Можна спрогнозувати, що цієї осені обсяг мінеральних добрив, котрі внесуть українські фермери на поля, знизиться принаймні удвічі. А в деяких господарствах взагалі ніхто нічого вносити не буде. Причина зрозуміла – немає коштів та бажання вкладатися у вирощування зерно, яке невідомо чи вдасться продати.

Господарство «ДП «Зернятко», розташоване у Менському районі на Чернігівщині, наразі обробляє близько 8400 га. Однією з основних культур є кукурудза, яку вирощують на площі 2500 га. Для агровиробників ця культура не є новою, проте багатьом не вдається отримати урожай, близький до потенційного. Як за допомогою нехитрих та аргументованих агроприйомів можна отримувати високі врожаї, ми дізнавалися у співвласника господарства Сергія В’ялого.

Майбутня стійкість та врожайність посівів багато в чому залежатиме від того, наскільки рослини озимого ріпаку будуть забезпечені елементами живлення в осінній період та зможуть їх засвоїти до холодів.

Як це не дивно і не сумно, однак із кожним роком таку нібито посухостійку культуру як соняшник, стає дедалі складніше вирощувати у південних областях України. Проблема полягає не лише у вовчку. Через тривалі періоди без опадів насіння соняшнику, якщо і проростає, то надалі майже не розвивається через брак вологи. Звісно, що така ситуація із посівами спостерігається далеко не скрізь, проте у деяких господарствах вже сьогодні відмовляються від вирощування цієї культури, концентруючи зусилля на озимій пшениці та ячмені.

Війна та спричинені нею низькі ціни на зерно змушують фермерів заощаджувати, щоб досягти прийнятної прибутковості вирощування. Сукупні витрати на технологію вирощування безпосередньо залежать від ефективно прорахованого мінерального живлення рослин. Тому у багатьох фермерських господарствах обмежаться локальним застосуванням азотних добрив при посіві. Чи можливо в такому разі оптимізувати технологію, забезпечуючи хороші умови для стартового розвитку рослин?

Фосфор є одним із найбільш дефіцитних для рослин елементів живлення, при цьому від його ефективного засвоєння безпосередньо залежить нормальний розвиток кореневої системи.

Технологія соняшнику незрідка передбачає найменші витрати, особливо через поширене уявлення про те, що, мовляв, це вкрай стійка культура, яка «висмокче» своїм корінням все необхідне з ґрунту. Це не зовсім так, тим більше при обмеженій сівозміні, коли той таки соняшник вирощується на полі через рік-два.

Технологія ЯРОС є унікальним прикладом того, що  землеробство може бути більш прибутковим завдяки зменшенню витрат на добрива та оранку. Досвід аграріїв, які застосували ЯРОС на своїх полях це підтверджує. Звітуємо та вказуємо на помилки, які можуть завадити ефективному впровадженню технології у вашому господарстві. А також даємо можливість самостійно прорахувати витрати з ЯРОСом, і побачити яку економію на своїх полях ви отримаєте.

Причиною нестачі живлення на плантації малини часто стають погодні умови. Наприклад, надмірна кількість опадів, що випадає періодично на початку або в середині літа, вимиває поживні речовини з верхніх шарів ґрунту, робить їх недосяжними для кореневої системи ягідника, і тоді починається дефіцит азоту і калію.

Стрімке подорожчання мінеральних добрив сьогодні створює серйозні проблеми більшості вітчизняних господарств. 20 тонн гранульованих фосфорно-калійних добрив, яких вистачить за розкидного способу внесення на 100, щонайбільше 200 гектарів, коштує цілий мільйон гривень