Зберігання картоплі є завершальним етапом виробництва для різних цілей: для безпосереднього споживання, для насіннєвої картоплі та для промислової переробки. Залежно від напрямку використання бульб терміни зберігання можуть змінюватися. Найкоротший термін зберігання має насіннєва картопля (7 місяців), для решти – від 1 до 9 місяців. Завдання, які повинні виконувати сховища: захист бульб від втрат і збереження якісних характеристик, що відрізняють конкретний напрям використання картоплі. Це пояснюється, в тому числі специфікою мікроклімату всередині сучасних спеціалізованих складських приміщень. У невеликих фермерських господарствах картоплю зберігають різними способами: у буртах чи, підвалах.

Природні втрати бульб

Основні процеси життєдіяльності, такі як дихання, супроводжують картоплю на всіх етапах виробництва: росту, збирання та зберігання. Бульби виділяють велику кількість води та тепла. На жаль, це сприяє інвазії збудників хвороби, розвиток яких погіршує врожай. Бульби переходять у стан глибокого спокою лише через кільканадцять днів після розміщення в сховищах. Після його закінчення в картоплі посилюються процеси, що стимулюють проростання.

______________________

Насіннєва картопля з численними змінами якості більш сприйнятлива до хвороб і її схожість значно знижується

______________________

Основним принципом правильного зберігання картоплі є мінімізація втрат, наслідками яких є: зменшення вмісту сухих речовин, поживних речовин і підвищення вмісту редуктивних цукрів (сильне потемніння м'якоті в сирому стані та після приготування). Насіннєва картопля з численними змінами якості більш сприйнятлива до хвороб і її схожість значно знижується. При різкому зниженні маси бульб внаслідок збільшення різноманітних природних пошкоджень і розвитку грибних і бактеріальних хвороб втрати врожаю найбільші. Інтенсивність випаровування бульб залежить від сорту і затвердіння шкірки. На першому етапі зберігання втрата ваги велика, оскільки свіжозібрані бульби не можуть швидко утворити товсту шкірку, яка добре прилягає до м’якоті. Природні дефекти також породжуються диханням картоплі на зберіганні. Зазвичай вони невеликі, і одним із продуктів цього процесу є CO2: підвищення концентрації вуглекислого газу викликає гнилісні процеси в бульбах. Під час дихання також виділяється тепло, яке підвищує температуру всередині сховищ. Це свідчить про необхідність використання систем механічної вентиляції, які гарантують постійний потік повітря. Крім того, природні втрати можна обмежити, підтримуючи в сховищах низьку температуру (4° С) і високу вологість повітря (95%).

Хвороби періоду зберігання

Забезпечення хороших умов зберігання обмежує розвиток збудників найважливіших хвороб цього періоду. Пам’ятайте, що їх наявність на бульбах є результатом недостатнього захисту насаджень у період вегетації. Втрати сировини внаслідок життєдіяльності збудників іноді досягають 50%.

Суха гниль (спричинена грибами Fusarium): ця хвороба дуже поширена в європейських та польських сховищах. Гриби потрапляють у бульби через природні отвори: вічка. Різновиди бульб з тонким корковим шаром особливо сприйнятливі до механічних пошкоджень. Масове зараження відбувається під час транспортування бульб. Низькі температури істотно пригнічують розвиток патогенів. Деякі дані свідчать про те, що спори грибів можуть легше поширюватися в умовах постійної рівномірної вентиляції.

Фітофтороз картоплі (збудник: ооміцет Phytophthora infestans): це одна з найнебезпечніших хвороб у вирощуванні картоплі. Заражені бульби можуть загнити ще в полі. Якщо зараження відбулося пізно, в кінці вегетації, то процес розкладання тканин відбувається тільки в період спокою. Одним із джерел зараження картоплі первинним фітофторозом є забраковані, гнилі бульби, що залишилися на полі після викопування. Щоб запобігти надмірному розповсюджуванню збудника хвороби на врожай, що зберігається, картоплю необхідно ретельно перебрати, просушити, а на наступному етапі зберігання забезпечити ефективну вентиляцію приміщення.

Мокра гниль (викликається бактерією Pectobacterium carotovorum var. atroseptica): уражені бактеріями бульби інтенсивно загнивають. Спочатку хвороба проявляється у вигляді дрібних мокрих плям, які за сприятливих умов зберігання (20-40° С, висока вологість повітря) збільшуються в розмірах. Згодом, на запущених стадіях хвороби, вся бульба перетворюється на смердючу та м’яку масу.

