Види моніторингу шкідників

Моніторинг шкідників є дуже важливим у захисті, вирощуванні кукурудзи. За його результатами ухвалюють головне рішення про призначення або скасування захисних заходів за критерієм економічного порога шкідливості. Мета моніторингу — прогноз й ухвалення рішення

Найзручнішим методом моніторингу нічних лускокрилих є світлодіодні гібридні пастки, які позбавлені недоліку, пов’язаного з феромонними принадами, а також польові обходи полів та огляд рослин на кладку яєць і пошкодження гусеницями. На відміну від стеблового метелика, який відкладає яйця купками по 15–20 шт. на нижній бік листка кукурудзи, бавовняна совка їх розносить в основному на одному листу, нитці качана, волоті. За світловими пастками можна моніторити появу та розвиток лускокрилих шкідників на полях. Також можна виставляти в посівах кукурудзи феромонні пастки для порівняння ефективності обліку шкідників різними типами пасток. Потрібно розуміти, що у феромонних пастках застосовують статеві феромони, якими самки заманюють самців. Через це у феромонні пастки можуть потрапляти тільки самці стеблового метелика, які не відкладають яйця, а лише спаровуються із самками. Також треба враховувати, що в популяціях відсоток самок і самців може бути різним із переважанням тих чи інших.

Кладка яєць кукурудзяного метелика

Феромонні пастки, що сьогодні пропонують для виловлення стеблового метелика та бавовникової совки, не підходять або частково підходять за складом статевого феромону до наявних рас шкідників. Через це цей тип пасток неякісно ловить метеликів. За ними важко об’єктивно оцінити роки кількості самок, які тільки й відкладають яйця, бо феромони, що стоять у пастках, залучають тільки самців.

Важливо в моніторингу світловими пастками серед різних видів метеликів визначити й підрахувати кількість шкідників (стеблового метелика, бавовникової совки) за певний проміжок часу (1–3 дні) для визначення економічного порога шкідливості (ЕПВ). Актуально також визначити й підрахувати кількість самок стеблового метелика, бавовникової совки, які й відкладають яйця.

Читайте також: РАДІАНТ™ — інноваційне рішення для контролю лускокрилих шкідників кукурудзи

Часто агрономи не можуть визначити серед різного виду уловлюваних метеликів саме самок стеблового метелика та бавовникової совки. У стеблового метелика виражений статевий диморфізм: самці в середньому дрібніші за самок і мають темніше забарвлення. Самки за розміром більші, у низу крила біло-жовті або світлого коричневого відтінку. Передні крила самця коричневі з характерною світлою смугою по зовнішньому краю і темною плямкою по середині переднього краю. У бавовникової совки самці світліші за самок.

Економічний поріг шкідливості для застосування інсектицидів уважається, якщо за три доби відловлено понад 25 метеликів на феромонну або світлодіодну пастку, а за добу — 8 шт. Поріг економічної ефективності обробки інсектицидами від стеблового метелика та бавовникової совки становить від 10 гусениць на 100 рослин (більше як 10% уражених рослин), або за деякими даними 20–30 гусениць на 100 рослин (2–3 гусениці на 10 рослин). Для стеблового метелика цей поріг визначається за появи волоті, а для бавовникової совки 1-го покоління — у фазу 12 листків і молочної стиглості для 2-го покоління шкідника.

Гусениці бавовникової совки

Інтенсивність яйцекладки стеблового метелика, поява молодих гусениць визначається під час огляду листків у 10–20 рослин по діагоналі поля. Поріг шкідливості вважається 18–20% рослин із кладками яєць. Вихід з яєць гусениць молодшого — сигнал про проведення захисних заходів. Поріг шкідливості бавовникової совки становить 20 штук яєць на 100 рослин.

Гусениці стеблового метелика першого віку в’їдаються в черешки листя, стебла, ушкоджують волоті кукурудзи, заповзають в обгортку качанів, ушкоджуючи їх. У середніх віках гусениці в стеблах вигризають ходи й порожнини з отворами, що відкриваються назовні. Типовою ознакою пошкодження є бурове борошно, що висипається з прогризених отворів. Більшість гусениці метелика харчуються приховано, вигризаючи ходи з отворами всередині стебел. Пошкодженість стебловим метеликом визначають за такою шкалою: за пошкодження до 25% стебел — пошкодження слабка, 25–50% — середня, 50–75% — сильна, понад 75% — дуже сильна.

