Виробники якісної картоплі торік продали свій урожай і заробили кошти. Натомість зернові були збитковими. Фермери та агрокомпанії садитимуть товарну картоплю наступного сезону, але доведеться економити на насінні, добривах і засобах захисту.

Про підсумки попереднього картопляного сезону та перспективи майбутнього говорили фермери і експерти на картопляній конференції від компаній BASF та УАВК, що відбувалася нещодавно у столиці нашої країни. Торік виробники картоплі скоротили посівні площі на 30%. Причини зниження зрозумілі: частина господарств окупована, інші — постраждали, були заміновані поля. А ще низькі ціни в сезоні 2021/22, подорожчання пестицидів, добрив, палива, що вплинуло на собівартість продукції. Були ризики з реалізацією картоплі через воєнну загрозу та відсутність експорту. Відбулося падіння попиту на внутрішньому ринку, бо багато жінок із дітьми виїхали за кордон.

Переважна більшість господарств заходили в сезон 2022 року на підготовленій ресурсній базі. Ще з осені було закуплено насіння, добрива, хімічні засоби захисту та дизпальне. Посадили технологічно, з використанням і дотриманням вимог. І свідченням тому є високий урожай бульб. Крім того, у всіх картопляних регіонах були опади. Тільки в західних областях до середини липня спостерігалася засуха. Через війну в Україні лишилося за приблизними підрахунками 28 млн громадян. Тому зменшення площ під картоплею не призвело до її дефіциту. Все збалансувалося зменшенням кількості споживачів. Отож торік Україна отримала хороший урожай.

На Херсонщині та Харківщині картоплі майже не садили. Зменшили площі й на Чернігівщині, Житомирщині та Київщині. Натомість у Львівській, Волинській і Дніпропетровській областях, навпаки, відбулося збільшення її площ. Почали садити більше картоплі й у нетрадиційних для неї регіонах — у Хмельницькій, Вінницькій та Полтавській областях. На Заході країни вирощували картоплю без поливу. Натомість на Дніпропетровщині, навпаки, фактично на 100% на зрошенні.

Херсонщина спеціалізувалася на ранніх сортах картоплі під агроволокном. Наразі втратили цей сегмент ринку. Господарства пограбовано, а спеціалісти виїхали. Систему зрошення пошкоджено. «Звісно, що домогосподарствам буде легше вийти на ринок і повернутися з цією продукцією. Якщо говоримо про серйозні фермерські господарства, то їм буде важко відновитися. Втрачено величезну кількість сільськогосподарської техніки й, відповідно, спеціалістів. Господарства Херсонської та Запорізької областей, які постачали ранню овочеву продукцію, не повернуться на ринок найближчі 4–5 років. Натомість професійні виробники в Центрі та на Заході України цей напрям починають розвивати. Нині тут дуже великий попит на агрономів-овочівників. Багато господарств, які овочі взагалі не вирощували, тепер розглядають таку можливість», — розповіла менеджерка з технічної підтримки ключових клієнтів напряму спеціальних культур компанії BASF Ірина Кудибіна.

У 2022 році після осінніх дощів масово почали копати картоплю. Високий урожай і надмірна пропозиція призвели до того, що до кінця листопада виробники не мали ні нормальної ціни, ні обсягів реалізації. Також торік утворилися логістичні глухі кути. Через підірвані на початку війни мости до частини картопляних господарств на Чернігівщини за Десною складно було доїхати. А ще південно-східні області, де нині тривають активні бойові дії, практично не купували картоплю у західних областях. На Львівщині та Чернігівщині була нижча ціна реалізації. Закупівельна ціна доходила до 2,80 грн/кг. З тим собівартість вирощування картоплі, коли купляють першу репродукцію, коливається від 3,80–4,20 грн/кг. До початку грудня спостерігалася така ситуація. А далі в Україну зайшла Молдова і почала вивозити власну картоплю. Як розповів головний агроном ТОВ «Солана Україна» Олексій Олабін, на якісну, суху картоплю зі сховища ціна підскочила до 5,50–6,50 грн/кг. Сьогодні молдовани на картоплю сорту Гранада та Королева Анна виставляють ціну від 8 до 10 грн/кг. «На перше місце постало питання якості. Починаючи з 25 жовтня, після інтенсивних ракетних обстрілів, почалися проблеми з електроенергією. Хто зумів налаштувати систему, купити генератори, той підтримав картоплю у високій якості й зміг її зараз реалізувати за нормальною ціною. Якщо поклав десь у погребах без вентиляції, там гірша ситуація», — наголосив агроном.

