Основним показником фотосинтетичної діяльності рослин ріпаку озимого, що визначає рівень його продуктивності, є фотосинтетичний потенціал. Залежно від підживлень він зростав у сорту на 16,3%, у гібрида – на 28,9%.

Озимий ріпак утворює високий урожай біомаси, а відтак, виносить із ґрунту значну кількість поживних речовин. Порівняно із пшеницею озимою ріпак виносить більше азоту – на 62%; фосфору – на 66% і калію – на 100%. За даними Інституту хрестоцвітих культур, для утворення 1 т насіння ріпак виносить із ґрунту: азоту – 45–80 кг/га; фосфору – 18–40 кг/га; калію – 25–100 кг/га.

Із підвищенням урожайності, яка спостерігається впродовж останніх років, сумарне винесення поживних речовин збільшується, і це не можна залишати без уваги. Особливо важливо створювати умови, що сприяють підвищенню коефіцієнта корисної дії елементів живлення.

І тут на перший план виходить запровадження до технологій вирощування ріпаку озимого позакореневих підживлень рослин під час вегетації багатофункціональними РРП, які в комбінації з мінеральними добривами здатні утворювати синергетичний ефект. У технологічному ланцюгу вирощування ріпаку озимого азотні підживлення і внесення росторегуляторів є елементами весняного догляду рослин, тому, їх вплив простежується після весняно-літньої вегетації.

Читайте також: Весняний захист озимого ріпаку

Зазвичай рослини ріпаку вегетують 50–60 днів – від появи сходів і до припинення осінньої вегетації. Якщо насіння посіяли 5 вересня і за сприятливих умов, сходи отримуємо вже 15–17 вересня. То ж до часу, коли середньодобові температури повітря знижуються до 5 °С (приблизно 10 листопада), рослини вегетують 53–55 днів. Проте доволі часто через відсутність опадів в оптимальні строки сівбу ріпаку переносять на більш пізні – кінець вересня. Тоді сходи з’являються лише 5–10 жовтня, тобто за 30 днів до припинення осінньої вегетації рослин.

Безумовно, такий вплив погодних умов не сприяє майбутньому врожаю, проте й остаточно доходити висновків щодо його рівня не варто. За таких умов стає актуальним закон взаємодії факторів, а саме: недорозвиненість рослин з осені може компенсуватися дуже сприятливими умовами зимівлі та весняного етапу вегетації. І навпаки, несприятлива перезимівля, рання суха погода навесні за відсутності опадів у квітні можуть спричинити критичні наслідки. Отже, в разі порушення оптимальних строків сівби істотно підвищується рівень ризиків, що призводять до зниження врожайності ріпаку озимого або взагалі втрати врожаю.

Результати досліджень

Польові досліди проводили впродовж 2015–2019 рр. в умовах Єланецького району Миколаївської області. Ґрунти дослідних ділянок – чорноземи звичайні малогумусні. У дослідах вивчали гібрид ріпаку озимого Чорний велетень, що є національним стандартом, суперпродуктивний, інтенсивного типу, середньостиглий – 300–323 дні, олійного використання.

Дослідні ділянки були розміщені у трьох повтореннях послідовно. Площа дослідної ділянки становила 2520 м², облікової – 600 м².

Сіяли впродовж 1–10 вересня (залежно від умов зволоження років досліджень) сівалкою CЗ-5,4 «Астра» із нормою висіву 1,0–1,1 млн схожих насінин на 1 га. Попередником був чорний пар.

Схема дослідів включала варіанти з ранньовесняним підживленням азотними добривами у дозі N60 та N90 і позакореневими підживленнями комплексним РРП, що містить комплекс мікроелементів у хелатній формі, багатоцільові стимулятори і модулятори росту, спори й клітини культур-продуцентів із родів Bacillus subtitles, Pseudomonas, Trichoderma та їх метаболічний комплекс, Підживлення проводять двічі в період вегетації рослин ріпаку озимого. Рослин ріпаку озимого обробляли РРП надземним обприскувачем: уперше – за 15 діб після початку відновлення весняної вегетації, вдруге – у фазу початку бутонізації – цвітіння. Норма витрати препарату становила 1 л/га (відповідно до регламенту його застосування), робочої рідини – 250 л/га.

