Чи можна захистити в липні посіви кукурудзи від стресів і позитивно вплинути на її врожайність

Цьогоріч кукурудза вочевидь не перебуває у фаворі українських фермерів. Саме за рахунок цієї культури було розширено площі під ярою пшеницею та соєю, що цілком логічно. Адже королева полів потребує високих витрат пального на збирання та сушіння зерна й, окрім того, утруднює і без того натягнуту, як струна, логістику воєнного часу.

Фактично кожен вітчизняний аграрій, сподіваючись на прорив рашистської морської блокади, тримає на думці запасний варіант щодо налагодження експорту свого зерна через кордони України на Заході. Звісно ж, що сою чи ріпак набагато простіше перевезти й реалізувати за кордон, ніж кукурудзу.

Проте, якщо королева полів дещо і здає позиції, то тільки у цьому екстремальному сезоні. На неї завжди був, є і буде хороший попит, і у всякому разі жоден аграрій не дозволить собі знехтувати доглядом за посівами кукурудзи. Поготів, що цієї весни її незрідка сіяли в досить пізні терміни, що на тлі обмеженої кількості продуктивної вологи в ґрунті було не дуже добре. Додамо до цього і повсюдне прагнення заощадити на мінеральних добривах, яких спочатку просто бракувало, а згодом на них — добряче зрослих у ціні — вже не було особливо і грошей.

Читайте також: Підживлення посівів кукурудзи

Тому в багатьох господарствах кукурудзу посіяли за економваріантом і з певним запізненням. Майже два тижні стійкої спеки у червні не додають оптимізму, поготів, що дощі пройшли не скрізь. Чи можна у такому разі покращити стан рослин та ефективно вплинути на врожайність посівів?

Тут слід узяти до уваги, що, на відміну від деяких інших культур, кукурудза потребує більше азоту в другій половині вегетаційного періоду, причому якісне засвоєння цього елемента живлення позитивно впливає саме на фінальну врожайність. Ця особливість культури дає змогу фермерам компенсувати весняні негаразди з відсутністю добрив чи неможливістю здійснити повноцінне передпосівне внесення міндобрив. Тобто в липні не просто ще не пізно підживити посіви кукурудзи доброю дозою азоту, а такий агрозахід ще й дуже бажаний, і він безпосередньо дозволяє підвищити врожайність посівів.

Ясна річ, що підживити липневу кукурудзу звичайним розкидачем чи навіть міжрядним культиватором навряд чи вдасться. Рослини на цей час можуть вимахати вище за людський зріст, хіба що їх було посіяно запізно і росли «на суху», тому кволі й мають безнадійний вигляд. Ну, в останньому випадку, мабуть, краще вже нічого не робити на полі. Але, щоб додати посівам кукурудзи доступного азоту в цей період слід безальтернативно застосувати рідкі добрива, на кшталт КАС, і спеціальне обладнання.

Так, звичайно ж, можна дати пару разів карбамід по листку, щоразу вносячи до 10 кг/га. Але позакореневе підживлення азотом, ураховуючи величезну потребу кукурудзи в цьому елементі живлення, не буде аж надто ефективним. Це швидше спосіб задовольнити найгостріші потреби в азоті — не більше. До того ж карбамідом можна «несподівано» попалити рослини так, що вони не оговтаються до осені. Тому, якщо вже ми й вирішили давати карбамід по листку, то маємо чітко дотримуватися всіх суворих технологічних рекомендацій, і в жодному разі не перевищувати норми внесення. Якщо в господарстві із соляркою все гаразд, то краще його внести зо три рази потрошки, ніж 15 кг/га за один раз.

Але, повторимося, то все не дуже ефективне, і краще знайти спосіб добути на пару днів у господарство хороший міжрядний підживлювач із високим кліренсом. Така машина може вносити рідкі азотні добрива просто в міжряддя, ближче до коренів рослин, забезпечуючи максимально ефективне внесення азоту. Однак таких машин в Україні дуже мало, тому навряд чи вдасться спрацювати ними оперативно.

