Збільшення виробництва продукції рослинництва вимагає достатньої і збалансованої кількості елементами живлення у ґрунті. Стрімке підвищення вартості основних видів добрив виводить на перший план позакореневе підживлення як економічно вигідний і надійний спосіб збалансування системи удобрення сільськогосподарських культур

Для аграрного виробництва й досі є актуальним питання оптимізації режиму мінерального живлення сільгоспкультур. Рослини засвоюють близько ста хімічних елементів і сполук, функціональні значення їх суто специфічні, вони не можуть бути замінені, кожний виконує свою фізіологічну роль у складі ферментів, вітамінів, гормонів й інших біологічно активних речовин. Тому мікроелементи вкрай потрібні для нормального росту й розвитку рослин.

Удосконалення технології застосування мінеральних добрив стає актуальним за частих проявів екстремальних погодно-кліматичних умов. Важливим чинником адаптивної практики для мінімізації впливу таких явищ на сільськогосподарське виробництво може стати керування поживним режимом, а саме: науково обґрунтована сівозміна, використання проміжних посівів і сидератів, мінімізація обробітку ґрунту, зрошення, керування відходами й компостування, оптимізація системи кореневого і фоліарного живлення рослин, вибір препаративних форм, способів, строків і норм унесення.

Головна мета керування поживним режимом рослин — це спрямоване збалансування використання й зворотне надходження в ґрунт поживних речовин для підвищення кількості та якості врожаю за мінімальних витрат і впливу на навколишнє природне середовище. Оптимальне і вчасне надходження макро- та мікроелементів має вирішальне значення в підвищенні ефективності використання вологи рослиною, суттєво розширюючи діапазон запасів ґрунтової вологи, доступної рослинам, збільшує водоспоживання посівів у стресових для рослин умовах. Коренева система краще розвиватися, підсилюється її ріст і розвиток, формується більша поглинальна поверхня коренів. У листках збільшується вміст колоїдно зв’язаної води та інтенсивність асиміляції пластичних речовин, підвищується осмотичний тиск клітинного соку і ступінь гідратації колоїдів. Отже, забезпечення рослин відповідними макро- та мікроелементами — навіть в умовах дії несприятливих чинників — дає змогу отримувати стабільно високі врожаї.

Питання керування живленням і стресостійкістю посівів особливо гостро стоїть через суттєве скорочення тваринництва, і, як наслідок — браку органічних добрив для внесення. Органіка, а надто продукти життєдіяльності ВРХ, — це для рослин основне джерело поповнення ґрунту мікроелементами у доступній формі. Крім того, їх доступність залежить від зміщення рівноваги ґрунтового розчину, щільності, вологості й температури ґрунту, використання концентрованих міндобрив, підвищеного рівня винесення з урожаєм тощо…

Наприклад, навіть за наявності у достатній кількості в ґрунті таких елементів, як фосфор, бор, марганець і цинк, за значень рН ґрунту вищих від 7,5 доступність цих поживних речовин зменшується. Високі температури ґрунту та посушливі умови спричиняють порушення поглинання калію, кальцію, міді та бору, а низькі — блокують засвоюваність азоту, фосфору, сірки, заліза, марганцю та цинку. Високий уміст Са та Mg заважає мобілізації кореневою системою калію, надлишок іонів Fe та Mn блокують надходження Р, Сu та Mo. Поглинання Fe, Mn, Сu та Mo ускладнює високий уміст органічної речовини в ґрунті. У таких випадках оптимізувати роботу рослинного організму й запобігти прояву стресових явищ можна за допомогою фоліарного підживлення.

Позакореневі підживлення це — ключовий елемент технології вирощування сільгоспкультур для корекції живлення впродовж вегетації та максимальної реалізації їхнього потенціалу з отриманням якісної продукції, особливо для культур із підвищеною потребою певних мікроелементів. До того ж рослини інтенсивніше й ефективніше використовують воду й поживні речовини з ґрунту, у листках збільшується вміст хлорофілу, посилюються процеси фотосинтезу та асиміляційна діяльність рослини. Більшість мікроелементів є активними каталізаторами у фізіологічних процесах росту й розвитку рослин, пришвидшують біохімічні реакції ферментативних систем, це сприяє підвищенню стійкості рослин до хвороб і несприятливих чинників зовнішнього середовища.

