Що робити із пожнивними рештками кукурудзи

Впродовж останніх років мінімізація обробітку грунту перетворилася на провідний тренд в українському рослинництві. Це пояснюється водночас прагненням заощадити кошти, що витрачаються на пальне та зберегти вологу. Як показує практика такі підходи можуть бути ефективними в разі дотримання цілої низки агрономічних вимог.

Перш за все мова про сівозміну, яка повинна складатися принаймні із 4-5 культур, що мають різні типи кореневої системи. Також це ефективне застосування хімічних засобів захисту рослин, а отже, цілковитий контроль бур’янів, шкідників та збудників захворювань. І зрештою, істотну роль відіграє сама якість та специфіка мінімального обробітку грунту та поводження із рослинними рештками. Їх або цілковито лишають на поверхні у подрібненому стані, або ж частково чи повністю загортають в землю, чи згортають в міжряддя.

Звісно, що далеко не завжди фермерові вдається дотриматися перерахованих вище вимог і це спричиняє проблеми як із фітосанітарним станом поля, так і виконанням таких важливих польових операцій як сівба. Особливо ж проблемним виглядає питання із пожнивними рештками кукурудзи, надто ж якщо вона повертається на поле, частіше, аніж того вимагають класичні агрономічні рекомендації.

Пожнивні рештки кукурудзи – взагалі річ не дуже проста, в тому разі якщо вести мову про ефективне управління ними. Так, навіть за умови класичної технології обробітку грунту, агровиробники зазвичай довгий час підшуковують плуги зі спеціалізованими передплужниками, конструкція яких дає змогу якісно загортати кукурудзиння на глибину. І навіть в цьому разі такий підхід не обов’язково буде вдалим, оскільки тверда цупка органіка потрапляє в майже мертвий шар грунту із обмеженим доступом туди повітря. Там кукурудзиння може роками лежати в такому ж стані, в якому туди потрапило, не перегниваючи і не мінералізуючись.

Трапляється, що пожнивні рештки кукурудзи намагаються здолати за допомогою технологій мінімального обробітку грунту. В такому разі вони лише частково заробляються в грунт. Основним завданням агронома стає якомога краще подрібнення залишків стебел та кореневищ кукурудзи, що також не завжди реально досягнути за допомогою традиційних агрегатів.

Внаслідок цього виникає ціла низка супутніх проблем. Так, нерозщеплені стебла кукурудзи перетворюються на затишну домівку для стеблового метелика та деяких інших небезпечних шкідників цієї культури. Наявність стебел та кореневищ на поверхні поля істотно погіршує якість сівби наступної культури. Окрім цього, уповільнення перегнивання решток негативно впливає на надходження до складу грунтів різних елементів живлення.  

Аби активізувати такі процеси фермери можуть застосовувати спеціальні біологічні деструктори, додаткове азотне живлення та агрегати, що попередньо подрібнюють стерню. Так, сьогодні вже можна із впевненістю стверджувати, що вже багаторічні результати внесення біологічних деструкторів стерні дійсно забезпечують позитивний ефект. Кукурудзиння набагато швидше та якісніше мінералізується в разі правильного застосування таких препаратів.

При цьому процеси розкладання великої кількості рослинних решток потребують додаткового внесення азоту, тому при використанні деструкторів необхідно проконсультуватися із представниками компанії-виробника, аби обрати оптимальну норму внесення та супутні заходи.

Одним із найбільш важливих елементів технології в даному випадку є вибір правильного ґрунтообробного агрегату із можливістю якісного подрібнення грубих стебел рослин. Зазвичай, таку функцію виконують спеціальні зірочки, котрі встановлюються на агрегатах для мінімального обробітку грунту. Їхнє основне завдання – розщепити стебло, що з одного боку позбавляє домівки шкідників, а з іншого – «запускає» повітря всередину, прискорюючи розкладання решток. Особливо цікаво робота цих елементів конструкції виглядає в конструкції агрегатів для вертикального обробітку грунту.

Також сьогодні деякі відомі компанії, що виробляють збиральні жатки, пропонують спеціальні приставки для цілковитого подрібнення стебел кукурудзи безпосередньо під час збирання врожаю. Цей підхід теж можна назвати дуже ефективним, оскільки він дає змогу відразу ж запустити процеси якісного управління пожнивними рештками.