Розторопша – лікарська рослина, що стає усе більш популярною в Україні

Розторопша – лікарська рослина, що стає усе більш популярною в Україні. І це не дивно, адже при урожайності до 16 центнерів з гектра та при ціні в 60 гривень за кілограм, розторопша дає майже 100 000 грн оборотних коштів із гектару. І це при тому, що затрати на її вирощування не значні, а попит стабільний як в самій Україні, так і на продаж за кордон. 

Розторопша плямиста — культура раннього посіву. Оптимальний термін співпадає із сівбою пізніх ярових культур і це забезпечує дружні сходи на 8–10-й день за середньодобової температури +10 °C. Для її вирощування найкраще придатні пухкі, слабокислі супіщані грунти.

Ґрунт перед посівом потрібно розрихлити та внести гербіциди, оскільки розторопшу неприпустимо висівати на засмічених ділянках, особливо багаторічними бур’янами. Вона не вибаглива до родючості ґрунтів, але на підживлення реагує потужним ростом усіх частин рослини. Посухостійка, особливо в другій половині вегетаційного періоду.

Кращими попередниками вважаються чорні пари, озимі зернові, просапні культури, однорічні і багаторічні трави. Є дані, що розторопшу можна вирощувати два-три роки на одному місці. Слід зазначити, що сама розторопша — непоганий попередник для інших польових культур.

Відразу після збирання попередника проводиться лущення стерні дисковими боронами в два сліди на глибину 6–8 см, через 10–14 днів — повторне лущення на глибину 12–14 см. Оранку проводять на глибину 25–27 см. Її можна замінити плоскорізним обробітком на ту ж глибину. У зимовий період проводять снігозатримання.

Враховуючи, що розторопша на перших етапах розвивається поволі і пригнічується бур’янами, внесення гербіцидів є обов’язковим прийомом, особливо при широкорядній сівбі. Необхідність їх застосування визначається з урахуванням ступеня засміченості кожного поля. Добрі результати отримують при поєднанні декількох технологічних операцій при передпосівному обробітку грунту (вирівнювання, культивації, прикочування).

Застосування мінеральних добрив значно впливає на формування густини рослин, продуктивність розторопші і якість її плодів. Розторопша відноситься до рослин із розтягнутим періодом споживання елементів мінерального живлення. Для неї не бажане зайве азотне живлення, оскільки воно веде до затримки дозрівання плодів, а також знижує їх олійність.

Кращий спосіб посіву — суцільний, норма висіву — 25–30 кг/га, глибина закладання насіння — 3–4 см. Суцільний спосіб посіву забезпечує більш рівномірне дозрівання насіння.

Контроль бур’янів в агроценозі забезпечує не тільки підвищення врожайності цієї культури, але і поліпшення якості її сировини. Гербіциди на посівах розторопші можна застосовувати у два етапи: грунтові — до посіву, і післясходові — по вегетуючих рослинах. Основним грунтовим гербіцидом є трефлан. Він ефективно пригнічує лободу білу, щирицю закинену, редьку дику, паслін чорний та інші дводольні бур’яни. Трефлан легко випаровується при внесенні, тому його необхідно закладати в грунт у найкоротші терміни. Результативність дії гербіциду залежить від вологості грунту і глибини його внесення. Сухий грунт значно знижує активність препарату. Ефективність трефлану зберігається у грунті близько місяця. Його застосування на розторопші офіційно дозволене в Україні у вигляді 24%-го і 48%-го концентрату емульсії. Норма внесення — 4 і 2 кг/га, відповідно. Допущений до застосування на цій культурі і грунтовий гербіцид трифлурекс (48%-й концентрат емульсії) у дозі 2 кг/га або 24%-й к. е. у дозі 4 кг/га.

Цвітіння розторопші починається у червні і продовжується майже усе літо. Суцвіття — кошики бузкового кольору до 6 см у діаметрі. Рослина — хороший медонос.

Сировину (плоди) збирають у третій декаді серпня при достиганні насіння, коли суцвіття (кошики) висихають, набувають жовтого кольору і починають розпушуватись. Насіння достигає по мірі засихання кошичка і може швидко висипатись, тому його збір відбувається у кілька прийомів.

При прямому комбайнуванні зернозбиральні комбайни зрізають коробочки і обмолочують їх при збільшеному зазорі і зменшеному числі оборотів молотильного барабана.

Через здатність плодів до осипання збирання слід проводити рано вранці, коли вологість повітря зменшує парусність плодів. Відомі випадки, коли зневага цією закономірністю призвела до втрати більше половини всього урожаю за 3–4 години. При дотриманні всіх технологічних операцій урожайність насіння становить до 1 т/га.

МИРОСЛАВ ДЕРЕВ'ЯНКО, студент кафедри журналістики та філології
Сумського державного університету