Найбільша шкідливість гусениць бавовникової совки спостерігається в кінці наливання качана. Пошкоджені совкою рослини уражають переважно грибні хвороби: пухирчаста сажка і фузаріоз качанів.

Самець бавовникової совки

Зазвичай період унесення інсектициду від стеблового метелика настає за відродження гусениць із другої декади липня (поява волоті) й може тривати до кінця першої декади серпня (молочної стиглості) й захоплює літ, відкладання яєць і вихід другого покоління іншого шкідника — бавовникової совки. Ефективність інсектициду сягає 70% через розтягнутий літ шкідника.

Існує ксилемний і флоемний шлях руху речовин по рослині. Флоемний напрямок руху речовин відбувається від листка до кореня. Інсектициди не пересуваються флоемно, а тільки ксилемно — від місця потрапляння догори по пагону.

Висока ефективність препаратів досягається обприскуванням по гусеницях, що тільки відродилися, або гусеницях 1–2 віку (до 1,5 см завдовжки), коли вони перебувають на листковій поверхні, а не пішли в качан. Препарати із д. р. хлоратраніліпрол (Кораген) застосовують від початку масового літа імаго до початку відродження личинок. Оптимальним рядком унесення є період масового відкладання яєць стеблового метелика та бавовникової совки.

Світлодіодна пастка

Кукурудзу рекомендується обробляти 2–3-х компонентними інсектицидами як ефективнішими: хлорантраніліпрол, 100 г / л, лямда-цигалотрин, 50 г / л; тіаклоприд, 100 г / л + дельтаметрин, 10 г / л; новалурон, 50 г / л + біфентрин, 50 г / л; імідаклоприд, 300 г / л + лямбда-цигалотрин, 100 г / л; імідаклоприд, 100 г / л, бета- цифлутрин, 12,5 г / л; диметоат, 400 г / л, гамма-цигалотрин, 4 г / л; альфа-циперметрин, 125 г / л, імідаклоприд, 100 г / л і клотіанідін, 50 г / л. Можна застосовувати 1 компонентні: хлорантраніліпрол, 200 г / л; флубендіамід, 480 г / л; метоміл, 200 г / л; лямбда-цигалотрин, 50 г / л; дельтаметрин, 100 г / л; гамма-цигалотрин, 60 г / л.

Проти гусениць старших вікових груп високу ефективність забезпечують суміші фосфорорганічних препаратів із піретроїдами. У лютому 2020-го набули чинності зміни в законодавстві Європейського Союзу щодо заборони використання інсектицидів із діючими речовинами хлорпірифос і хлорпірифос-метил.

Хлорпирифос — високотоксичний, зберігається у ґрунті до 2 років, нагромаджується в організмі, передається з молоком немовляті й спричиняє різні патології, каліцтва. З жовтня 2020 року в країни ЄС не постачають сільськогосподарські культури й продукти їх переробки із залишками хлорпірифосу і хлорпірифос-метилу, що перевищують 0,01 мг/кг.

Самка бавовникової совки

Важливим орієнтиром моніторингу льоту лускокрилих шкідників є підрахунок суми ефективних температур (СЕТ). Деякі цифрові платформи та програми типу Cropio вказують СЕТ, що полегшує спостереження за розвитком стеблового метелика та бавовникової совки. Літ метелика починається за суми ефективних температур (СЕТ) 350 °С. За СЕТ 520 °С вилітає 50% популяції, за СЕТ 600 °С — 75%. Перша кладка яєць спостерігається за СЕТ 375 °С, інтенсивне відкладання яєць — 430 °С. На початок другої декади липня 2021 року сума ефективних температур по Полтавській області становила близько 600 °С. За такої СЕТ близько 75% популяції кукурудзяного метелика має вже вилетіти, а сам літ завершуватися.

Для розвитку кожного покоління бавовникової совки потрібна сума ефективних температур понад +10 °C близько 400–550 °C. Сума ефективних температур для розвитку першого покоління потрібна 400–550 °С, а другого — 800–1100 °С.

