода здійснити перше підживлення озимих культур.
На полі фермерського господарства Миколи Гуліти, що у Волинській області, компанія ICL провела випробування біостимулятора BEOZ Nephrite. Результат — міцніші рослини, активніші бульбочкові бактерії, кращий розвиток кореневої системи та суттєва прибавка врожайності
Інтенсивність фунгіцидного захисту сої поступово зростає, незважаючи на не надто сприятливі для розвитку хвороб умови, що складалися останнім часом. Так, залежно від регіону вирощування, рівня опадів та потенціалу врожайності культури кількість фунгіцидних обробок може налічувати й два внесення протягом сезону. Більшість із нас розуміють важливість якісного фунгіцидного захисту, проте спільним для всіх є той факт, що наразі наші знання про видовий склад хвороб на сої обмежені, як і здатність визначити проблему в польових умовах. З огляду на це при побудові схеми захисту від хвороб, з одного боку, слід обирати фунгіцид з максимально широким спектром дії, а з іншого — користуватися послугами спеціалізованих лабораторій для діагностування збудника, що спричинив ураження, аби надалі за потреби скоригувати схему захисту задля досягнення максимального результату.
Горох, звичайно, цінна бобова культура, що має велику історію та перспективи на українських ланах. Але нині до технології його вирощування все ж прикута значно менша увага, ніж, скажімо, до сої з її експортним потенціалом. Спеціалізовані засоби захисту гороху на ринку якщо і зустрічаються, то в обмеженому асортименті. А між тим, вже передпосівна обробка того ж ярого гороху потребує застосування точних і якісних рішень при протруюванні та інокуляції.
