Точне внесення міндобрив

Комплекс управління технологіями точного землеробства ґрунтується на системі реалізації прийнятих рішень, яка включає створення електронних карт обробітку площ. Ці карти завантажують у бортові комп’ютери агрегатів і за їх допомогою керують нормою висіву чи внесення на кожному агрегаті у відповідний проміжок часу. Усе це дає змогу забезпечити істотну економію технологічних матеріалів.

Своєю чергою на підставі аналізу грунту визначається вміст поживних речовин, яких потребує рослина для здорового росту і розвитку, вид і норму внесення добрив.

Основні агрохімічні аналізи визначають вміст у ґрунті гумусу, рухомого фосфору, обмінного калію, азоту, реакцію ґрунтового розчину та ін. Кожну ґрунтову пробу відбирають з прив’язкою до єдиної системи географічного позиціонування за допомогою навігаційної системи GPS. Це дає змогу детально обліковувати у просторі й часі наявність поживних речовин у ґрунтах і забезпеченість рослин основними макроелементами, а також оперативно управляти продуктивністю посівів.

За допомогою агрохімічних досліджень виявляють просторові відмінності у розподілі показників родючості (гумусу, азоту, фосфору та калію) в межах кожного поля. На основі цих даних розробляють систему диференційованого застосування добрив — одного з найважливіших заходів вирівнювання родючості ґрунту і підвищення врожайності сільськогосподарських культур.

Результати дослідження щодо найважливіших речовин, насамперед NРК, а також за певних обставин інших елементів і сполук, заносять до спеціалізованого програмного забезпечення, яке обробляє показники і створює карту розподілу хімічних елементів у ґрунті. Такою картою користуються під час створення технологічної карти диференційованого внесення і для обчислення необхідної кількості добрив.

Одним з різновидів паралельного водіння є обладнання тукорозподільників системою, що коригує розподіл твердих мінеральних добрив залежно від напрямку і сили вітру. Для цього тукорозподільник обладнують метеостанцією, яка передає дані на бортовий комп’ютер. Далі, змінюючи частоту обертання розсіювальних дисків і, відповідно, зону подачі на них добрив, коригують ширину розсівання добрив. Тож завдяки рівномірному розсіванню заощаджують добрива.

___________________

Позитивний ефект від впровадження такої системи — зменшення кількості добрив і хімікатів завдяки використанню технологічних карт для розкидачів добрив

___________________

Позитивний ефект від впровадження такої системи — зменшення кількості добрив і хімікатів завдяки використанню технологічних карт для розкидачів добрив, карт агрохімічної оцінки і карт урожайності. Аналіз проводять на комп’ютері за допомогою спеціалізованої програми на базі карти врожайності й розподілу вологості.

Сьогодні в Україні, попри усі нинішні негаразди, продовжується поділ полів на зони родючості із застосуванням різних інструментів, таких як сканування грунту на електропровідність, використання супутникових знімків за індексом яскравості ґрунту і визначення вегетаційного індексу NDVI. При цьому досліджується вміст гумусу, макро-, мезо- і мікроелементів, береться до уваги кислотність і механічний склад.

Результати досліджень поля за зонами неоднорідності дозволяють обчислити потребу окремих ділянок у поживних речовинах і розробити систему живлення та захисту під заплановану врожайність. Складання карт внесення мінеральних добрив дає змогу вирівняти поле за врожайністю, не перенасичуючи окремі ділянки певними елементами й уникаючи їх антагонізму чи блокування.

Ще одним дієвим методом, котрий набуває дедалі більшого поширення в Україні, є листкова діагностика посівів шляхом вимірювання інтенсивності забарвлення рослин. Методами оптичної діагностики можна визначати кількість загального азоту в рослинах — на основі спектрометрії у видимому та інфрачервоному діапазонах і розраховувати дозу азотних добрив для кожного сорту. Вимірюючи вміст загального азоту в рослинах, потрібно мати дані калібрувальної залежності для кожного сорту рослин.

За відсутності таких даних технічні засоби диференційованого внесення азотних добрив за результатами оптичного зондування стану посівів налаштовують на перерозподіл встановленої дози відповідно до інтенсивності забарвлення рослин. Для цього визначають забезпеченість рослин азотом на найбільш характерній ділянці посіву і за отриманими даними розраховують дозу добрив для цієї ділянки, калібрують оптичні датчики, встановлюють розраховану дозу добрив — мінімальне і максимальне її значення.

У технологіях керованого землеробства широко застосовують такий засіб оптичної діагностики, як N-sensor. Це пасивна оптична система, що складається з чотирьох фотоелементів, які визначають інтенсивність відбитого сонячного світла, й одного фотоелемента — для визначення інтенсивності сонячного світла в діапазоні довжини хвиль 660–800 нм.

___________________

Значних успіхів досягли й розробники оптичного числового приладу для агрохімічного аналізу, який шляхом порівняльного вимірювання у двох точках відбитого світла вибраної смуги спектра визначає вміст у ґрунті NРК та інших елементів

___________________

Також одним із високоефективних рішень щодо аналізу ґрунту на NРК є КRМ, що дає змогу визначати елементи у ґрунті шляхом фотографування полів у інфрачервоних променях на спеціальну плівку з літака або супутника Землі. Значних успіхів досягли й розробники оптичного числового приладу для агрохімічного аналізу, який шляхом порівняльного вимірювання у двох точках відбитого світла вибраної смуги спектра визначає вміст у ґрунті NРК та інших елементів. Прилад здатен обробляти понад 30 параметрів і запам’ятовувати 50 значень.

Програмне забезпечення дає можливість використовувати комплекс на низці сільгоспкультур і в період декількох фаз їх розвитку. Тобто, ми можемо вносити точно визначену кількість добрив в ключових фазах розвитку рослин – саме тоді, коли посіви гостро потребують внесення того чи іншого елементу, наприклад, азоту. Якщо нам вдається «підгадати» внесення в потрібну фазу, наприклад, на озимі пшениці, в такому разі навіть відчутно менша норма діючої речовини може справити найвищий ефект. Відповідно, це дасть змогу мінімізувати втрати внаслідок істотного зниження норм внесення міндобрив.

Завважимо, що сьогодні особливої ваги набуває точне внесення міндобрив за локальних способів мінерального живлення рослин – стрічкового внесення та припосівного. Закладання міндобрив точно в зону розташування кореневої системи рослин та відмова від удобрення всієї площі полі саме по собі є ефективним засобом економії коштів. В тому разі, якщо ця технологія базується на точних даних аналізу грунту та інших показниках, це дозволяє ще більше оптимізувати витратну частину. Адже сьогодні має значення кожен кілограм дорогих міндобрив.