Соя - одна з найскладніших для вирощування культур. Це культура мусонного типу, яка любить теплу і вологу погоду. Через дефіцит вологи та високих температур, які припадають на період цвітіння та зав’язування плодів, фермер ризикує, що залишається без врожаю. Водночас можна спробувати знизити очевидні ризики вирощування сої.
Горох, звичайно, цінна бобова культура, що має велику історію та перспективи на українських ланах. Однак нині до технології його вирощування все ж прикута значно менша увага, ніж, скажімо, до сої з її експортним потенціалом. Спеціалізовані засоби захисту гороху на ринку якщо і трапляються, то в обмеженому асортименті. А тим часом уже передпосівна обробка того самого ярого гороху потребує застосування точних і якісних рішень у протруюванні й інокуляції
Останніми роками внаслідок дефіциту вологи та обмежених фінансових ресурсів аграріїв у багатьох регіонах України суттєво змінилися підходи до вирощування сільгоспкультур. Зокрема, чимало агрокомпаній перейшла на бюджетну технологію вирощування сої, яка передбачає економію на обробітку ґрунту та внесення мінеральних добрив.
Цієї непростої для всієї України осені істотно затрималися строки збирання ярих культур передусім кукурудзи, а також соняшнику і сої. Ясна річ, що це зумовлює очевидні логістичні та господарські проблеми подальшого поводження із зібраним урожаєм. Поготів, якщо йдеться про доробку та закладання посівного матеріалу сої, отриманого самостійно
Нут посідає свою нішу в степовій та південній Лісостеповій зонах нашої країни. Внаслідок аридизації клімату в перспективі його посівні площі будуть постійно розширюватись
Значну частину сої переробляють на внутрішньому ринку — її споживає тваринництво, тому ціни на сою менше залежать від вартості логістики. Соя може дати добрий урожай і без добрив, ціни на які підвищилися, а пропозиції на ринку знизились. Пізній обмолот сої та соняшнику цієї осені зменшив площу під озимими на користь ярих. Ці чинники сукупно збільшують зацікавленість до сої. Основу прибуткового врожаю сої закладає якісна сівба.
Найрадикальнішим, економічно вигіднішим і екологічно безпечнішим заходом є виведення і впровадження у виробництво високопродуктивних сортів гороху з високою польовою стійкістю до шкідливих організмів. Серед районованих сортів гороху комплексною підвищеною стійкістю до більшості хвороб характеризуються сорти: Аватар, Астронавт, Білий ангел, Боксер, Дарунок степу, Імпульс, Кампус, Карпати, Круіз, Мазепа, Малахіт, Оплот, Отаман, Пристань, Тренді та ін.
Для оптимального вирощування не ГМО сої аграрії повинні дотримуватися низки технологічних вимог, обираючи найбільш ефективні рішення.
Прогноз розвитку хвороб сої складено на основі звітів обласних відділів прогнозування, фітосанітарної діагностики й аналізу ризиків Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби України.
Головним аргументом, що характеризує необхідність збільшення посівів гороху, є його цінність як найкращого попередника для зернових культур, особливо для одержання високої якості зерна пшениці. Така практика інтенсивно впроваджується в останні роки в США та Канаді
