Шкідники деревини: опис та заходи захисту

Живляться тканинами дерев переважно на личинковій стадії. Прогризають у деревині систему ходів, роблячи штамб порожнистим і трухлявим. Через значну плодючість і трофічну активність знижують приріст, ослаблюють усе дерево.

Заболонник плодовий, або короїд (Scolytus malі Весhst)

Пошкоджує усі плодові культури. В Україні трапляється скрізь.

Жук 2,5–4 мм завдовжки, червоно-бурий, блискучий. Личинки 4,5 мм, білі, безногі, з маленькою головою і міцними бурими щелепами.

Заболонник плодовий, або короїд (Scolytus malі Весhst)

Зимують личинки під корою. У травні заляльковуються. Жуки прогризають круглі отвори в корі і виходять назовні. Літ жуків припадає на початок червня — до середини липня. Після парування самці гинуть, а самки прогризають кору і прокладають під нею ходи на межі лубу і заболоні. Маточний хід поздовжній, завдовжки 5–6 см, завширшки до 2 мм. По боках від маточного ходу самка відкладає у комірках до 100 яєць. Личинки, які виходять із яєць, вигризають поперечні (горизонтальні) ходи під корою. Унаслідок цього порушується сокорух, дерево хворіє, припиняється його приріст, знижується врожайність. Шкідник дуже поширений.

Читайте також: Шкідливі комахи у плодовому саду. Попелиці

Заходи боротьби: ослаблені й заселені заболонником дерева викорінюють. Як ловильний матеріал використовують тонкі обрубки стовбура і товсті гілки, потім їх спалюють. Омолоджують та обрізують насадження. Внесення добрив сприяє посиленню приросту.

Короїд непарний західний (Xyleborus dispar F)

Пошкоджує усі плодові і багато лісових культур. Небезпечний шкідник. Розвивається на всіх листяних породах, часто на плодових деревах.

Чорно-брунатний жук. Довжина самця — 2 мм, самки — 3,5 мм.

Короїд непарний західний (Xyleborus dispar F)

Починаючи з середини травня заселює пеньки, ослаблені дерева, зруби. Самки радіальними ходами під прямим кутом проникають у деревину на глибину 4–6 см залежно від діаметра стовбура. Радіальні ходи переходять у маточні, які розгалужуються на численні ходи, спрямовані урізнобіч. Утворення колоній виявляють за дрібною тирсою на поверхні стовбура.

Яйця шкідник відкладає вільно у ходах. Відроджені личинки живляться не власне деревиною, а міцелієм гриба Endomyces, що розвивається на стінках ходів. Личинки заляльковуються у липні, за 7–10 днів відроджуються жуки нового покоління, які продовжують живитися грибницею.

Читайте також: Хвороби плодових зерняткових. Плямистості

Шкідник значною мірою сприяє відмиранню слабких дерев, пошкоджує також цілком здорові дерева.

Червиця пахуча (Cossus cossus L)

По всій території України пошкоджує листяні породи і плодові дерева, особливо грушу.

Метелик має розмах крил 75–100 мм. Передні крила сіро-бурі з неясним сріблястим малюнком, що створений численними хвилястими лініями. Задні крила також сіро-бурі, більш однотонні, не покреслені. Усе тіло вкрите волосками.

Червиця пахуча (Cossus cossus L)

Яйце світло-буре, довгасте. Гусінь спочатку рожева, останнього віку — коричнево-червона із темнішою спинкою, завдовжки 80–100 мм.

Шкідник створює дворічну генерацію. Літ метеликів відбувається у червні — липні. Яйця відкладають у щілини кори кладками по 250 штук, вкриваючи їх клейкими виділеннями. Гусінь живе спочатку разом під корою, прогризаючи спільний хід. Зимують у закупорених огризками ходах. Після зимівлі прогризають окремі поперечні ходи. Зимують двічі, заляльковуються навесні або на початку літа. Стадія лялечки триває від двох тижнів до 1,5 місяця.

Заходи захисту: вирубування слабких уражених дерев. Упорскування у ходи розчину інсектициду, обмазування штамбів клеєм.

Олена Безкровна, канд. біол. наук