Нова нішева культура сафлор

За результатами досліджень, проведених в Асканійській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту зрошуваного землеробства НААН, установлено, що найпродуктивніший сорт сафлору красильного Живчик, який за умов зрошення та внесення N₉₀P₆₀ забезпечує врожайність насіння на рівні 1,87 т/га, в умовах природного вологозабезпечення — 1,39 т/га

Сафлор — чудовий фітомеліорант і медонос

Сафлор красильний в Україні вирощують зазвичай як олійну культуру. Його насіння містить 25–37% (у ядрі 46–60%) напіввисихаючої олії (йодне число — 115–155) і до 12% білка. Олія, добута з ядер насіння, наближається за смаковими якостями до соняшникової, її використовують для харчування. Олія, добута з цілого насіння, має гіркуватий смак, її використовують для виробництва оліфи, білої фарби, емалей, мила, лінолеуму. Під посівами сафлору у світі понад 1 млн гектарів. Цю культуру вирощують в основному в Азії — близько 650 тис. гектарів, а також в Індії, Іспанії, Ефіопії, Австралії, Мексиці та США. В Україні та країнах СНД ця культура не має широкого розповсюдження, проте з успіхом може вирощуватись за дефіциту природного зволоження.

Останніми роками науково необґрунтоване збільшення площ ріпаку та соняшнику, а також зміна клімату й дефіцит вологи спричиняють пошук більш посухостійких культур. Тому особливе місце в структурі посівних площ може посісти сафлор. За своїми біологічними особливостями сафлор вигідно відрізняється від інших олійних культур. Рослини сафлору тільки посухостійкі й чудово витримують дефіцит вологи, в той час як ріпаку і соняшнику волога потрібна постійно, і вони дуже висушують ґрунт.

Вирощування сафлору повністю екологічно безпечно, адже його висока стійкість до шкідників і хвороб дозволяє обходитися без обробки пестицидами. Він є хорошим попередником, на відміну від соняшнику, який забирає всі поживні речовини з ґрунту, і є менш витратною культурою за культивування в умовах природного зволоження, ніж соняшник і ріпак.

Сафлор є прекрасним фітомеліорантом і медоносом, який дає до 60 кг/га запашного меду в найпосушливіших умовах, де інші медоноси навіть не виділяють нектар.

Відомо, що продуктивність культур більшою мірою залежить від умов мінерального живлення та є одним із найважливіших біологічних процесів, що забезпечує життєдіяльність і загальну їх продуктивність, яку можливо регулювати внесенням різних мінеральних добрив. Але для цього важливо знати індивідуальні вимоги культури до умов мінерального живлення і добрив, уміст елементів живлення в ґрунті й умови вирощування.

Результати п’ятирічних досліджень

Мета досліджень полягала у встановленні найкращого сорту й оптимальної дози мінерального живлення за різних умов зволоження в південному Степу України.

Дослідження проводили на дослідному полі Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН протягом 2016–2020 рр. Попередник досліду — озима пшениця. Основний обробіток ґрунту — оранка на глибину 22–25 см. Внесення мінеральних добрив проводили відповідно до схеми досліду. Норма висіву — 210 тис. шт./га, ширина міжряддя — 15 см. Схемою досліду передбачалися такі фактори: фактор А — умови зволоження (зрошення і без зрошення); фактор В — сорти сафлору красильного (Сонячний, Живчик і Лагідний), фактор С — мінеральне живлення (без добрив, N₄₅P₆₀, N₆₀P₆₀, N₉₀P₆₀).

Узагальнюючи погодно-кліматичні умови 2016–2020 рр., можна сказати, що умови досліджень достатньою мірою відбивали кліматичні умови південного Степу України. Вони підтвердили різкоконтинентальну характеристику клімату зони, коли сприятливі періоди чергуються з періодами екстремально-високих температур, дефіциту вологи й гранично низької відносної вологості повітря. 

Вплив зрошення на кількість кошиків і насіння

Зрошення впливало на формування більшої кількості кошиків на рослині, відповідно, і кількості насінин. Так, за умов зрошення в середньому було сформовано 17,4 кошика та 297,1 шт. насінин на рослині, тоді як за умов природного вологозабезпечення всього 13,2 та 184,8 шт. відповідно.

