Загалом доволі непогані для вегетації рослин  погодні умови весни 2021 року із її поступовим підвищенням температур та регулярними опадами, ускладнюються декількома несприятливими факторами.

Люпин уражується великою кількість хвороб різної етіології, які істотно знижують як продуктивність рослин, так і якість отриманого врожаю. Розглянемо найбільш небезпечні із них

Збудник поверхневого некрозу яблуні Neofabraea malicorticis H. S. Jacks. (старіші синоніми — Cryptosporiopsis malicorticis, Gloeosporium malicorticis Cordley) донедавна не справляв помітного впливу на промислове садівництво. Інфікує кору стовбура і гілок яблуні. На корі утворюються некротичні, темно-бурі вдавлені плями, із часом між плямами і здоровою тканиною з’являються тріщини, заражені ділянки кори обпадають. Із розвитком хвороби площа уражень збільшується, місця уражень набувають бурого кольору.

Іржу яблунь спричинює гриб Gymnosporangium tremelloides Hartig.; груші — G. sabinae Dicks. Wint і С. dobrazracovae Mitroph.; айви — G. confusum. Plowr. Патоген належить до класу Basidiomycetes порядку Uredinales. Втрати врожаю від іржі на території України становлять 3–5%.

Моніліоз уражує низку видів родини розових. Передусім від цього захворювання потерпають кісточкові: вишня, слива, абрикос, персик, нектарин (збудник Мonilinia laxa). Моніліоз яблуні і груші спричиняє Мonilnia fructigena Honey (1945), айву уражує Мonilinia cydonia. Збитки від моніліозу становлять 20–30%, в окремих господарствах — 50–70%. Зерняткові культури страждають менше за кісточкові.

Парша є причиною 40% всіх уражень яблуні й за сприятливих для неї погодних умов — до 70% втрат урожаю. Більш поширена у зволожених зонах Полісся, Лісостепу та Закарпаття, але трапляється й у посушливих Cтепу та Криму. Збудник парші — сумчастий гриб Venturia inaequalis (Cooke) Winter; конідіальна стадія має назву Fusicladium dendriticum (Walroth, Fuckel).

Фітопатогенні гриби спричинюють різноманітні захворювання, об’єднані під назвою плямистостей. Втрати врожаю плодових за рік після ураження плямистістю сягають 50%. Листя може бути уражене на 80–90%.

Життя соняшнику — то суцільні критичні періоди. Коли хвороби масово проявляються на соняшнику? Здебільшого в момент цвітіння та у більш пізні фази. А коли потрібно контролювати хвороби? Правильно — на початкових етапах росту і розвитку. Адже коли рослина вже захворіла, лікувати її запізно. Тобто можна лише профілактично стримувати хворобу, а викорінити її неможливо. Тож аби контролювати хвороби соняшнику, дуже важливо вчасно їх ідентифікувати і зупинити. А коли ви помітили симптоми хвороби й надалі вона інтенсивно проявляється, це значить, що слушний момент ви вже проґавили.

Збільшення посівних площ під кукурудзу та інтенсифікація технології вирощування цієї культури, поза сумнівами, сприяють активному поширенню різноманітних захворювань. Причому перелік найбільш небезпечних захворювань кукурудзи може змінюватися в залежності від регіону і структури сівозміни. Проте найпоширенішими і небезпечними захворюваннями вважаються кореневі і стеблові гнилі, фузаріоз качана та пухирчаста сажка. Рідше зустрічаються іржа та гельмінтоспоріоз.

Першими у цьому сезоні забили на сполох садівники. Мовляв, казна-що у тих каністрах та упаковках нам підсовують: у насаджень покручене листя, воно сохне, в’яне і тут не те, що про високі врожаї немає мови, а треба думати, як порятувати рослини від загибелі.