Озмий ріпак з двома варіантами підживлення азотними добривами

Для встановлення характеристики водного режиму посівів ріпаку озимого упродовж весняно-літньої вегетації тричі визначали вологість ґрунту, щоб обчислити запас продуктивної вологи.

Урожай надземної біомаси є наслідком складного і багатоступеневого процесу – фотосинтезу. Завдяки унікальній здатності хлорофілу за допомогою енергії світла, води й вуглекислого газу створювати органічну речовину процес фотосинтезу є основою органічного життя на планеті.

Завданням польових досліджень було визначити наявність чи відсутність зв’язку азотних підживлень і препаратів із кількісними та якісними характеристиками зеленого пігменту. Вміст хлорофілу визначали спектрокалориметричним методом у спиртовій витяжці. Витяжку робили зі свіжого листя, зібраного у фазі цвітіння. Щоб визначити фракційний склад, витяжку калориметрували за двох довжин хвиль.

Аналізи рослинних зразків у роки досліджень проводили у фазу цвітіння. Листя відбирали у ранкові часи з верхнього ярусу рослин. Результати аналізів свідчать про позитивний вплив азотного підживлення і препаратів на загальний вміст хлорофілу. Максимальне зростання вмісту хлорофілу обох фракцій становило 35,2% у сорту Чорний велетень і 33,1% – у гібрида Кронос. У Кроносі рівень вмісту хлорофілу був вищим порівняно із сортом. Під час порівняння середнього вмісту хлорофілу за всіма варіантами у сорту й гібрида отримали значення 5,13 та 5,75 мг/100 г сухої речовини, або на 12,1% більше у гібрида Кронос, ніж у сорту Чорний велетень. Ці дані свідчать про більшу вимогливість гібрида до умов реалізації потенційних можливостей порівняно із сортом.

Висновки

Проведені п’ятирічні польові дослідження дії та взаємодії трьох факторів (два морфобіотипи, дві дози ранньовесняного азотного підживлення і два РРП) дають можливість сформулювати такі основні висновки.

Позитивний вплив препаратів проявився не лише зростанням площі фотосинтетично-активної листкової поверхні, а й пролонгованою дією. Від цвітіння до початку утворення стручків контрольні рослини втрачають, у середньому, 10% зеленого листя. Рослини у варіантах із препаратами втрати чають менше листя – 7–7,5%. Далі різниця стає ще більш істотною і в результаті до зеленої стиглості сягає 12% на користь варіантів із препаратами.

Основним показником фотосинтетичної діяльності рослин ріпаку озимого, що визначає рівень продуктивності, є фотосинтетичний потенціал. Залежно від підживлень він зростав у сорту на 16,3%, у гібрида – на 28,9%. Чиста продуктивність фотосинтезу або залишалася на одному рівні, або незначно зменшувалася. Як головний висновок необхідно відзначити невідповідність урожаю біомаси і фотосинтетичного потенціалу в різних генотипів. Так, у сорту середній показник фотосинтетичного потенціалу був на рівні 967 тис. м²/га/днів, тоді як у гібрида він був, у середньому, 846 тис. м²/га/днів, що на 14% менше. Урожай сухої біомаси був, відповідно, 10,2 і 10,0 т/га, тобто майже однаковий. Отже, фотосинтетичний потенціал тісно корелює з урожайністю біомаси лише в межах одного генотипу.

Євген ДОМАРАЦЬКИЙ, д-р с.-г. наук, 
ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»

Мальчувальний метод обробітку ґрунту в Степу...

Експлуатація та інтенсивна експлуатація чорноземів Степу протягом тривалого періоду призвело до...

Труднощі захисту дерев в інтенсивних садах від...

Застосування в системі захисту плодових насаджень фунгіцидів різних хімічних груп — обов’язкова...

Дмитро Шацман: «Вирощування класичних гібридів...

У перший рік війни українська насіннєва компанія «Євросем» не зменшила посіви насіння соняшнику, а...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

36703
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

26086
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

13470
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.