Виробники кажуть, що картопляний бізнес складний, потребує багато вкладень. Картоплю потрібно садити щороку, щоб триматися на плаву. «Починав 1991 року із 7 га картоплі. Нині в господарстві 100 га під цією культурою. Продаю місцевим покупцям на гуртовий ринок. У 2022 році з господарства забирали за ціною 5,50 грн/кг, а закінчили продавати за 4,50 грн/кг. Вал торік був великий, тому ціну диктував ринок. На щастя, окупації не зазнали, але бойові дії поруч відбувалися. Нас річки Сейм і Десна оберігали. Мости були всі підірвані, тому до нас не дійшли. Посадили картоплю, як зазвичай. Сорти в господарстві в основному німецької селекції компанії «Солана Україна», які добре себе зарекомендували. Наші ґрунти не придатні для голландських сортів. Дощі торік були, врожай сформувався непоганий, а потім довелося швидко вносити навіть подвійну дозу препарату, щоб захистити картоплю від фітофторозу та ризоктоніозу. Користуємося імпортними засобами захисту, але вибираємо, які доступніші за ціною та якістю», — розповів Анатолій Чечель, власник ФГ «Вікторія» на Чернігівщині.

Отож у картопляному бізнесі питання якості є актуальним. З хворобами та шкідниками можна боротися якісними препаратами. Їх на ринку вистачає і є з чого вибирати. Але лишається не вирішеним і дорогим питання зрошення. Якщо в період вегетації картоплі погода дощовита, то виробники відразу отримують високий урожай і нормальну якість. Коли засуха, то виникають проблеми з урожайністю та якістю бульб. Наразі питання штучного поливу висувається на перший план. Експерти переконані, що без зрошення не буде сенсу вирощувати картоплю в найближчі 5–6 років.

Коментарі

Микола Пономаренко, власник СТОВ «Десна» на Чернігівщині

— Маємо статус насіннєвого господарства і спеціалізуємося на виробництві картоплі. Завозимо насіння високих репродукцій із Німеччини, Франції, Голландії. Виробляємо першу репродукцію спільно з компанією «Солана Україна», а потім реалізовуємо іншим картопляним господарствам. До Інституту картоплярства ставлюся лояльно, а раніше не співпрацював. Торік у лютому познайомився з новим керівником Інституту і вирішив посадити їхню картоплю.

У Чернігівській області в лютому 2022 року відбулися перші бої. Більше як місяць перебував разом із родиною в окупації, тому що не встигли виїхати. Коли вийшли з підвалу після звільнення, то жахнулися від наслідків — електрики не було, багато руйнувань. Довелося відновлювати своє господарство. Із запізненням, але таки завезли з Німеччини 40 т елітної картоплі. Також звернувся до Інституту картоплярства за насіннєвим матеріалом. Нового керівника цієї установи знаю як агронома ще з 2010 року і тому, коли його призначили, вирішив із ними попрацювати. Посадили 10 т картоплі чотирьох українських сортів — Скарбниця, Марфуша, Хотинія та Мирослава. Врожайність була хороша. Завжди планую збирати 400–500 ц/га. Під цю врожайність закладаємо добрива. Вирощуємо без зрошення, тож розраховуємо на опади. Ще не дослідив до кінця насіння українських сортів. Хочу подивитися, як вони зберігаються. Потім надам Інституту картоплярства реальну інформацію. Якщо не влаштує якість, то пускатиму на реалізацію. Але відразу можу сказати, що імпортне насіння якісніше.

Загалом торік насіннєвої картоплі зібрали менше, бо зменшили площі висадки. Сезон видався складним. В останній поїзд практично вскочили. Але вже все реалізували. Ще 2 тис. тонн лишилося продовольчої картоплі. Зберігаю насіннєву картоплю у себе на складах до висадки. Одні клієнти платять одразу, інші поетапно. Ціна насіннєвої картоплі першої репродукції у нашому регіоні 18 грн/кг.

Основне для насіннєвого господарства — це якість, тому стежимо за тим, щоб не було хворої картоплі. Користуємося багатьма препаратами компанії ВASF. Це насамперед Серкадіс®, Акробат® МЦ та Сігнум®. Спільно з ними інколи закладаємо демонстраційні поля. Цього року однозначно сіятимемо картоплю. Зараз будемо завозити 110 т еліти з Німеччини та Голландії. Половину коштів уже заплатили, а на 50% суми роблять відтермінування на рік.

Олексій Олабін, головний агроном ТОВ «Солана Україна»

— Картопляні господарства вирощують не лише картоплю, а й весь спектр зернових культур. Затрати розкладають на все господарства, а суттєві надходження на цей момент ідуть тільки від реалізації картоплі. Тому недостатньо коштів, щоб зайти в технологію, нормальне живлення, купити насіння. На сьогодні з матеріально-технічним забезпеченням складніше, ніж було 2022 року — саме через загальний фінансовий баланс господарства. Якщо ситуація не зміниться з реалізацією зернової групи, то багато господарств можуть просто не витягнути й збанкрутують у 2023 році.

