Стартовий фосфор: врахувати уроки минулого сезону

Минулорічний провал із врожайністю кукурудзи через катастрофічно несприятливі погодні умови ще довго пам’ятатимуть аграрії лісостепової зони України. Вкрай низька кількість опадів, затяжні холоди в травні з переходом у кількамісячну посуху завдали чималих збитків, особливо позначившись на кукурудзі.

Звісна річ, що протиставити таким несприятливим факторам якусь диво-технологію було неможливо, тому істотно підвищити врожайність не допоміг би жоден препарат чи добриво.

Тим не менш, здебільшого поза увагою агрономів могли лишитися деякі важливі нюанси, які можуть відіграти роль і в новому кукурудзяному сезоні.

Зокрема, це безпосередньо стосується розвитку кореневої системи рослин та підвищення їх стійкості до стресових умов, що безпосередньо залежить від ефективності засвоєння сходами кукурудзи фосфору у початкових фазах вегетації.

Річ у тім, що саме від забезпеченості рослин фосфором та повноти його засвоєння залежить ріст коренів, які мають змогу збільшувати площу живлення сходів, проникаючи, зокрема, в нижні шари грунту. На це також впливає забезпеченість сходів доступним цинком.

При цьому фосфор має три неприємні для агронома особливості.

По-перше, він практично нерухомий в грунті, долаючи не більше 2 мм впродовж 30 днів. Тобто, куди фосфор у складі добрива кинули, там він і лишиться.

По-друге, засвоюватися фосфор у грунті, починає лише із температури +10С. В зв’язку з цим фосфорні добрива є тимчасово неефективними в разі надранньої сівби кукурудзи. Однак у травні 2020 року відбулася ще одна малоприємна пертурбація, а саме: тривалі низькі температури грунту у травні, які істотно ускладнили фосфорне живлення рослин, а отже, загальмували розвиток коренів кукурудзи.

Як ми пригадуємо, відразу після травневих холодів на фоні невисокої кількості вологи в грунті у червні вдарила потужна спека із посухою, котрі протривали аж до осені. Кукурудза її зустріла із слаборозвиненою кореневою системою, що істотно послабило її стійкість до таких складних умов.

І, нарешті, по-третє, в складі переважної більшості традиційних фосфорних добрив, діюча речовина потребує великої кількості вологи для розчинення. До того ж, фосфор там перебуває, як правило, у одній формі, терміни доступності якої є обмеженими. Тобто, рослини мають змогу споживати фосфор впродовж 2-3 тижнів, після чого він переходить у недоступні форми.

Ми поки що не знаємо, якими складуться погодні умови у другій половині квітня-травні, себто, в найбільш критичні для розвитку рослин кукурудзи періоди. Однак вже нині варто підстрахуватися і розрахувати оптимальну технологію фосфорного живлення посівів, аби кукурудза встигла сформувати потужну кореневу систему.

З цією метою слід застосовувати якісні стартові добрива, краще рідкі, до складу яких входять азот, фосфор та цинк. Також високу ефективність виявляють легкорозчинні гранульовані добрива, у складі яких фосфор перебуває у двох чи трьох формах, а отже, діюча речовина надходитиме до рослин поступово, впродовж тривалого періоду часу.

Велике значення можуть мати листові обробки посівів кукурудзи фосфоровмісними мікродобривами, в тому разі, якщо встановляться тривалі низькі температури, внаслідок чого засвоєння фосфору в грунті буде ускладнене. Тому позакореневе внесення навіть невеликих доз фосфору може стати важливим чинником для розвитку кореневої системи рослин.

Слід взяти до уваги, що далеко не всі препарати в такому разі будуть ефективними. Потрібно обирати ті листові добрива, в складі яких фосфор перебуває у поліфосфатній формі, а отже, має змогу рухатися всередині рослини, в тому числі до коренів. Їх біологічна доступність є найвищою.

Тому увага до стартового фосфорного живлення кукурудзи та доступності цього елементу у початкових фазах вегетації істотно підвищить шанси на отримання нормальної врожайності культури.