Пам’ятаймо, що позакореневі підживлення застосовують, щоб запобігти або нівелювати негативні наслідки стресу рослин чи дефіцит елементів живлення, коли коренева система не може впоратися з отриманням достатньої кількості поживних речовин із ґрунту. Такий метод не заміщує основне та припосівне удобрення, як і прикореневе підживлення — тільки доповнює їх. Основну частку поживних елементів рослина має отримувати з ґрунту через кореневу систему, а підживлення через листки — є лише однією з форм підвищення рівня живлення сільгоспкультур у пе­ріод їхньої вегетації.

Дослідженнями доведено, що навіть незначна кількість розчину з умістом мікроелементів, яка закріпилась на поглинальній поверхні листя, шляхом обмінної адсорбції може бути достатня для забезпечення потреб рослини.

Кліматичні зміни, що проявляються зменшенням кількості опадів за вегетацію, потеплінням, частими повітряними й ґрунтовими посухами, зумовлюють стресовий стан рослин. Змінити природні чинники неможливо, але, маючи в розпорядженні різні агротехнічні та агрономічні заходи, можна вплинути на імунітет рослин, покращити засвоєння елементів живлення і вологи для вегетативного росту та закладання генеративних органів, підвищити посухостійкість, стресо­стійкість.

Соя дуже чутлива до дефіциту макроелементів, які засвоює впродовж усієї вегетації. І якщо азот за правильних умов вирощування й інокуляції соя здатна «синтезувати самостійно», то фосфор і калій потрібно внести обов’язково. На формування 1 ц зерна соя потребує 1,3–1,7 кг фосфору та 1,8–2,2 кг калію. Причому основну частину цих елементів соя засвоює у період після початку бутонізації й до періоду наливання зерна. Саме у цей час рослини поглинають близько 80% макроелементів, тоді як у період після отримання сходів культура засвоює всього 18–20% фосфору та калію. Це також слід ураховувати в плануванні підживлень. Що ж до мікроелементів, то тут соя також має свої власні вподобання. Так, їй конче потрібні бор, кобальт, молібден, залізо, цинк, мідь і марганець.

Бор бере участь у біосинтезі нуклеїнових кислот, нуклеопротеїдів, гетероауксину, що сприяють процесам росту культури. Він активізує ділення клітин і розвиток молодих тканин, підвищує еластичність стінок клітин. Бор пришвидшує ріст коренів завдяки поліпшенню забезпечення рослин киснем і необхідний для утворення додаткових коренів. Бор також позитивно впливає на утворення бульбочкових бактерій на коренях бобових культур і, відповідно, на фіксацію атмосферного азоту цими рослинами. Це є результатом підвищення загального вмісту вуглеводів, особливо розчинних, і покращення відтоку асимілятів із листя до коріння. Дефіцит бору порушує утворення судинних пучків, через які відбувається обмін речовин між рослинами й азотфіксувальними бактеріями. Важливий бор для розвитку генеративних органів сої. Він активізує ріст пилкових трубок, сприяє утворенню нормального фертильного пилку та його проростання, підсилює процес цвітіння і плодоношення, усуває опадання зав’язі. За оптимального забезпечення рослини бором спостерігається збільшення кількості хлоропластів і їх розмір. Бор, на відміну від інших мікроелементів, знижує інтенсивність дихання, зменшує денну депресію фотосинтезу і суттєво впливає на інтенсивність фотосинтезу за підвищених, близьких до критичних, температур. Цей мікроелемент підвищує стійкість тканин від перегрівання, і, відповідно, зростає стійкість рослин в умовах посухи. Збільшення вмісту цукрів під впливом бору дає можливість теж підвищити жаростійкість рослин. Покращується водний режим рослин, збільшенню вмісту зв’язаної води, що є особливо актуально останніми роками під час тривалих літніх посух. Бор позитивно впливає на вміст ауксину, каротину та вітаміну С, покращує їх переміщення із листків до органів плодоношення, зменшує недорозвиненість бобів і насіння та підвищує ступінь їх дозрівання, сприяє збільшенню маси 1000 насінин і вмісту жиру (олії). Потреба в борі особливо зростає в період від бутонізації до цвітіння рослин.

