Новий осередок саранових виявили на Дніпропетровщині — цього разу в Дніпровському районі. Область уже проходила через це влітку: у червні тут діяв особливий режим захисту рослин, який скасували лише на початку серпня. Пауза між ліквідацією одного осередку й появою наступного склала три тижні.
В посушливих регіонах агрономічне рішення часто зводиться до одного питання: як зберегти вологу. Саме навколо цього питання тут будують технологію, підбирають техніку і оцінюють результат. ФГ «Ім. Т. Г. Шевченка-2010», що на Миколаївщині, не виняток. Чотири роки тому тут відмовилися від традиційної схеми «лущення плюс оранка» під озимий ріпак і зробили ставку на дисколаповий культиватор BEDNAR ACTROS RO 4000R. Агроном господарства Олександр Павленко розповідає, як це рішення змінило підхід до обробітку і що воно дало на практиці.
Парша та альтернаріоз – небезпечні хвороби плодових культур. Тому сьогодні, коли погодні умови є сприятливими для патогенів, фахівці компанії Ukravit радять не чекати прояву симптомів ураження, а попередити інфікування за рахунок профілактичних обробок.
Озимий ріпак здатний компенсувати значну різницю у ширині міжрядь, однак це не робить вибір сівалки другорядним питанням. За дефіциту вологи вузькі рядки допомагають швидше закрити поверхню ґрунту, тоді як широкі покращують провітрювання посіву. Дослідження показують ще одну важливу залежність: ширину міжряддя потрібно розглядати разом із густотою рослин.
Рослина не гине й зовні виглядає живою. Просто вся вода йде на охолодження, а не на приріст — і те, що мало стати врожаєм, не формується. Шести днів такого режиму вистачає, щоб недорахуватися семи тонн із гектара навіть на поливі.
З майже двадцяти тисяч дозволів на сезонну роботу, виданих іноземцям торік, майже п'ятнадцять тисяч отримали громадяни України. І це лише офіційна частина картини — реальна присутність більша.
Той самий обсяг зерна тепер дає банку майже вдвічі більше забезпечення. Для господарства це шанс не продавати врожай одразу після збирання за нинішніми цінами, а перечекати — щоправда, шанс дістанеться не всім.
Чотири тисячі кущів на двадцяти п'яти сотках — це щільність, за якої кожен етап роботи вимагає рук. Саме тому господарство цього року скоротило асортимент: від однієї культури довелося відмовитися взагалі.
Півтори тонни з гектара звучить скромно поруч із пшеницею. Але тонна цієї культури на європейському кордоні коштує близько п'ятисот євро, а за золотистий колір покупці доплачують окремо.
Аналіз показував достатній рівень калію, а рослини все одно жовтіють. Це не помилка лабораторії: за тривалого дефіциту опадів ґрунт утримує елемент міцніше, і коріння фізично не може його взяти.
