Маркетинговий рік добігає кінця. Підрахунок: 37 млн тонн зерна відвантажено. Звучить вражаюче — але торік на цей момент було більше. Пшениця ячмінь кукурудза — всі три культури в мінусі до минулого сезону. Що стримує і чи наздоженемо.
Квітневий приморозок знищив бадилля повністю. Здавалось — сезон зіпсований. Але картопля відновила вегетацію — і брати Матвіюки з Волині збираються зібрати 10 тонн надранньої з гектара саме тоді коли ринок відчайдушно потребує нових партій.
Липень — найнебезпечніший місяць для кукурудзи й соняшнику. Саме тоді культури входять у критичну фазу цвітіння і формування зерна. І саме на липень 2026 синоптики прогнозують пік Ель-Ніньйо. Імовірність — 82%. Для українського агросектору це не абстрактний кліматичний прогноз, а конкретна загроза врожаю.
Кілограм часнику в супермаркеті — 150–200 грн. Рентабельність при правильній технології — до 40%. Культура що роками вважалась «дрібнотоварною» і занадто складною для великого бізнесу починає привертати увагу агрохолдингів. Два великих гравці вже заклали тестові ділянки — і результати можуть змінити структуру ринку.
Рік тому лише 6% агрокомпаній інвестували в альтернативну енергетику. Зараз — 20%. Ріст утричі за рік. Агросектор обігнав усі інші галузі за темпами переходу на зелену енергію — і це не про екологію, а про виживання бізнесу.
З початку повномасштабного вторгнення логістика між Україною і Польщею — головним експортним коридором — була одним із найбільших болів агроекспортерів. Черги по кілька діб сотні вантажівок і непередбачуваність строків доставлення. Тепер картина змінилась — і це підтверджують цифри.
Для сучасного аграрія стабільна врожайність дедалі більше залежить не лише від технології вирощування, а й від здатності швидко реагувати на погодні виклики.
75% оброблюваних земель у світі деградували. Щороку з гектара вітер і вода забирають до 7 тонн верхнього шару — і це не видно оком. Волинське господарство «Фелікс-Агро» вирішило зупинити цей процес — і отримало несподіваний бонус від банку.
П'ять мільйонів кубометрів на рік — стільки брали на полив п'ять років тому. Тепер — лише 1,2 млн. Не, тому що посуха відступила. А, тому що вода стала надто дорогою. Тариф 10,80 грн за кубометр і витрати на електрику зробили зрошення економічно невигідним — і мільйонні інвестиції в інфраструктуру більше не окупаються.
Пшениця другого класу по 11 200 грн/т. Фураж — по 10 700 грн. Ціни тримаються вже другий тиждень попри тиск від рекордного прогнозу врожаю і падіння котирувань на біржах. Але рівновага крихка — і є кілька факторів що можуть її порушити до жнив.
Закласти гектар міскантусу коштує 200–220 тисяч гривень, і перші два роки плантація не дає нічого. Зате потім вона працює двадцять років без нової посадки, а на піку врожайності приносить 1000–1500...
40-50 тисяч гривень на рік. Саме такий чистий прибуток обіцяли традиційні зернові й олійні культури на 24 гектарах орендованої землі на Харківщині. Фермер порахував — і зрозумів що про розвиток...
Поганий шлях до елеватора — це не просто яма в асфальті. Це знижене на третину навантаження зерновоза взимку і в бездоріжжя зимовий період. Це довша дорога для швидкої допомоги. Саме тому фермери на...