Молібден бере участь у білковому, вуглеводному обмінах, обміні фосфорних сполук, а також у синтезі хлорофілу й вітамінів. Молібден входить до складу ферментів, впливає на перебіг окисно-відновних реакцій, виконує ключову функцію у перенесенні електронів від субстрату, що окислюється, до речовини, що відновлюється. Як компонент ферментів нітроредуктаз цей мікроелемент сприяє відновленню нітратів, нітритів і гідроксиламіну до аміаку в листках і коренях рослин. Якщо молібдену недостатньо, то нагромаджується багато нітратів у тканинах рослин сої, затримується їх відновлення, і, як результат, порушується нормальний процес азотного обміну. Фізіологічна роль молібдену полягає у впливі на асиміляцію азоту не лише на первинному етапі — відновлення азоту, а й під час утворення амінокислот. За дії молібдену відбувається зміна кількісного співвідношення амінокислотного складу білків: збільшення вмісту в насінні загального та білкового азоту внаслідок зменшення небілкової його частини. Молібден активує діяльність бульбочкових та інших азотфіксувальних бактерій, що фіксують молекулярний азот повітря і перетворюють його на засвоювану форму для рослин у вигляді аміачних солей, що сприяє підвищенню урожаю бобових культур. Однією з причин позитивного впливу цього мікроелемента на фіксацію атмосферного азоту бульбочковими бактеріями є підвищення в його присутності активності дегідрогеназ, які забезпечують безперервний притік активованого водню, необхідного для відновлення атмосферного азоту. Молібден також потрібен для утворення леггемоглобіну — білка, що захищає нітрогеназу. Саме наявність леггемоглобіну забезпечує рожевий колір бульбочок, визначає активну роботу нітрогенази й проходження азотфіксації. Специфічне значення молібдену під час азотфіксації полягає у покращенні азотного живлення рослин сої, підвищенні ефективності калійних і фосфорних добрив. Молібден не лише підвищує урожайність сільськогосподарських культур, а й покращує якість продукції. Під його впливом збільшується вміст білка, вуглеводів, аскорбінової кислоти та каротину. Окрім того, молібден сприяє більшому накопиченню лінолевої кислоти, що покращує харчову цінність олії .

Марганець бере участь в окисно-відновних процесах у клітинах рослин і є основним компонентом ферментів та їх активатором. Однією з ключових функцій марганцю є пришвидшення реакцій фотосинтезу. Він потрібен для фотолізу води, внаслідок чого виділяється молекулярний кисень у навколишнє середовище. Підживлення марганцем сприяє підвищенню вмісту хлорофілу і каротиноїдів у листках. Фізіологічна роль марганцю полягає в тому, що він теж бере участь в азотному обміні, бо сприяє засвоєнню рослинами амонійного та нітратного азоту. За амонійного живлення марганець діє як сильний окисник, а за нітратного — як сильний відновник. Цей мікроелемент підвищує енергію проростання, підсилює гідролітичні процеси під час проростання, внаслідок чого збільшується вміст вільних амінокислот, синтез ДНК та РНК у проростках. Марганець позитивно впливає на утворення бульбочок, сприяє збільшенню їх кількості та розмірів. Під дією мікроелемента спостерігається підвищення посухостійкості. Це проявляється у збільшенні водоутримної здатності листків, умісту зв’язаної води, зниженні транспірації в найспекотніші години доби, морфологічних змінах, таких як збільшення площі листків та їх опушення. Марганець також знижує ураженість рослин вірусами мозаїки, грибними хворобами. Це пов’язано з утворенням органо-мінеральних сполук, які діють як вітаміни і є чинниками підвищеного імунітету.