Значно більше шансів знайти спеціальні гнучкі трубочки, які встановлюють на форсунки обприскувача і дають змогу точно вносити рідку субстанцію просто під стебла рослин. Відповідно, азотне добриво потрапляє в прикореневу зону стебел кукурудзи й просочується в ґрунт саме там. Це може забезпечити чудову ефективність підживлення кукурудзи, причому в разі внесення помірних норм КАСу (100–120 кг/га), однак тільки в тому разі, якщо в ґрунті є волога або ж протягом кількох наступних днів випаде дощ. Інакше ефективність цієї польової операції буде значно нижчою.

У всякому разі варто розглянути реалістичність обох варіантів азотного підживлення посівів кукурудзи — і за допомогою ґрунтового аплікатора, і самохідного обприскувача з насадками. Якщо здійснити у поточному сезоні це неможливо, тоді все ж таки варто повернутися до варіанта з карбамідом. До того ж до розчину з карбамідом варто додавати таке цінне добриво, як сульфат магнію, а також, якщо є можливість — застосувати цинкові добрива. Цинк є одним із ключових елементів живлення для розвитку рослин кукурудзи, тому, якщо ми не дали його на ранніх стадіях розвитку рослин, то варто це зробити хоча б тепер.

Однак усі відповідні розрахунки краще здійснювати з агрономічними фахівцями, і якщо це можливо — на підставі точних аналізів рослин і ґрунту. Якщо цього зробити немає змоги, тоді варто потурбуватися, бодай, про мінімальну бюджетну програму підтримки посівів кукурудзи.

Читайте також: Фітоценотичний контроль бур’янів у посівах кукурудзи

Окрім уже згаданого застосування карбаміду, сульфату магнію та цинку є сенс внести відносно невелику кількість мікродобрив, що містять фосфор і калій. Знову ж таки, кукурудза потребує цих макроемелементів у дуже великих обсягах, але доступні фосфор і калій по листку дадуть змогу істотно покращити фізіологічні процеси всередині рослин, поготів, якщо їх унести до появи ознак стресу, наприклад, від тривалих високих температур і відсутності вологи.

Так само досить ефективним може бути превентивне дворазове застосування гумінових препаратів, які крім калію містять велику кількість активних органічних речовин. Своєчасне застосування якісних гуматів дає змогу завчасно посилити рослини й покращити засвоєння ними елементів живлення. Так, на ринку є чудові гумінові препарати з додаванням широкого спектра мікроелементів. Їх ціна є цілком конкурентною проти багатьох розкручених видів мікродобрив. Також високу ефективність може забезпечити поєднання в одному розчині гуматів з іншими добривами. Наприклад, той таки дуже корисний для кукурудзи сульфат цинку якраз краще дати в поєднанні з органічним стимулятором. Це істотно підвищить його засвоюваність рослинами.

Маємо наголосити, що листкові підживлення посівів ніколи не замінять основного внесення добрив, себто, того, що є у ґрунті. Тому не варто сподіватися, що навіть найкраща продумана система позакореневих підживлень несподівано додасть кукурудзі кілька тонн урожайності зерна.

Та, з іншого боку, якщо ми не маємо інших інструментів, а рослини потерпають від стресів, то наше логічне завдання — зберегти, бодай, ту врожайність, що є. І в цьому плані існує прямий сенс застосовувати як хімічні, так і органічні препарати по листку. Головне — не тягнути з їх унесенням до останнього, аж коли рослини не пожухнуть від стресів. Чим раніше ми застосуємо ті ж таки гумати і, скажімо, сульфат магнію, тим більше шансів, що рослини, які перебувають у хорошому стані, оперативно засвоять поживні речовини та будуть більш стійкими до стресів.

Василь Черкас