Захист кукурудзи від бур’янів на початкових етапах вегетації

Цариця полів особливо потребує захисту від конкурентів за поживні речовини та вологу. І раніше боротьба з бур’янами в посівах кукурудзи складалася не завжди просто. А нині, в умовах воєнного стану, вона стала справжнім випробуванням для аграріїв. До того ж у країні спостерігається серйозний дефіцит ЗЗР. То ж далеко не завжди можна застосувати ефективні перевірені рішення. Доводиться експериментувати не від хорошого життя, але рішення в агрозахисників є.

Кукурудза в ранній період своєї вегетації вкрай уразлива в боротьбі за чинники життєзабезпечення та розвитку. Конкуренція з боку бур’янів особливо помітна з фази від 3 до 10 листків, у засмічених посівах культура суттєво втрачає в доступі до азоту та вологи. І це, зрозуміло, може критично позначитися на врожайності кукурудзи. За деякими підрахунками, втрати потенційного врожаю пропорційні тривалості конкуренції з бур’янами, у середньому вони можуть становити 0,75 ц/га/день. А якщо посіви притім ще й потерпають від дефіциту вологи чи азотного живлення, ці сумні цифри можуть значно зрости. То ж питання: захищати чи не захищати дорогоцінну культуру — не стоїть.

Боротьба з бур’янами на ранньому етапі вегетації потребує вивіреного комплексного підходу, з комбінацією механічних й агрохімічних методів. В ідеалі практикується ранньовесняне, досходове та післясходове боронування, передпосівна й міжрядна культивація. Такі агрозаходи дозволяють вирішити відразу кілька важливих питань: мінімізувати кількість бур’янів, вирівняти ґрунт і розпушити ґрунтову кірку, закрити вологу та забезпечити кращий доступ кисню в кореневий шар. Також слід правильно обрати глибину міжрядних культивацій, щоб не пошкодити кореневу систему самої культури.

Читайте також: На що слід звернути увагу, обираючи технології вирощування кукурудзи у новому сезоні

Проте тільки механічного способу боротьби із засміченістю посівів кукурудзи недостатньо. Особливо це стосується багаторічних бур’янів. Наприклад, механічне знищення тієї ж берізки лише пришвидшує вегетативне розмноження її популяції. Адже в процесі культивування чи боронування різома, кореневище рослини розривається на кілька шматочків, кожен з яких може дати життя новому потомству. Так що без агрохімічних заходів, як не крути, складно обійтися.

Загалом фахівці зазначають, що найбільшу загрозу для посівів кукурудзи становлять такі бур’яни:

• однорічні широколисті бур’яни: амброзія полиннолиста, щириці, марь біла, гірчиця польова, канатник Теофраста, портулак городній, гречка татарська тощо;
• однорічні злакові — просо куряче, просо волосоподібне, мишії тощо;
• багаторічні дводольні — бодяк щетинистий (осот рожевий), осот польовий (осот жовтий), осот городній, латук (молокан) татарський, берізка польова тощо;
• багаторічні однодольні — пирій повзучий, гумай (сорго алепське), свинорий пальчастий та інші.

На все це різноманіття конкурентів кукурудзи немає єдиної пестицидної ради. Хоча агрохіміки та самі аграрії перебувають у постійному пошуку. Низка провідних компаній акцентує, що їх флагманські продукти максимально повно відповідають поняттю ідеального гербіциду для кукурудзи, зокрема:

• мають широкий спектр активності щодо основних бур’янів і падалиці, ґрунтову та листкову дію. Надійно контролюють проблемні бур’яни, добре діють на перерослі бур’яни, мають викорінювальну дію;
• мають широке вікно застосування, меншу залежність від типу ґрунтів, способу їх обробітку та погодних умов під час застосування;
• мають пролонговану дію та ефект відновлення, контролюючи можливі наступні хвилі бур’янів;
• безпечні для культури та наступників у сівозміні навіть за максимально допустимої норми внесення.

За всіх цих достатньо реальних чеснот донедавна продукти преміумкласу мали основний недолік — фінансову складову. А відтепер ще й просто фізичний брак. Завезти достатню кількість ЗЗР до початку воєнних дій не спромоглася жодна з компаній, і експерти прогнозують дефіцит навіть у межах 60% для певних класів пестицидів. То доводиться виходити з наявних продуктів і можливостей.

Загальні підходи до гербіцидного захисту кукурудзи достатньо прості. Насамперед у виборі системи захисту слід урахувати основні показники ґрунту — тип, гранулометричний склад, уміст гумусу, вологозабезпеченість, кислотність. По-друге, це тип забур’яненості посівів, фаза розвитку культури й самих бур’янів. І, звичайно, технології вирощування. Коли за класичної оранки оптимальним може бути застосування досходових продуктів, то за вирощування кукурудзи за no-till, mini-till і strip-till технологіях сенсу в них немає. Адже захисний шар рослинних решток від попередників на поверхні ґрунту екрана суттєво зменшує ефективність ґрунтових продуктів. Також проблему становлять погодні чинники навесні, зокрема, затяжні низькі температури, можливість промивання тощо.

Читайте також: Як спланувати мінеральне живлення кукурудзи

За таких обставин без захисту страховими продуктами не обійтися. Оптимальною фазою розвитку кукурудзи для їх унесення вважають 3–5 листків. А щодо бур’янів, то найкращий ефект від обробітку можна отримати у фазу розвитку 1–3 пари листків для дводольних, а для злакових — у фазу 3–4 листки.

Щодо діючих речовин, та одними з найпоширеніших є препарати та бакові суміші на основі ацетохлору, S-метолахлору, 2,4 Д, тербутилазину, гліфосатів, пропізохлору, флорасуламу, мезотріону тощо в різних комбінаціях. Такі похідні сульфонілсечовини, як нікосульфурон чи римсульфурон теж здобули широке визнання. Але вони, як й інші діючі речовини, можуть викликати абіотичний стрес у культури в разі порушення регламентів унесення, несприятливих погодних умов: занизькі чи зависокі температури, тривалі дощі. Загалом кукурудза не має генетично зумовленої стійкості до гербіцидів, тому до її обробки слід поставитися особливо ретельно. Окрім дотримання регламентів не варто поєднувати й гербіциди з добривами в баковій суміші, щоб уникнути зайвого навантаження на культурну рослину.

Поза сумнівом захист цариці полів — справа потрібна, справа тонка та складна, особливо за умов, що складаються в країні. Проте досвід, талант і знання наших українських агровиробників стають запорукою успіху й гідних урожаїв.

Олекса Стерній