Раціональне живлення сої

Останніми роками внаслідок дефіциту вологи та обмежених фінансових ресурсів аграріїв у багатьох регіонах України суттєво змінилися підходи до вирощування сільгоспкультур. Зокрема, чимало агрокомпаній перейшла на бюджетну технологію вирощування сої, яка передбачає економію на обробітку ґрунту та внесення мінеральних добрив.

Водночас відомо, що для того, щоб отримати високий урожай цієї культури та прийнятну рентабельність виробництва, існує низка вимог, які не можна ігнорувати. Надто ж у тому разі, якщо не здійснювався глибокий обробіток грунту та основне внесення добрив.

Нагадаємо, що одним із найбільш важливих факторів отримання хорошого врожаю сої є передпосівна обробка насіння. В ідеалі вона повинна включати використання якісного інокулянту, фунгіцидно-інсектицидного протруйника та інкрустації насіння мікродобривами.

Завдяки інокуляції під час вегетації рослини сої здатні частково самостійно забезпечити себе азотом. Це означає, що не можна економити ані на якості інокулянта, ані на якості інокуляції, яку необхідно зробити згідно з рекомендаціями виробника препарату.

Читайте також: Досвід сівби прибуткової сої

Всупереч поширеній думці здатність сої в симбіозі з бульбочковими бактеріями фіксувати атмосферний азот, не означає, що на посівах цієї культури можна відмовитися від внесення азотних добрив. Для того, щоб забезпечити повноцінний розвиток рослин, необхідно внести певну кількість діючої речовини азоту або під час передпосівного обробітку грунту, або при посіві.

Оптимально використовувати при цьому азотно-фосфорні та азотно-сірчані добрива. Фосфор необхідний розвитку кореневої системи рослин, а сірка сприяє ефективнішому засвоєнню азоту.

Чудовий ефект забезпечує обробка насіння мікродобривами, що містять бор, молібден і кобальт, необхідні формування потужної розгалуженої кореневої системи та активізації азотофіксації. За три місяці до інокуляції рекомендується здійснити обробку насіння, наприклад, молібдено-кислим амонієм, нітратом кобальту та борною кислотою. У свою чергу, інокулянт нанести безпосередньо перед висівом насіння.

Надалі після появи сходів сої рекомендується два чи три внесення добрив безпосередньо листовим способом.

Перше внесення - у фазі 2-3 трійчастих листків. У цей період рослини сої можуть відчувати гостру потребу у фосфорі, оскільки не можуть його засвоювати через низьку температуру ґрунту. Також доречним буде додавання до робочого розчину бору та молібдену. Бор сприяє кращому запиленню при цвітінні, а молібден – активізації бульбочкових бактерій.

Читайте також: Як підвищити врожайність сої

Друге внесення – у фазі бутонізації. У робочий розчин слід включити сульфат магнію разом із бором та молібденом. У тому разі, якщо бюджет обмежений, бажано дати рослинам сої бодай бор.

Третє внесення провадиться у фазі масового цвітіння посівів. Воно також має включати бор та молібден, а в разі потреби – додаткові мікроелементи.

Подібний підхід дозволяє контролювати потребу посівів сої у ключових елементах живлення у критичні фази розвитку сої, що безпосередньо впливають на майбутню врожайність. В разі відмови від основного внесення добрив під цю культуру та за середнього значення кількості продуктивних опадів у регіоні раціональне внесення добрив дасть змогу отримати прийнятну економічну віддачу від вирощування сої.