На що слід звернути увагу, обираючи технології вирощування кукурудзи у новому сезоні

У більшості господарств намагаються практикувати більш-менш глибокий обробіток ґрунту під кукурудзу, надто ж якщо її вирощують у монокультурі. Однак цьогоріч далеко не скрізь люди встигли вчасно зібрати врожаї, а поготів, підготувати поля до весни. Тому майже скрізь доведеться, як тільки земля «дозріє», запускати в полі різноманітні компактори, потужні культиватори чи агрегати для вертикального обробітку ґрунту.

Цей момент є дуже важливим, бо кукурудза надзвичайно полюбляє добре підготовлену площу. Відповідно, вже сьогодні варто визначитися зі способом обробітку ґрунту під цю культуру, щоб оптимально поєднати якість обробітку, продуктивність роботи та збереження вологи.

Сьогодні мірою вдосконалення технології вирощування різних культур і, зокрема кукурудзи, на перший план виходить завдання отримання рівномірних дружних сходів. Це — буквально запорука нормального розвитку посівів і догляду за ними, а також — сподівання на вирощування високих урожаїв. Тому передусім слід звернути увагу на рельєф полів і наявність та розподілення пожнивних решток культури-попередника. Все, що можна під час передпосівного обробітку ґрунту потрібно ретельно подрібнити та, залежно від технології, приорати в ґрунт чи лишити рівномірним шаром на поверхні поля як стерню. Інакше насіння із сошників потраплятиме в купи пожнивних решток і проростатиме нерівномірно. Аналогічно небажано перенасичувати посівний горизонт на полі подрібненою соломою, бо насінина для якісного проростання має контактувати саме із ґрунтом з усіх боків.

Читайте також: Що потрібно враховувати, вибираючи посівний матеріал кукурудзи

Відповідно, треба добре вирівняти поверхню поля і в разі чого не шкодувати «солярки» зробити зайвий прохід, якщо того об’єктивно потребує ситуація.

Так само сьогодні вочевидь недостатньо застосовувати «просто сівалку» для висіву насіння кукурудзи. Це має бути нехай і дорогий агрегат, що ідеально копіює поверхню поля. Кожен сошник має висівати насіння на одну й ту саму задану глибину. Інакше сходи проростатимуть у темпі «як пощастить», а це відразу ж негативно вплине на майбутню врожайність поля загалом. Річ у тім, що коли ми отримуємо дружні сходи, та ще й із відносно вузькими міжряддями, то це, окрім усього іншого, дає змогу пригнічувати смітну рослинність у міжряддях і додатково запобігати надмірному випаровуванню вологи. Ну, і вносити всі препарати й мікродобрива на дружних сходах можна саме в оптимальних фазах розвитку всіх рослин на полі. Це дуже важливо і для стійкості рослин до стресів, і формування врожаю.

«Королева полів» любить не просто добре підготовлений ґрунт, а ще й ґрунт, рясно насичений елементами живлення, насамперед азотом. Саме азот є ключовим елементом у підвищенні врожайності цієї культури, однак ним потрібно вміло розпорядитися.

Традиційно заведено одноразово «заряджати» поле КАСом, карбамідом, амофосом чи в крайньому разі аміачною селітрою безпосередньо перед сівбою кукурудзи. Це забезпечує щедре надходження діючої речовини до кореневої системи сходів, і ті демонструють хороший стартовий розвиток. Але тут існує дуже велика кількість нюансів, які потрібно взяти до уваги.

По-перше, ефективно засвоїти відносно велику кількість азоту рослини кукурудзи (і не лише кукурудзи) можуть тільки за умови достатньої забезпеченості вологою. Дасть Бог, наступної весни із цим все буде гаразд. Але якщо ні, то закладені в солідних нормах у ґрунт азотні добрива не просто будуть неефективними, а ще й здатні накоїти лиха, інтоксикуючи рослини та завдаючи опіків кореневій системі сходів. Таке траплялося і не раз у різних регіонах України, тому з нормами внесення азоту в будь-якому разі слід поводитися обережно.

По-друге, як уже давно підтверджено, молодим сходам кукурудзи зовсім не потрібно 200–300 кг/га д. р. азоту в стартовий період розвитку. Вони її просто не можуть засвоїти за жодних умов. Усе, що потрібно включно до фази 10 пар листків, — це 20–30% необхідного для отримання певної врожайності азоту. Решта дій, особливо у разі опадів у вигляді дощу, будуть марними.

Тому азотне живлення кукурудзи варто в принципі робити дробним і вносити такі міндобрива у кілька етапів. 20–30%, як вже мовилося, — безпосередньо під передпосівний обробіток, причому бажано у різних формах. Наприклад, під прохід культиватора КАС чи карбамід, а за висіву насіння — щось швидко доступне на кшталт селітри чи амофосу. Далі азотні добрива можна внести разом із проходом міжрядного культиватора, внутрішньоґрунтового аплікатора чи запустити обприскувач зі спеціальними трубками на форсунках, який піділлє КАС під основу стебел рослин у рядках. Це все потребує змін технології і не завжди, на жаль, є доступним для частини фермерських господарств. Проте це слід урахувати. Інакше можна здійснити два-три листкові внесення карбаміду, щоб тільки розрахувати норму й не попалити рослини.

Читайте також: Як спланувати мінеральне живлення кукурудзи

Дуже важливо також дати навесні під кукурудзу швидко доступні фосфорні добрива. В ідеалі це мають бути формуляції, у складі яких фосфор перебуває у різних формах. Якась частина фосфору має відразу ж бути використана молодою кореневою системою сходів для швидкого розвитку, а інша — поступово споживатися кукурудзою впродовж якомога більшої кількості тижнів. Це дасть змогу постійно зміцнювати кореневу систему рослин, збільшувати площу живлення й посилювати їхню стійкість до стресів.

Обов’язковим також є забезпечення посівів кукурудзи достатньою кількістю сірки та цинку. Сірка слугує високоефективним каталізатором якісного засвоєння рослинами азоту, тому вона має бути в достатній кількості в ґрунті та вноситися разом з азотними добривами.

Достатнє забезпечення посівів кукурудзи цинком слугує запорукою високої врожайності цієї культури, тому обов’язковим має бути листкове внесення цього мікроелемента. Його можна поєднати в робочому розчині з якісними гуматами, бо, як показав досвід останніх років, органічні стимулятори відомих виробників справді забезпечують помітний антистресовий ефект на рослини. І насамперед на посівах кукурудзи.

Василь Черкас