Найбільшу кількість кошиків і насінин на одній рослині сафлору за зрошення та в умовах природного зволоження було сформовано у сорту Живчик — 18,7 й 13,8 шт./росл. та 305,5 й 192,8 насінини/росл. відповідно. Маса насіння з однієї рослини за умов зрошення на 3,72 г була більшою, ніж без зрошення. Але маса 1000 насінин була вищою за умов природного вологозабезпечення й становила 37,50 г, тоді як за зрошення — 34,45 г.

У разі збільшення доз мінерального живлення як в умовах природного зволоження, так і на зрошенні, у всіх сортів спостерігалося збільшення кількості кошиків, насінин і маси насіння з однієї рослини. Найпродуктивнішим виявився сорт сафлору Живчик. На зрошенні та за внесення N₉₀P₆₀ він сформував найбільшу кількість кошиків — 20,8 шт./росл., кількість насінин — 330,3 шт./росл. і масу насіння з рослини 11,61 г. В умовах природного зволоження та внесення N₉₀P₆₀ ці показники були на рівні 15,3 шт./росл., 212,3 насінини/росл. та 7,73 г відповідно. Маса 1000 насінин найбільшою була за умов природного зволоження у сорту Лагідний — 38,33 г за внесення N₄₅P₆₀, а в умовах зрошення та внесення N₉₀P₆₀ у сорту Сонячний 35,28 г.

Таблиця. Елементи продуктивності сортів сафлору красильного залежно від умов вирощування, середнє за 2016–2018 рр.

Урожайність насіння сортів сафлору красильного за роки досліджень істотно залежала від умов вирощування.

Зрошення забезпечило прибавку врожаю на рівні 0,42 т/га, порівнюючи з умовами природного вологозабезпечення, де урожайність насіння сафлору становила 1,25 т/га. Найвищу врожайність насіння на всіх сортах сафлору як на зрошенні, так і в умовах природного зволоження забезпечило внесення N₉₀P₆₀. Зменшення доз внесення добрив (N₉₀P₆₀–N₆₀ P₆₀–N₉₀P₆₀ — без добрив) призводить до зниження врожайності насіння сафлору красильного.

Серед досліджуваних сортів за врожайністю виділявся сорт Живчик. Урожайність якого за умов зрошення становила 1,72 т/га, що на 0,10 т/га більше за сорт Сонячний і на 0,05 т/га більше, ніж у сорту Лагідний. В умовах природного зволоження врожайність сорту Живчик була на рівні 1,30 т/га, що перевищувало врожайність сортів Сонячний і Лагідний на 0,05 і 0,10 т/га відповідно.

Так, найбільший урожай сафлору красильного було отримано на рівні 1,87 т/га у сорту Живчик на зрошенні та за внесення N₉₀P₆₀. В умовах природного зволоження найкращим варіантом був сорт Живчик за внесення N₆₀P₆₀ з урожайністю 1,36 т/га, а збільшення дози добрив до N₉₀P₆₀ дає не суттєву прибавку 0,03 т/га.

Висновки

За показниками елементів продуктивності сортів сафлору красильного 2016–2020 рр. найпродуктивнішим був сорт сафлору Живчик — він сформував найбільшу кількість кошиків на 1 рослині — 20,8 шт. та масу насіння з рослини 11,61 г за умов зрошення та внесення N₉₀P₆₀. В умовах природного зволоження ці показники 15,3 шт. та 7,73 г відповідно. Найбільший вихід насіння сафлору красильного було отримано на зрошенні за умов внесення N₉₀P₆₀ по сорту Живчик 1,87 т/га. В умовах вирощування без зрошення він же забезпечив за тих самих норм унесення добрив урожайність на рівні 1,39 т/га, що є найвищим показником в умовах богари.

Володимир Коновалов, науковий співробітник лабораторії
агротехнологій Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН,
агроном ДП «ДГ „Асканійське” АДСДС ІЗЗ НААН»