- Деталі
- Нішеві культури
- 2600
На одному місці при оптимальному догляді топінамбур може забезпечити стабільні високі врожаї 10 і більше років. Без догляду також росте довго, але перетворюється у дикі малопродуктивні зарості.
На одному місці при оптимальному догляді топінамбур може забезпечити стабільні високі врожаї 10 і більше років. Без догляду також росте довго, але перетворюється у дикі малопродуктивні зарості.
За вмістом кормових одиниць земляна груша перевершує кукурудзу в 1,3 разу, кормові буряки — в 2,6 разу, перетравного протеїну в бульбах топінамбура більше в 1,2-1,6 разів, ніж у картоплі, в 1,7-2,5 разів більше, ніж у кормових буряках. Пектин, якого в бульбах топінамбура до 9-11%, допомагає організмові у виведенні радіонуклідів. Бульби містять 20,6% сухої речовини, 3,2% білка, 1,7% мінеральних речовин, 18,6% вуглеводів, 18% амінокислот.
Розміщуючи льон у сівозміні, необхідно враховувати, що він погано витримує часте повернення на попереднє місце. Спостерігається так звана льоновтома: урожайність і якість льону різко знижуються, а іноді він навіть гине внаслідок значного накопичення у ґрунті патогенів (збудників фузаріозу, антракнозу і поліспорозу). Серед ефективних засобів уникнення льоновтоми найпершим є дотримання чергування полів у сівозміні з поверненням культури на попереднє поле не раніше ніж через 6–7 років.
В історії землеробства зелене добриво відоме більш як 3 тис. років. У перекладі з латинської мови «сидерація» тлумачиться як «променевий», тобто добриво, яке можна одержати шляхом перетворення сонячної енергії зеленими рослинами. Це санітар ґрунту.
Знання діагностичних ознак хвороб на культурі й біологічні особливості їх збудників дадуть можливість товаровиробникам звести до невідчутного економічного рівня їх шкідливий вплив на рослини
Значні втрати й недобори врожаю вівса спричиняють хвороби різної етіології: грибні, бактеріальні та вірусні. Знання діагностичних ознак хвороб на культурі та біологічні особливості їх збудників дадуть можливість товаровиробникам звести до невідчутного економічного рівня їх шкідливий вплив на рослини
Значної шкоди квасолі завдають бактеріальні хвороби — бура бактеріальна плямистість, кутаста бактеріальна плямистість, дрібна коричнева плямистість, рожева плямистість, іржаво-бура плямистість, які суттєво знижують як продуктивність рослин, так і якість врожаю. Розвиток хвороб на рослинах призводить до зрідження посівів культури, випадання сходів, погіршення товарних і посівних якостей насіння, зменшення надземної маси рослин
Через повільний ріст у початковий період розвитку в перші 30–40 днів вегетації рослини сорго значною мірою пригнічують бур’яни. Тому одним із перших агротехнічних заходів є боронування посівів за 4–5 діб до появи сходів, коли паростки сорго ще на глибині 3–4 см від поверхні ґрунту, а сходи бур’янів (70–80%) легко знищити зубами борін. Залежно від стану ґрунту і розмірів паростків борони мають бути легкими або середніми з тиском 0,6–0,9 кг на зуб борони.
Сівозміна переважної більшості фермерських господарств у південних областях України, по суті, складається із двох-трьох культур. Це всюдисущий соняшник, озима пшениця та ячмінь, зрідка – горох. Агровиробники степової зони стають заручниками дефіциту вологи, будучи змушеними із року в рік чергувати соняшник та озиму пшеницю. Це негативно відображається на фітосанітарному стані грунтів і зрештою, на кінцевій рентабельності рослинництва.
Сорго вирізняється високою жаро- та посухостійкістю. На формування одиниці речовини культура використовує в 1,5–2 рази менше води, ніж інші зернові культури