Цьогоріч кукурудза вочевидь не перебуває у фаворі українських фермерів. Саме за рахунок цієї культури було розширено площі під ярою пшеницею та соєю, що цілком логічно. Адже королева полів потребує високих витрат пального на збирання та сушіння зерна й, окрім того, утруднює і без того натягнуту, як струна, логістику воєнного часу.
Значна частина вітчизняних агровиробників була змушена істотно обмежити витрати на вирощування ярих культур, зокрема кукурудзи. Причиною цього став як дефіцит пального, запчастин і міндобрив, так і негаразди з фінансами через неможливість реалізувати торішній урожай
Моніторинг шкідників є дуже важливим у захисті, вирощуванні кукурудзи. За його результатами ухвалюють головне рішення про призначення або скасування захисних заходів за критерієм економічного порога шкідливості. Мета моніторингу — прогноз й ухвалення рішення
Кукурудза сьогодні є стратегічною культурою, яку вирощують майже в усіх кліматичних зонах України. Насичення сівозміни кукурудзою та відсутність системи інтегрованого керування шкідниками сприяють збільшенню кількості шкідників і розвитку їхньої резистентності до наявних діючих речовин. Це, своєю чергою, призводить до суттєвих втрат урожаю та зниження частки валового врожаю культури. За різними даними ці втрати можуть становити від 12 до 25%. Тож сьогодні вдосконалення системи захисту рослин за допомогою сучасних ефективних рішень для отримання високих і якісних урожаїв є доволі актуальним.
Протягом 2018–2020 рр. науковці Інституту зернових культур вивчали вплив ширини міжрядь і гербіцидів на водний режим ґрунту, динаміку розвитку пізніх генерацій бур’янів, урожайність кукурудзи
Цариця полів особливо потребує захисту від конкурентів за поживні речовини та вологу. І раніше боротьба з бур’янами в посівах кукурудзи складалася не завжди просто. А нині, в умовах воєнного стану, вона стала справжнім випробуванням для аграріїв. До того ж у країні спостерігається серйозний дефіцит ЗЗР. То ж далеко не завжди можна застосувати ефективні перевірені рішення. Доводиться експериментувати не від хорошого життя, але рішення в агрозахисників є.
У більшості господарств намагаються практикувати більш-менш глибокий обробіток ґрунту під кукурудзу, надто ж якщо її вирощують у монокультурі. Однак цьогоріч далеко не скрізь люди встигли вчасно зібрати врожаї, а поготів, підготувати поля до весни. Тому майже скрізь доведеться, як тільки земля «дозріє», запускати в полі різноманітні компактори, потужні культиватори чи агрегати для вертикального обробітку ґрунту.
Перша половина зими — це завершальний етап комплектування господарства потрібними ресурсами для весняної посівної. Люди замовляють складники для техніки, міндобрива, ЗЗР, насіння — все, що потрібно для того, щоб без проблем зайти в поле, лишень ґрунт досягне фізіологічної стиглості.
Тонна молока щодня, три сорти сиру і крамниця-кав'ярня в карпатському передгір'ї — так виглядає Нижнє Селище, яке один чоловік перетворив на туристичну візитівку Закарпаття. Фото: Петро Пригара....
Держава витрачає мільярди на підтримку аграріїв. Водночас тисячі фахівців дорадчих служб, які щодня працюють із фермерами в полях і на фермах, стоять осторонь ухвалення рішень. Нове дослідження...
Ще десятиліття тому кабіна механізатора нагадувала центр керування польотами в мініатюрі: розрізнені монітори, окремий дріт до кожного агрегату, хаос у терміналах. Сьогодні аграрна інженерія...