Цинк — багатофункціональний елемент, відіграє важливу роль у фотосинтезі, синтезі амінокислот, хлорофілу, органічних кислот. Бере участь в окислювально-відновлювальних процесах, обміні ліпідів, стимулює накопичення гормону росту — ауксину, підвищує посухостійкість рослин. Крім того, є складником ферменту карбоангідрази, що відіграє важливу роль у дихальному процесі. Велике значення цього елемента в регулюванні синтезу АТФ, в обміні ауксинів і РНК. Недостатнє надходження цинку в рослини призводить до порушень у ланцюгу перетворень індольних сполук та утворення ІОК, а дефіцит її у молодих тканинах є однією з основних причин затримання росту. За браку цинку більша частина ауксинів перебуває неактивною в рослинах, а у фракціях вільних регуляторів росту починає переважати питома активність інгібіторів. Значення цинку для росту рослин тісно пов’язано з його участю в азотному обміні. За браку цинку порушується синтез білка і його вміст зменшується. Це пояснюється нагромадженням амідів й амінокислот, тобто розчинних азотних сполук.

Мідь відіграє важливе значення в перебігу процесу фотосинтезу: сприяє стабілізації хлорофілу, захищаючи його від руйнування. Цей елемент підсилює інтенсивність дихання, що впливає на характер вуглеводного та білкового обміну речовин.

Важливу роль мідь відіграє у водному режимі рослин і їх посухостійкості, помітно збільшивши вміст води в листках. Ця дія пояснюється здатністю мікроелемента впливати на колоїдно-хімічні властивості протоплазми рослинних клітин, посилюючи їх в’язкість і зменшуючи проникність.

Мікроелементи забезпечують ферментативну активність у рослинному організмі. Відомо, що завдяки ферментам (каталізаторам) біохімічні реакції в рослинному організмі пришвидшуються у сотні й тисячі разів, тобто вони проходять миттєво. Установлено, що марганець активує більше як 36 ферментів, а цинк безпосередньо входить до складу 35 ферментів. Більш ніж у 20 ферментів входить молібден, а мідь — у низку ферментативних систем, зокрема, активує фермент нітратредуктазу, що впливає на азотне живлення рослин.

Компанія ТОВ «Спектр-Агро» разом із партнером FMC-Agro створили лінійку мікродобрив Спектрум. Це спеціальні добрива, що мають збалансоване співвідношення макро- та мікроелементів. Застосовують їх як доповнення до традиційного мінерального живлення, передпосівної обробки насіння, позакореневого внесення, фертигації та гідропоніки. Ефективним доповнення до будь-якої технології живлення будуть гумінові препарати. Тому, спираючись на світовий досвід вирощування сільськогосподарських культур і враховуючи українські тенденції в агротехнологіях вирощування, компанія «Спектр-Агро» разом з іспанською компанію Daymsa впроваджують у комерційну діяльність препарати на основі гумінових і фульвових речовин із леонардиту в твердій та рідкій препаративній формі.

Найкритичнішими до наявності елементів живлення є фаза 3–5 листків, фаза бутонізації і фаза наливання насіння.

До цвітіння у рослин енергійно розвивається коренева система, відбувається накопичення поживних речовин у листках і формуються перші квітки. Листкове підживлення сої у фазу 3–5 трійчастого листка добривами Спектрум В+Мо у нормі 1 л/га, Спектрум АскоРіст 1,0 л/га, Спектрум КорнМікс 1,0–1,5 л/га, Naturvital Plus 0,4–0,6 л/га або Terrenova 0,4–0,8 л/га підвищує споживання елементів живлення з ґрунту, посилює виділення коренями цукрів і амінокислот, збільшує кількість бульбочок, сприяє утворенню більшої кількості міжвузлів і знижує влив від гербіцидного стресу в рослин.

