Досвід аграріїв: біла гниль — системний ризик для агровиробництва

Поширеність білої гнилі щороку зростає. Галузеве опитування, проведене компанією BTU серед близько 90 агрокомпаній із різних областей України, показало: майже 85% респондентів хоча б раз стикалися із цією проблемою, а 46,5% — мають із нею справу регулярно. Фактично склеротиніоз переходить у категорію системних ризиків для агровиробництва.

Географія відповідей охопила більшість ключових аграрних регіонів — від Львівщини до Чернігівщини й Миколаївщини. У вибірці були як великі агрохолдинги, так і середні й малі господарства.

Втрати — не лише кількісні

Найчастіше аграрії називають головним наслідком білої гнилі зниження врожайності — так відповіли 88,4% респондентів. Ще 58,1% вказали на втрату якості й олійності, а 22,1% — на підвищення кислотного числа в олії. Для третини опитаних хвороба також означає потребу переглядати сівозміну або зазнавати збитків через зміну технології.

Це важливий сигнал: склеротиніоз сприймається не лише як фітосанітарна проблема, а і як економічний фактор, який впливає на модель господарювання. Біла гниль б’є по якості продукції, маржинальності й довгостроковому плануванню сівозміни поля.

Ринок шукає модель контролю

За результатами опитування, серед підходів до контролю білої гнилі поки що домінують хімічні фунгіциди — їх назвали 57% респондентів. Водночас 47,7% уже вважають ефективним комбінований підхід, 45,3% — біологічні рішення, а 44,2% — агротехнічні заходи. Така близькість показників свідчить, що ринок перебуває на етапі пошуку ефективної моделі, а не слідує одному стандарту.

Біла гниль на соняшнику

Додатково це підтверджують відповіді на відкрите запитання про методи й препарати для боротьби з хворобою: аграрії найчастіше згадували сівозміну, окремі хімічні бренди й біологічні рішення, але рідко описували цілісну систему. Це означає, що в практиці багатьох господарств контроль білої гнилі досі залишається набором окремих інструментів, а не комплексною стратегією.

Окремий блок опитування показав високий рівень готовності до застосування біологічних рішень: 65,1% респондентів оцінили довіру до них на 4–5 за п’ятибальною шкалою. Ще 30,2% поставили нейтральну оцінку «3», і лише 4,7% висловили низький рівень довіри. Бар’єр скепсису поступово зникає, а ключовим питанням стає вже не «чи працює біологія?», а «за яких умов і як саме вона дає стабільний результат?».

Системність важливіша за окреме рішення

Фітопатологиня BTU Юлія Миронова підкреслює: біла гниль потребує не разового втручання, а побудови системи захисту від хвороби. Саме поєднання сівозміни, стійких гібридів, роботи з рослинними рештками, підбору ефективних препаратів до всіх форм прояву хвороби дозволяє зменшити втрати й стабілізувати результат у різні роки.

Юлія Миронова, фітопатологиня BTU

Біла гниль — це проблема, яку не можна розв’язати однією обробкою фунгіцидом. Господарство має аналізувати ризики прояву хвороби та працювати з ними, а не лише реагувати на прояви хвороби. Йому потрібна система захисту, побудована на основі аналізу історії поля, технології вирощування та підбір рішень під конкретні умови», — зазначає Юлія Миронова.

Отже, опитування BTU підтвердило одразу кілька тенденцій: біла гниль є регулярним викликом; ринок уже визнає цінність біологічних рішень, але все ще перебуває в пошуку цілісної моделі захисту. Саме системний підхід — а не точкове застосування окремих продуктів — є найбільш перспективним для збереження врожайності та якості продукції.