Моніторинг нічних лускокрилих за допомогою світлодіодних гібридних пасток і відстеження циклу сонячної активності допомагає в прогнозуванні шкідливості стеблового метелика, бавовникової совки та багатьох інших шкідників. Це дозволяє скорегувати захист від цих шкідників і моніторинг. Для цього дуже важливо розуміти цикл розвитку шкідників і критичні фази культурних рослин, у яких найбільше шкодить шкідник і найбільш чутливі їх стадії до інсектицидів.

Читайте також: Кукурудза на краплинному зрошенні: чому це ефективно

Домінування лускокрилих шкідників за чисельністю популяції може змінюватися відповідно до циклу сонячної активності. Попередні роки (2019–2020) — це кінець 24-го циклу сонячної активності. Останніми роками майже по всій Україні стебловий метелик був потенційно небезпечним шкідником кукурудзи. Проте в червні-липні 2019-го, коли він мав розмножуватися, температура була +10 °С. Так, цикл його розвитку перервався через погодно-кліматичні умови, і у 2020 році метелика майже не було. Утім, у 2021 році його популяція почала зростати, бо почався новий 25-+й цикл сонячної активності. Десь до 2025-го року настане пік популяції стеблового метелика. Чисельність бавовникової совки поступово зменшиться, а метелик повернеться. Потім, до 2030 року, знову буде змінюватися ця залежність.

У 2019–2020 рр. бавовникова совка стала основним шкідником кукурудзи, відтіснивши кукурудзяного метелика на друге місце. До того ж спостерігається закономірність: що більш спекотний рік і що він посушливіший, то більше на полях бавовникової совки. Чисельність бавовникової совки та стеблового метелика схильна до деякого роду циклічних коливань: спалахи їх масового розмноження зазвичай тривають кілька років і відбуваються з періодом 7–10 років. Циклічність у розвитку кількості стеблового метелика обернено пропорційна з чисельністю бавовникової совки. Збільшення на посівах кукурудзи першого шкідника призводить до зменшення другого шкідника та, навпаки, зменшення кількості популяції першого лускокрилого виду зумовлює збільшення чисельності популяції другого виду комах.

Самець стеблового метелика, обведений синім колом, і самка метелика, позначена червоним колом

Останнім часом зросла популяція й шкідливість озимої совки. Раніше, коли були холодні зими, личинки раннього та середнього віків (друга, третя та четверта фази) другого покоління були непідготовленими до виживання в суворих умовах зими, тому за перших сильних заморозків зазвичай гинули. Таким чином, відбувалося природне регулювання чисельності озимої совки. Останнім часом зими в Україні стали значно теплішими. Гусениці молодшого віку (II–IV) перезимовують. Це призводить до поступового збільшення популяції шкідника. Наприкінці зими 2021 року спостерігалися сильні морози, що зменшило популяцію озимої совки.

На відміну від дротяника, шкідливість якого неповною мірою можна контролювати в основному інсектицидними протруйниками, регулювати шкідливість озимої совки можливо тільки інсектицидами по вегетації культури в разі обприскування у вечірній час бажано проти гусениць молодших (I–III) вікових груп, коли вони харчуються листком. Личинки IV–VI віків зариваються в ґрунт, і боротися з ними стає набагато складніше. Доводиться застосовувати 2-компонентні інсектициди з контактно-системною дією з високими дозами препарату.

Існує певна циклічність спалахів масового розмноження і літа лучних метеликів, яку пов’язують із періодичністю сонячної активності. Такі спалахи відбуваються з періодичністю в 6–12 років. Шкідливість метелика залежить від: чисельності самої комахи та погодних умов. Метелики прагнуть літати у вечірні години та за спекотної сухої погоди лишаються безплідними. У гусениць сонячна спекотна погода, навпаки, викликає велику активність, а ввечері та в похмуру погоду гусениці менш активні.

У 2020 році популяція лучного метелика по Україні була в стані депресії через посушливе й несприятливе для розмноження літо. Зазвичай масова несподівана поява метеликів спостерігається після рясних опадів і в зонах низького тиску. За умов теплої зими, сприятливої перезимівлі та рясних літніх опадів чисельність популяції лучного метелика може різко зрости до 2025 року.

Сергій Хаблак, д-р біол. наук