Кліматичні зміни вплинули на всі елементи вирощування ріпаку, зокрема, на особливості захисту посівів. Розповімо про головні моменти, що тепер стали одними з найбільш визначних і безпосередньо впливають на формування врожаю культури.

Наразі аграріям необхідно зважати на такі фактори.

Теплий початок зими, коли ріпак інфікується хворобами. Подальша перезимівля за плюсових температур сприяє розвитку інфекції. Раніше осінні обробки фунгіцидами закінчували уже наприкінці жовтня. Навесні аграрії контролювали сіру та фузаріозну гнилі, фомоз за допомогою препаратів на основі карбендазиму і триазолів. Досвід останніх років свідчить, що за умов теплої малосніжної зими робити це вже запізно. Із підвищенням температур бачимо, що деякі зелені посіви ріпаку в’януть, знаходимо ураження кореневих шийок і дивуємося, як легко розетки відокремлюються від кореня. Це – наслідки пізнього осіннього інфікування посівів – дія останнього інсектицидно-фунгіцидного обробітку вже припинилася, а холодні температури ще не настали. На це потрібно зважати і застосовувати фунгіциди контактної дії. А також не забувати про останній обробіток триазолами, навіть якщо ріпак не переростає.

Підживлення азотними добривами. Якщо у господарстві засіяли значні площі ріпаком, не варто нехтувати мерзлоталими умовами у січні та лютому, особливо на слаборозвинених посівах. Форми азоту краще комбінувати, забезпечуючи посіви нітратним, амонійним та амідним азотом. Пролонгація дії азотних добрив, особливо на розвинених посівах, збільшить ефективність азотного підживлення.

Закриття вологи ротаційними боронами. Чи воно насправді потрібне? Якщо густота посівів дає змогу повністю закрити поле, тоді цей захід не обов’язковий. Коли агроном впевнений, що вологи у ґрунті достатньо і найближчим часом будуть опади, вологу можна не закривати. Але якщо маєте менше ніж 400 мм опадів за рік, цей захід потрібно зробити стандартом. Якщо у середині березня підживлюєте посіви гранульованими добривами, краще заробити їх за допомогою ротаційної борони (згадайте пізнє підживлення 2017 року). На відритих ділянках ґрунту не має бути кірки, ґрунт не вловлює повітряну вологу, якщо його поверхня не пориста. Закриття вологи на ріпаку дає змогу забрати значну частину бур’янів «у нитці» і частину сходів талабану, герані, підмаренника та навіть дескурайнії Софії (а хрестоцвіті можуть прорости ще взимку). Наскільки агресивно працює ротаційна борона у господарстві, насправді залежить від її виробника. Контроль глибини, копіювання рельєфу поля, геометрія та бокові ходи робочих органів – на ці показники необхідно зважати, коли обираєте сільськогосподарський агрегат.

Читайте також: Весняний захист озимого ріпаку

У гонитві за славнозвісним «бічним галуженням» посівів багато фермерів застосовують високі норми росторегуляторів. І це попри умови ґрунтового зволоження, особливо після безсніжних зим, коли на березень запасів продуктивної вологи в ґрунті може бути менше ніж 70–90 мм. У такий спосіб вони стримують розвиток стебел, що слугують рослині «накопичувальними баками» для азоту і після цвітіння будуть основним джерелом його надходження до стручків. Затримка розвитку стебла не означає затримку розвитку листків, а надмірно розвинений листковий апарат – це непродуктивне використання азоту і збільшення транспіраційного коефіцієнта. Особливо на перерослих рослинах, що не втратили ані листочка під час теплої зими.

Тепла зима сприяє появі перших весняних шкідників уже наприкінці лютого або на початку березня (залежно від регіону України). Це означає, що проти стеблових прихованохоботників обробку планують заздалегідь, під час їх активного льоту. А тоді – як їх моніторити? Вода у жовтих чашках уночі замерзає, а вдень температура може сягати 18 °С. Треба оновлювати воду зранку, коли настають плюсові температури, орієнтуватися на тепло. Мабуть, багато хто вже обпікся на цьому минулого або нинішнього сезону.

Нові шкідники та хвороби. Останніх три сезони спостерігалося збільшення популяції капустяної молі, що також пов’язано з високими температурами у квітні – травні. Цього року погода була прохолодною, завдяки цьому популяція шкідника зменшилася.