Картопляний бізнес складний, і якщо господарство зайшло в нього, то вийти звідти дуже важко. Затрати на гектар картоплі становлять від 120 до 170 тис. гривень. Собівартість на гектар кукурудзи — лише 12–17 тис. гривень. Господарства, які вирощують картоплю із самого початку, зробили більше вкладень у виробництво, бо це і сховища, і сортувальні лінії, контейнери, спеціалізована техніка, яку ніде більше не застосовують. Якщо не посадиш картоплю одного року, то вже не піднімешся, бо не буде просто коштів на наступний.

Садити картоплю виробники будуть. Проте не збільшуватимуть виробництво, бо немає реалізації. Країна за картоплею находиться в балансі. Те, що виробляємо, фактично те і споживаємо. Розрахунки такі: 100 кг картоплі на одну людину — це максимум. Для харчування нам потрібно 2 млн 800 тис. тонн картоплі. Від цієї цифри можемо 30–40% віднімати того обсягу, який люди в сільській місцевості саджають для свого харчування і не будуть купувати його за гроші. Обсяг, який забезпечують нам професійні господарства, становить 1 млн 900 тис. тонн. На сьогодні країна в балансі.

 

Юрій Прокопій, ФГ «ДІЯ Н» (Чернігівська обл.)

— Сезон 2022 року був тяжким. Виникало питання: чи садити картоплю взагалі. 200 га землі лишились не засіяними, бо через воєнні дії підірвали мости й відбулося затоплення. Проте картоплю посадили. Раніше запаслися дизпаливом, то було відносно нескладно спочатку. Потім відбулося подорожчання у два рази. Зменшив насадження на третину і десь близько 10 га посадив. Зазвичай у господарстві під картоплею близько 30 га. Взагалі в обробітку 400 га, половина була затоплена. Коли вода зійшла, то через підірвані мости складно було технікою заїхати в поля. До цього часу не відновили. Користуємося понтонними переправами. Не відомо, чи поля заміновано. Не має відповідальних людей, які можуть дати однозначну відповідь.

Проте врожай картоплі зібрали 45–50 т/га. Кліматичні умови сприяли. У нашому регіоні дощі були. Продавали гуртовим покупцям за ціною від 4 до 5 грн. Картопля допомогла навіть утриматися на плаву. Цього року знову плануємо садити. Думаю, що на 30 га, як зазвичай. Мабуть, посадимо своєю картоплею, яку зібрали в господарстві. Добрива використаємо у маленьких кількостях і безпосередньо вже після посадки картоплі.

Ірина Кудибіна, менеджер із технічної підтримки ключових клієнтів напряму спеціальних культур компанії BASF

— Умови вирощування картоплі на Заході України, куди переїхала через воєнні дії, дуже відрізняються. На Херсонщині — усе на зрошенні, тому зовсім інша технологія та собівартість вирощування. На Заході країни все залежить від погодних умов. Підвищена вологість, великі температурні перепади день-ніч сприяють поширенню хвороб на картоплі: фітофторозу й альтернаріозу. Основний патоген, який контролюється в період вегетації, — це фітофтороз. Відповідно, система захисту на певних сортах, які є не такими стійкими, має бути посиленою. Ринок диктує фермеру, що вирощувати.

Торік, оскільки були посушливі умови, проблем із фітофторозом не було. Він почався вже в кінці вегетації через затяжні дощі. Але був сильний тиск плямистостей альтернаріозу. Компанія BASF, розуміючи, з якими хворобами стикається картопляр, вводитиме на ринок нові фунгіциди, що мають здатність контролювати ці патогени. У 2024 році почнемо ввозити нові препарати в Україну в незначній початковій кількості. Сьогодні однозначно треба приділяти увагу протруюванню насіння. Якість картоплі цьогоріч, яку садитимуть у поля, може буде низькою. Якщо насіння далеко не високої репродукції, то потенціалу в рослини немає. Для протруювання картоплі слід застосувати препарат Серкадіс®. Потрібно робити ставку на добрива, на захист від хвороб і шкідників.

Підготувала Тетяна Ковальчук

Конструкції комбінованих ґрунтообробних агрегатів

Під час виконання технологічних операцій агрегати не повинні погіршувати структуру ґрунту й...

Послуги для сироварів: щоб було легше...

Сироваріння відіграє важливу роль в економіці багатьох країн світу. В Україні ця галузь...

Захист дерев від патогенів

У системних фунгіцидів, як і у фунгіцидів контактної дії, виділяють препарати, ефективні проти...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

40816
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

28762
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

15459
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.