Втрати врожаю від попелиць (Aphidinea, Homoptera) сягають 30% і більше. Економічний поріг шкідливості настає за ураження 10% листків. Особливо шкодочинні попелиці у плодових розсадниках і молодих садах. Оптимальними умовами для розвитку шкідника є помірно тепла погода і підвищена відносна вологість повітря. Чисельність попелиць знижується, коли старіють кормові рослини, висока температура разом із низькою відносною вологістю повітря та рясні зливи, які змивають значну кількість комах.
Моніліоз уражує низку видів родини розових. Передусім від цього захворювання потерпають кісточкові: вишня, слива, абрикос, персик, нектарин (збудник Мonilinia laxa). Моніліоз яблуні і груші спричиняє Мonilnia fructigena Honey (1945), айву уражує Мonilinia cydonia. Збитки від моніліозу становлять 20–30%, в окремих господарствах — 50–70%. Зерняткові культури страждають менше за кісточкові.
Парша є причиною 40% всіх уражень яблуні й за сприятливих для неї погодних умов — до 70% втрат урожаю. Більш поширена у зволожених зонах Полісся, Лісостепу та Закарпаття, але трапляється й у посушливих Cтепу та Криму. Збудник парші — сумчастий гриб Venturia inaequalis (Cooke) Winter; конідіальна стадія має назву Fusicladium dendriticum (Walroth, Fuckel).
Основна вимога до садів — швидкоплідність і висока врожайність якісних плодів. За широкого впровадження інновацій інтенсивні яблуневі та грушеві сади здатні вступати у товарне плодоношення на другий-третій рік від садіння й забезпечувати врожайність у межах 20–30, а надалі 50–80 т/га якісних плодів. Такі показники забезпечують, зокрема, особливості передсадивної підготовки ґрунту і технологій догляду. Їх позитивна дія зумовлена насамперед типом і рівнем родючості ґрунту, від якого залежить кореневе живлення рослин.
Фітопатогенні гриби спричинюють різноманітні захворювання, об’єднані під назвою плямистостей. Втрати врожаю плодових за рік після ураження плямистістю сягають 50%. Листя може бути уражене на 80–90%.
Борошниста роса уражує молоді дерева і ті, що плодоносять. Особливо шкодить у розсадниках. Захворювання знижує життєву силу дерева, зменшує кількість зав’язі та якість плодів. Урожай яблук знижується на 30–50%.
Заходи з обмеження поширення гнилі стовбурів, гілок ліщини й фундука допоможуть зберегти добрий урожай горіхів
Сучасне садівництво засноване на принципі отримання якомога більшого врожаю з одиниці площі за високої товарної якості плодів. Щоб вирощувати рекордні у промислових насадженнях урожаї — 60–80 т/га, необхідно прораховувати всі основні показники дерева, навіть енергетику рослини.
Інсектициди включають овіциди й ларвіциди (речовини проти яєць і личинок). Інсектициди існують у формі розчинів, концентратів, емульсій, змочуваних порошків, дустів, аерозольних препаратів тощо. Композиція препарату складається із діючої речовини, розчинника, ПАР, допоміжних добавок. Через виникнення резистентності комах та у пошуку безпечних для довкілля сполук регулярно випускають нові препарати або змінюють форму застосування традиційних речовин.
Сучасне садівництво прагне отримувати високі врожаї завдяки ущільненню насаджень. Уже нікого не дивують посадки, в яких 3500–4500 дерев на гектарі, а інколи й більше. Такої щільності досягають, розташовуючи дерева в ряду на відстані одного метра або 60 сантиметрів, а відстань між рядами — 3–3,5 метра. За такої щільності дерева формують так звану плодову стіну, тобто гілки суміжних дерев настільки переплітаються, що відокремити дерева одне від одного стає практично неможливим.