Але треба розуміти, що:

високі температури навесні = інтенсивність плодючості самиці молі = прискорення розвитку лялечок та личинок = ефект накладання гусениць різних віків.

А гусениць пізніх віків (ІІІ–VI) традиційні інсектициди контролюють малоефективно. Тут доведеться застосовувати антраніламіди, а вони досі не зареєстровані на ріпаку.

Однією із проблемних хвороб наприкінці вегетації ріпаку є борошниста роса. Вона масово проявляється, в основному, у південних регіонах. Хвороба швидко набирає резистентності. Тому в одному господарстві можна досягти ефекту із простим тебуконазолом, а в іншому він може не спрацювати. Виходу аграрії шукають у використанні комбінації із двох-трьох діючих речовин, нетрадиційних (!) за типом двокомпонентного фунгіциду у фазу цвітіння.

Читайте також: Регулюємо хлорофіл у ріпаку

Несправжня борошниста роса завдає удару по ріпаку, зокрема, на Півночі України. Ще не так давно аграрії могли очікувати її восени на ранніх етапах розвитку культури. Та вже другий рік поспіль спостерігаємо її на ріпаку наприкінці цвітіння. Такі умови, як склалися цього року, дуже сприятливі є для її розвитку. Складність у тому, що тут маємо справу з аскоміцетами, несправжніми грибами, тому традиційні фунгіциди не мають проти НБР агрономічної ефективності. Але зупинити розвиток хвороби можна, попри те що препаратів, зареєстрованих на ріпаку, для цього дуже мало.

Традиційні помилки

Додамо ще кілька рекомендацій щодо оптимізації технології вирощування ріпаку за нинішніх агрокліматичних умов.

Глибоке дискування стерні одразу після збирання врожаю попередника. Це часта помилка, адже на полі ще багато падалиці. Її сходи потрібно спровокувати (тобто неглибоко заробити у ґрунт) або дочекатися природних сходів за наявності опадів або сильних рос. Швидкість проростання падалиці залежить від температури повітря. Вона проросте за суми ефективних температур 70 °С, тобто швидше за протруєне насіння.

Заорювання пожнивних решток попередника без попереднього зароблення у ґрунт. Велика кількість заораної соломи створює «солом’яну подушку». Такий ґрунту довго «всідатиметься», без достатньої кількості опадів не буде змикання вологи. У посушливих умовах серпня сходи ріпаку можуть загинути у фазі двох-трьох листків.

Складання соломи у валки для подальшого її збирання. Солому зберете, але велика кількість падалиці попередника залишиться у зоні валка. За мінімального обробітку ґрунту кілька хвиль сходів падалиці буде забезпечено. Найімовірніше сходи ріпаку в таких смугах просто витягнуться у ріст і загинуть. Зростуть витрати на обробки грамініцидами. За таких умов доречна лише оранка. Але все одно проблема лишиться на потім.

Обробіток морфорегуляторами, коли рослини зімкнулися на всьому полі. Небажання «лити робочий розчин на голу землю» призводить до зменшення ефективності росторегуляторів. Усі обробки для росторегуляції потрібно проводити принаймні до змикання 80% рослин. Інакше рослини конкуруватимуть між собою і змушені вертикально витягувати листкові черешки, відповідно, і кореневі шийки.

Використання високих норм потужних росторегуляторів в умовах стресу від посухи створює додатковий тривалий стрес. Ріпак синіє і перестає рости, не досягнувши оптимальної фази до входження в зиму. За умов посушливого кінця осені рослини після перезимівлі мають неінтенсивний старт і затримуються в рості. Додаткова весняна жорстка росторегуляція «для інтенсивного кущення» може подовжити цей стрес.

Сергій ДЕМИДЕНКОексперт аграрного ринку

Ресурсоощадні технології вирощування зернових —...

Аналізуючи сучасний стан АПК України, слід зазначити, що він є одним з основних...

BEDNAR на Дні поля AGRO Challenge

На даному Дні поля AGRO Challenge компанія BEDNAR з нашими дилерами АМАКО, НФМ АГРО та Тайтен...

Сучасні провідні рішення в технології...

Нині соняшник — це дещо більше ніж просто велика культура, у вирощуванні якої українські...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

40013
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

28227
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

14989
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.