Наступне підживлення проводять у фазу бутонізації — початок цвітіння. У цей період починається інтенсивний ріст і формування майбутнього врожаю. Інтенсивність симбіотичної фіксації азоту з ґрунту за підвищених температур може знижуватися, в той час як соя потребує азоту для формування врожаю. Крім того, дефіцит азоту в цей період знижує стійкість рослин до посухи. Ця фаза розвитку також характеризується дефіцитом бору. Підживлення добривами Спектрум В+Мо 1,0 л/га і Спектрум ГрейнМікс 1,0 л/га, Спектрум Мікс-С 1,5–2,0 кг/га, забезпечить рослини доступним азотом, фосфором і бором, активізує процеси цвітіння, збільшить кількість квіток і насіння в рослині.

Наливання насіння сої — дуже важливий період для врожаю. Підживлення мікроелементами збільшить проникнення води в клітини рослин, осмотичний тиск і тургор, підвищить стійкість до посухи й, відповідно, зменшить абортивність бобів. Листкове підживлення добривом Спектрум В+Мо в нормі 1,0 л/га можна доповнити препаратом антистресової дії Спектрум АскоРіст 1,0–1,5 л/га, також не зайвим буде попрацювати комплексними продуктами, такими як Спектрум Мікс-С — 1,5–2,0 кг/га, також можна використати MaxPlant 18-18-18 в нормі 1,0–2,0 кг/га або MaxPlant 10-05-40 в нормі 1,0–2,0 кг/га, що забезпечить рослини сої потрібними елементами живлення, а також подовжить роботу фотосинтетичного і симбіотичного апаратів, покращить процеси наливання і підвищить якісні показники насіння.

Сорт сої БЕТТІ селекції G-Max

Виробничу перевірку отриманих результатів випробовування комплексних позакореневих добрив Спектрум проводили на посівах сої, сорти БЕТТІ та БАСАК у Тернопільській області. Технологію вирощування сої, яка заведена в господарстві, удосконалили технологічно — позакореневими підживленнями, а саме: у фазу «бутонізація сої» вносили Спектрум В+Мо 1,0 л/га + Спектрум АскоРіст 1,0 л/га. Друге підживлення проводили у фазу «утворення бобів», поєднуючи Спектрум В+Мо 1,0 л/га і Спектрум Мікс-С 2,5 кг/га. Приріст урожаю насіння сої становив 0,54 т/га, порівнюючи з контрольним варіантом (технологія господарства).

Сорт сої БАСАК селекції G-Max

Досягати високих результатів у вирощуванні сільськогосподарських культур зможуть тільки господарства, у яких вибудуване чітке керування живленням рослин із застосуванням позакореневих підживлень комплексними добривами. Саме такими є мікродобрива ТМ Спектрум представлені компанією ТОВ «Спектр-Агро», плідна співпраця клієнтів із «Спектр-Агро» — це передусім науково обґрунтовані технології з високою рентабельністю. Стратегія компанії Спектр-Агро — партнерство, засноване на довірі й виконанні своїх зобов’язань. Адже ми розуміємо, що ваш успіх — це наша гордість, а шлях до успіху лежить через високоякісний сервіс і консультації, інноваційні технології та широкий асортимент товарів, які відповідають сучасним вимогам агровиробництва.

Офіційний імпортер в Україні:

ТОВ «Спектр-Агро»

08702, м. Обухів, вул. Промислова, 20

моб.: +38 067 443-42-26

Труднощі захисту дерев в інтенсивних садах від...

Застосування в системі захисту плодових насаджень фунгіцидів різних хімічних груп — обов’язкова...

Дмитро Шацман: «Вирощування класичних гібридів...

У перший рік війни українська насіннєва компанія «Євросем» не зменшила посіви насіння соняшнику, а...

Кіноа здатна зайняти одну із ніш на сучасному...

Цими днями вчені кафедри агротехнологій і ґрунтознавства Сумського національного аграрного...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

36609
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

26032
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

13439
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.