Фомоз (викликається грибами роду Phoma): шлях зараження збудника подібний до мокрої гнилі. Численні дані свідчать про те, що хвороба сильно розвивається при низьких температурах (2-4° С) під час зберігання.

Срібляста парша (спричинена грибком Helminthosporium solani): як не парадоксально, хвороба помітна лише на бульбах, що зберігаються в оптимальних умовах (висока відносна вологість повітря, температура не вище 4° C). Первинне зараження відбувається в період вегетації. Хвороба проявляється утворенням на поверхні шкіри сріблястих плям неправильної форми. Міцелій, що розвивається, руйнує вміст клітин епідермісу, внаслідок чого бульби інтенсивно випаровують воду і зменшують свою масу. Заражена насіннєва картопля не проростає після садіння в ґрунт.

Показник лежкості (шкала від 1 до 9) характеризує суму захворювань, які можуть виникнути у кожного сорту картоплі. Значення 7-6 відповідають 2,5% втрат, тобто низькій зараженості. Втрати 5% (5 за прийнятою шкалою) характеризують сорти, які правильно зберігаються. Стійкість 3-4, відповідає рівню 5-10%, що свідчить про погану здатність до зберігання.

Сучасні складські приміщення

Основною функцією зберігання є забезпечення належних умов для бульб в стані спокою. Успішність збереження високоякісної сировини, крім температури і вологості, визначають також: місце розташування, спосіб зберігання картоплі, система вентиляції, конструкція будівлі.

Виробник повинен забезпечити хороший доступ до приміщення для зберігання. Крім того, будівля не повинна розташовуватися в заглибленій зоні з водопроникним і вологим ґрунтом. Складські приміщення найкраще розташовувати з північної сторони, а сортувальні – з південної. Повітрозабірники повинні бути спрямовані на північ або захід.

Зберігати картоплю можна двома способами: розсипом або в ящикових піддонах. Висота складування зазвичай не перевищує 5 м. У великих приміщеннях місткістю 1000-3000 тонн практикують створення високих штабелів. Слід пам’ятати, що треба залишати 1-2 метри вільного простору над бульбами, що зберігаються, щоб забезпечити вільну циркуляцію повітря. Місткість популярних в Україні піддонів коливається від 500 до 1000 кг. Їх ставлять в ряд, зазвичай по 5 штук. Як і у випадку безтарного зберігання, не можна забувати про метр-два зазору між останнім піддоном і стелею будівлі.

______________________

Природна вентиляція використовується в невеликих приміщеннях, де картопля зберігається як насипом, так і на піддонах. Повітря циркулює завдяки різниці температур зовні та всередині приміщення

______________________

Система вентиляції сховища залежить від способу зберігання урожаю та механізації вантажно-розвантажувальних робіт. Природна вентиляція використовується в невеликих приміщеннях, де картопля зберігається як насипом, так і на піддонах. Повітря циркулює завдяки різниці температур зовні та всередині приміщення. Ця система особливо рекомендована для складських приміщень, де висота купи не перевищує 2,5 м. При зберіганні навалом вертикальний потік повітря проходить через весь шар сировини (вгору-вниз). Він досягає кожної окремої бульби, забираючи з неї зайве тепло і вологу. Зберігання картоплі на піддонах вимагає використання змішаної вентиляції (постійний механічний приплив, збагачений періодичною природною вентиляцією).

Дотримання правильних правил зберігання картоплі трудомістке та енерговитратне, а будівництво сховища з ефективною системою вентиляції вимагає великих фінансових витрат. Однак, це практично єдиний шанс зберегти стабільну позицію на ринку та отримати задовільний прибуток від виробництва картоплі.

Ресурсоощадні технології вирощування зернових —...

Аналізуючи сучасний стан АПК України, слід зазначити, що він є одним з основних...

BEDNAR на Дні поля AGRO Challenge

На даному Дні поля AGRO Challenge компанія BEDNAR з нашими дилерами АМАКО, НФМ АГРО та Тайтен...

Сучасні провідні рішення в технології...

Нині соняшник — це дещо більше ніж просто велика культура, у вирощуванні якої українські...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

40014
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

28228
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

14991
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.