Рясні снігопади, які пройшлися минулого тижня майже по всій території України, дещо додали оптимізму агровиробникам. Звісно, що про достатнє забезпечення вологою майбутніх посівів вести мову зарано, але густий сніговий покрив – чудова нагода здійснити перше підживлення озимих культур.

У деяких господарствах у різних регіонах України вже встигли внести азотні добрива на озиму пшеницю, ячмінь та ріпаку, скориставшись снігопадами, котрі випали два тижні тому. Однак більшість агрономів зараз готує техніку, аби зайти в поле по мерзлоталому грунту, використавши оптимальну нагоду для проведення першого підживлення.

Звісна річ, що за традиційними мірками для лісостепової і навіть степової зони України, початок лютого для внесення азотних добрив виглядає дещо ранніми термінами. Проте більшу частину класичних агротехнічних рекомендацій видозмінили очевидні зміни клімату. Останніми роками дедалі більше агровиробників, надто тих, хто працює у посушливих регіонах, підживлюють посіви озимих культур тоді, коли складаються бодай якісь умови для забезпечення ефективності цієї операції. Сьогодні можна почути про досвід підживлення рослин азотом і в січні, і навіть в грудні.

Інша річ, що фермери не завжди враховують властивості самих добрив, а також особливості їх вибору та застосування. Через це часом здійснюються серйозні помилки, котрі негативно відображаються на рентабельності агровиробництва.

Вибір способу підживлення рослин

Перше, на що слід звернути увагу: вибір способу підживлення рослин. Найпростіший та найпоширеніший спосіб – використання розкидачів для внесення гранульованих добрив, у складі яких азот перебуває у нітратній формі. Найчастіше це аміачна селітра.

Дійсно, це дуже ефективне і недороге азотне добриво, однак слід взяти до уваги, що нітратна форма азоту є швидкодоступною для рослин, та при цьому характеризується відносно коротким періодом доступності та швидким промиванням у нижні шари грунту. Вносячи аміачну селітру на «сплячі» рослини у першій половині лютого за наявності великої кількості вологи, ми ризикуємо дещо випередити події. Тобто, значна частина азоту може промитися і стати недоступною для рослин, до того часу, коли вони повноцінно відновлять вегетацію і зможуть його засвоїти.

З іншого боку аміачна селітра є відмінним універсальним азотним добривом для внесення по мерзлоталому грунту. Тому у даному разі краще не поспішати і детально проаналізувати прогноз погоди на найближчі тижні, аби прийняти правильне рішення. Адже наступного снігопаду цієї зими вже може і не бути…

Надзвичайно ефективним може бути розкидне внесення такого азотовмісного добрива як сульфат амонію. Сульфат амонію містить азот у аміачній формі, яка легко потрапляє у грунт, а також значну кількість сірки, котра активізує засвоєння азоту рослинами. Окрім цього, це добриво є нагально рекомендованим для підживлення озимого ріпаку, оскільки ця культура гостро потребує доступної сірки у великих кількостях.

При цьому існують певні застереження щодо внесення сульфату амонію розкидним способом у денний час, оскільки висока сонячна активність призводить до втрати азоту. Також слід врахувати, що це фізіологічно кисле добриво, тому ефективність його буде знижуватися на грунтах із низьким pH.

Дуже обережно потрібно ставитися до застосування карбаміду для підживлення озимих культур. Річ у тім, що це добриво із пролонгованим азотом починає стрімко втрачати діючу речовину на поверхні грунту. За особливо несприятливих умов цей показник може сягати 20-30% втрат за добу. Тому карбамід краще вносити безпосередньо в грунт – у міжряддя, відомим методом Бузницького. Це дасть змогу повноцінно використати діючу речовину із його складу та забезпечити тривале азотне живлення рослин.

Дуже ефективним може бути використання рідких добрив для підживлення посівів озимих культур, а саме КАС. У його складі азот перебуває у трьох формах: амідній, амонійній та нітратній, кожна з яких характеризується різною інтенсивністю доступності азоту. Застосування КАС дає змогу забезпечити тривале доступне і тривале надходження азоту до кореневої системи озимих культур. Неабиякою його перевагою є і те, що це рідке добриво, а отже, буде більш ефективним за дефіциту вологи, у порівнянні із гранулами.

І нарешті, варто застерегти агровиробників від такої поширеної помилки як розкидання фосфоровмісних добрив на поверхні поля, аби додатково забезпечити рослини фосфором. Річ у тім, що фосфор – надзвичайно малорухливий елемент, котрий навіть у грунті долає 1 міліметр впродовж кількох десятків днів. Тобто, де його поклали, він там і лежатиме. Сенсу вносити його на поверхню грунту взагалі не існує, оскільки фосфор там і лишиться. До того ж, засвоєння фосфору рослинами можливе, лише починаючи із температури +10 С. Натомість у лютому 2021 року складається, як бачимо, зовсім інший температурний режим.

Тому, якщо виникає гостра потреба підживити посіви озимих культур фосфором з метою інтенсифікації розвитку їх кореневої системи, це краще здійснити вже у березні, використовуючи препарати для листових підживлень. Однак таким способом реально можна внести не більш, аніж 2-3 кг/га фосфору на 1 гектар. Цього вочевидь буде замало, тому про достатнє фосфорне живлення озимих культур слід турбуватися ще восени – перед сівбою.

Однак, звісно, що після відновлення вегетації рослин із настанням тепла підживлення посівів листове внесення мікродобрива, яке містить ключові макро- та мікроелементи зайвим не буде.

Іван Кузьменко, спеціально для "Агрономія сьогодні"

 

Мальчувальний метод обробітку ґрунту в Степу...

Експлуатація та інтенсивна експлуатація чорноземів Степу протягом тривалого періоду призвело до...

Труднощі захисту дерев в інтенсивних садах від...

Застосування в системі захисту плодових насаджень фунгіцидів різних хімічних груп — обов’язкова...

Дмитро Шацман: «Вирощування класичних гібридів...

У перший рік війни українська насіннєва компанія «Євросем» не зменшила посіви насіння соняшнику, а...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

36697
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

26083
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

13468
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.